1. Сучасна екологічна ситуація в Україні

Серед сучасних глобальних світових проблем людства екологічні проблеми посідають чи не найголовніше місце. Охороні навколишнього середовища та раціональному використанню природних ресурсів нині приділяють особливу увагу урядові структури і міжнародна громадськість. На порядок денний виносять питання екологічної безпеки держави.

Термін "екологія" вперше запропонував у 1866 р. німецький науковець Е. Геккель. Він визначив екологію як біологічну науку, що вивчає взаємовідносини організмів з довколишнім середовищем. Екологія, постійно збільшуючи набір чинників зовнішнього середовища, вивчає їх вплив на живу і неживу природу, і, зокрема, на людину, її господарську діяльність. Вплив екологічних факторів (абіотичних - факторів неживої природи, біотичних - пов’язаних із впливом живих істот, антропогенних) формують екологічну ситуацію. екологічна ситуація – це зафіксований на певний момент часу сукупний екологічний стан компонентів навколишнього середовища відносно певного суб’єкта оцінки на конкретній території.

На сьогодні екологічна ситуація характеризується такими головними ознаками: забрудненням атмосфери з утворенням кислотних опадів, високотоксичних речовин в результаті хімічних і фотохімічних реакцій; забрудненням вод суші, у тому числі річкових, що слугують для питного водопостачання, високотоксичними речовинами, включаючи двооксиди, важкі метали, феноли; деградацією ґрунтового шару, зменшенням площі родючих земель, придатних для сільського господарства; радіоактивним забрудненням практично всієї території держави; техногенними аваріями і т.п.; нагромадженням на поверхні суші побутового сміття і промислових відходів, особливо пластмас, які практично не розкладаються; скороченням площ лісів, що веде до дисбалансу газів атмосфери та ерозії ґрунтів; забрудненням підземного простору, включаючи підземні води, що робить їх непридатними для водопостачання; погіршенням життєвого середовища, насамперед урбанізованих зонах; виснаженням запасів природних ресурсів тощо. Однак до основної екологічної проблеми України слід віднести накопичення промислових відходів. На сьогодні 70% валового продукту промисловості виробляється на підприємствах металургійного та нафтохімічного комплексів, причому лише 10-12% відходів цих підприємств використовується як вторинні матеріальні ресурси. Таким чином, досягнення економічного пожвавлення в Україні відбувається переважно за рахунок екологічно шкідливих галузей промисловості, а відтак екологічний фактор може стати визначальним у погіршенні стану довкілля та здоров’я населення країни.

Дослідження та практика останніх часів виявляють наступні основні причини складної екологічної ситуації в Україні:

значна зношеність виробничих фондів і, в тому числі, систем очищення промислових викидів;

відсутність ефективного управління в галузі покращення екологічних показників при проектуванні та експлуатації промислових об’єктів;

неспроможність чинних органів державного контролю вчасно виявити та виконати належний контроль відповідності діяльності підприємств вимогам природоохоронного законодавства;

недостатність використання важелів економічного регулювання відносин в галузі охорони навколишнього середовища;

недостатня кваліфікація управлінського персоналу підприємств з проблем екології і особливо управління екологічною діяльністю.

Отже, процес реформування екологічної політики нашої держави відповідно до реалій економіки перехідного періоду неприпустимо затягнувся, що спричинює обсяг середньорічних втрат ВВП до рівня близько 10-15% , які є одними з найбільших у світі. На жаль, в Україні ідеї переходу до стійкого екологічно безпечного розвитку і до цього часу не стали загальнодержавним пріоритетом. Одна з головних причин такого положення є низька ефективність використання механізмів екологічного управління.