2. Адмін. Відповідальність у галузі використання та охорони природних ресурсів

Адміністративним правопорушенням у галузі охорони нав­колишнього природного середовища слід визнавати посягання на природне середовище — протиправну винну (умисну чи необережну) дію або бездіяльність, за що законодавством встановлено адміністратив­ну відповідальність.Об'єкти охорони можна поділити на декілька груп:До першої слід віднести такі правопорушення, як псування і за­бруднення сільськогосподарських та інших земель; порушення правил використання земель; несвоєчасне повернення тимчасово займаних земель або неприведення їх у стан, придатний для викорис­тання за призначенням. Другу групу правопорушень складають ті, що пов'язані з нена­лежним використанням водних ресурсів. Так, в КпАП передбачена відповідальність за порушення правил охорони водних ресурсів;порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морсь­ких вод від забруднення і засмічення; порушення правил водокористування. Справи про ці правопорушення розгляда­ють органи по регулюванню використання та охорони вод.Об'єктом охорони є також ліси та землі державного лісового фонду. До правопорушень у цій галузі належать: незаконне викорис­тання земель державного лісового фонду; незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняку; зни­щення або пошкодження полезахисних смуг та захисних лісових на­саджень; знищення або пошкодження підросту в лісах; порушення правил відновлення і поліпшення лісів, використання ре­сурсів спілої деревини; засмічення лісів та ін. Під охороною закону знаходиться також рослинний та тваринний світ. Адміністративна відповідальність передбачена за знищення ко­рисної для лісу фауни; порушення правил використання об'єктів тваринного світу; порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещу­вання диких тварин; жорстоке поводження з тваринами; порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Чер­воної книги України.

3. Поняття, система митних органів

Митна служба розуміється як система (сукупність) всіх митних органів , які безпосередньо беруть участь у здійсненні митної справи, наділені правовим статусом посадових осіб митних органів. Митна служба у вузькому сенсі — різновид державної служби, а також порядок і у мови її проходження в митних органах та інших закладах митного профілю. Сутність повноважень державної митної служби полягає у праві посадових осіб від імені держави приймати загальнообов'язкові рішення з питань, що віднесені до компетенції даного органу і його посадової особи. Владні повноваження посадових осіб митних органів виходять із компетенції конкретного митного органу. Основними завданнями Державної митної служби є: 1) захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних відносин; 2) контроль за дотриманням вимог митного законодавства України; 3) удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщаються через митний кордон України; 4) боротьба із контрабандою, здійснення заходів до попередження порушення митних правил і.т.д.

Структура митних органів

Крім митних органів до складу митної служби України входять спеціалізовані митні установи та організації (експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, освітні тощо), які створюються для виконання завдань, покладених на митні органи. Для боротьби з контрабандою, особливо з контрабандою наркотиків, підакцизних і високоліквідних товарів, зброї, вибухівки, культурних та історичних цінностей, іншими товарами і транспортними засобами під час їх переміщення митною територією України у зонах діяльності регіональних митниць утворюються підрозділи з боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил, які підпорядковуються безпосередньо Держмитслужбі.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання:

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

4) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

5) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

6) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

7) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

8) ведення митної статистики;

Білет 29