- •Оглавление
- •Предмет, метод, система адмін..Права України
- •Методи держ. Управління
- •Структура, завдання, повноваження закордонних органів Міністерства закордонних справ України
- •1.Поняття, види, методів держ. Управління
- •2. Правовий режим надзвичайного стану
- •3. Закордонні органи Міністерства закордонних справ України
- •Система, форми і методи держ. Регулювання та управління в науковій та наук-тех. Діяльності
- •Зміст і основні напрямки держ. Політики в галузі охорони здоров*я
- •4Білет 1.Джерела ап
- •2.Режим державної таємниці
- •3. Система і структура органів юстиції
- •2.Система в повноваження органів державної влади в галузі охорони здоров*я
- •2.Види ап примусу
- •Характеристика заходів адмін.. Примусу
- •Держ. Нагляд за безпекою дорожнього руху
- •1.Кон. Суд як єдиний бла бла…..
- •2. Зміст та напрями держ. Політики у сфері культури і мистетств
- •Система і повноваження органів держ. Влади і галузі культури
- •Повноваження органів юстиції в забезпеченні роботи суддів, нотаріату, органів реєстрації актів гром. Стану, адвокатури
- •Правовий режим воєнного стану Правовий режим воєнного стану
- •3. Орг.-правові осн. Система та структура органів вс Система органів внутрішніх справ
- •1 Ап Президента України
- •Види адмін..-прав. Режимів Адміністративно-правові режими
- •3. Повноваження держ. Органів, обов*язки посадових осіб, права та обов*язки громадян у. У сфері оборони.
- •Правовий статус Вищої Ради юстиції України
- •2 Загальна характер., суб*єкти, стадії провадження у справах про адмін.. Прост.
- •1. Адмін.Пр. Статус центральних органів виконавчої влади.
- •2. Повноваж. І основні напрями діял. Сбу
- •3.Органи держ.Управління екологією.
- •Адмін - пр.Статус місцев. Держ. Адмін.
- •2.Поняття, види, стадії дисциплінарного провадж. В ап
- •3.Міліція: поняття, повноваж., структура
- •1.Адмін.-пр.Статус місцевого самоврядування
- •3.Проблеми реформування й вдосконалення управління обороною.
- •3. Соціальне забезпечення та захист громадян України є одним із важливих напрямків діяльності держави.
- •1.Поняття, особливості та види державної служби.
- •2.Види, організаційно-структурне забезпечення державного контролю.
- •3.Збройні сили України.
- •1. Поняття види державних службовців.
- •2. Порядок накладання адміністративних стягнень.
- •3. Управління в сфері національної безпеки України.
- •1. Проходження державної служби
- •2.Принципи, структура адміністративного процесу.
- •3. Державний кордон, забезпечення його охорони.
- •1. Реєстрація, оприлюднення та набрання чинності актів управління
- •2. Адмін. Відповідальність у галузі використання та охорони природних ресурсів
- •3. Поняття, система митних органів
- •1. Види правових актів управління
- •2. Звернення громадян,як засіб забезпечення законності у державному управлінні
- •3. Державний контроль і нагляд у галузі природокористування та охорони природних ресурсів
- •1. Правові акти управління
- •2. Види адміністративного нагляду
- •3. Поняття, особливості а.П. Примусу
3.Збройні сили України.
Збройні Сили України — це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України.
З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних сил України відповідно до закону, в межах, визначених указами Президента України, що затверджуються Верховною Радою України, можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, посилення охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України та їх правового оформлення, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві та міжнародних миротворчих операціях на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України як головний орган військового управління; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.
Білет №20
1. Поняття види державних службовців.
Державним службовцем визнають особу, яка в порядку, встановленому правовим актом, займає посаду в державній організації — органі державної влади, на підприємстві, в установі, організації (тільки б вони були засновані на державній власності).
Процес проходження державної служби в сфері виконавчої влади багато в чому залежить від галузі діяльності державного службовця, повноважень і обов'язків окремих службовців. За цими ознаками всіх службовців органів державного управління поділяють на види. В теорії адміністративного права та практиці державного управління найпоширенішою є класифікація державних службовців на види за владними повноваженнями, які закріплюються як у законодавчих актах, так і в інших правових документах — положеннях, статутах, рішеннях тощо.
За такою класифікацією виділяють: допоміжний (технічний) персонал, спеціалістів, посадових осіб і представників адміністративної влади.
Діяльність допоміжного персоналу пов'язано з виконанням матеріально-технічних дій (операцій), які не тягнуть за собою юридичних наслідків, але мають велике значення в управлінській практиці, оскільки в процесі такої діяльності готуються умови для здійснення юридично значущих дій. До складу допоміжного персоналу входять: секретарі, діловоди, архіваріуси, лаборанти, стенографісти та ін.
До спеціалістів належать службовці, які мають професійні знання в окремих галузях і здійснюють професійну діяльність. Це лікарі, вчені, агрономи, юрисконсульти тощо. Їх посади не пов'язано з керівною діяльністю й не породжують юридичних наслідків. Лише в окремих випадках їх дії можуть створювати юридичні наслідки, наприклад, викладач приймає іспити, лікар видає лікарняний листок тощо.
До посадових осіб, як уже було зазначено, належать ті службовці, на яких покладено здійснення організаційно-розпорядчих і контрольно-дорадчих функцій. Їх дії, пов'язані з виконанням цих функцій, завжди тягнуть за собою юридичні наслідки. Вони своїми діями створюють юридичні акти, здатні породжувати, змінювати, припиняти конкретні юридичні відносини.
До представників адміністративної влади належать службовці, чиї дії поширено на осіб, їм не підпорядкованих (працівники міліції, державних інспекцій, державної контрольно-ревізійної служби тощо). Вони наділені правом застосовувати адміністративний примус, а деякі з них — і адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення.