1. Правовий статус Вищої Ради юстиції України

Правові засади діяльності Вищої ради юстиції України

За правовим статусом (ст. 131 Конституції України і ст. 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції" ) Вища рада юстиції (далі - ВРЮ) є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування суддівського корпусу в державі, здатним професійно, кваліфіковано, відповідно до вимог чинного законодавства чинити правосуддя

На зразок Вищої ради юстиції в інших країнах, зокрема у Франції, Італії, Португалії, Румунії, Колумбії, Алжирі та низці інших країн, наявний аналогічний орган. Вища рада магістратури.

Вища рада юстиції - єдиний орган, якому Конституцією України надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів. Конституційний склад Вищої ради юстиції - 20 членів.

Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, її формують не тільки трьома гілками влади - законодавчою, виконавчою та судовою, а й прокурорською системою та інститутами громадянського суспільства - адвокатурою, навчальними й науковими юридичними колами.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду, Міністр юстиції та Генеральний прокурор. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції (крім тих, хто входить до її складу за посадою) шість років.

Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 Року.

Вища рада юстиції певною мірою є контрольно-наглядовим органом Цей конституційний орган не можна віднести до якоїсь із гілок влади, зокрема законодавчої або виконавчої.

Визнати її органом судової влади також неможливо, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 127 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі й присяжні. А згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Вища рада юстиції цілеспрямовано впливає на такий важливий суспільний процес, як формування суддівського корпусу й забезпечення правосуддя. Отже опосередковано ВРЮ впливає на правосуддя, на формування системи судочинства.

Крім того, Вища рада юстиції є апеляційною інстанцією в системі дисциплінарного провадження щодо суддів апеляційних і місцевих судів та прокурорів усіх рівнів.

Вона має забезпечувати гарантію незалежності суддів у здісненні правосуддя від можливого тиску з боку інших гілок влади або посадових осіб.

2 Загальна характер., суб*єкти, стадії провадження у справах про адмін.. Прост.

Діяльність учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення розвивається у часі як послідовний ряд пов'язаних між особою процесуальних дій щодо реалізації прав та взаємних обов'язків. Весь процес складається з кількох фаз розвитку, що змінюють одна одну. Їх прийнято називати стадіями.

Під стадією треба розуміти таку порівняно самостійну частину провадження, яка поряд з його загальними завданнями має властиві тільки їй завдання й особливості. Стадії відрізняються одна від одної і колом учасників провадження, характером проваджуваних дій та їх юридичною роллю.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення за своєю структурою схоже на кримінальний процес, проте, воно значно простішеі містить менше процесуальних дій. Таке провадження має чотири стадії:

адміністративне розслідування;

розгляд справи;

перегляд постанови;

виконання постанови.

На першій стадії з'ясовується факт вчинення та обставини правопорушення; дані про винуватця; складається протокол.

На другій — компетентний орган розглядає матеріали і приймає постанову.

На третій (це факультативна, необов'язкова стадія, її може і не бути) постанова може бути оскаржена громадянином, опротестована прокурором, переглянута за ініціативою вищестоящого органу. Ця стадія закінчується прийняттям рішення про скасування, зміну, або залишення постанови в силі.

Четверта — виконання постанови — розпочинається відразу після її прийняття або після розгляду скарги, протесту.

Зазначимо, що не в усіх провадженнях вони досить чітко виражені. Так, при стягненні штрафу на місці всі стадії (розслідування, розгляд справиі навіть виконання постанови) нібито поєднуються, ущільнюються, вміщуються у рамки доволі нечисленних і досить простих дій компетентного представника органа державного управління.

№ 13