Оглавление

Білет№1 3

Білет №2 4

Білет№ 3 5

Органи управління наукою 5

Система джерел адміністративного права складається з таких актів правотворчості: 6

5БІЛЕТ 8

6БІЛЕТ 9

Натомість іноземці не мають права: 10

Адміністративно-правовий статус біженців 10

Визначення поняття «біженець» містить ті ознаки, які необхідні для набуття відповідного статусу. До них належать: 10

Політичний біженець — це особа, яку переслідує держава або інше утворення за її погляди, що складають реальну чи передбачувану загрозу для держави чи її інститутів, або для політичних планів даного утворення. 10

Білет№7 11

Білет№8 13

Управління культурою полягає в: 14

Білет № 9 14

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України, повноваження якої визначаються Конституцією (розділ 4: ст. 75-77,82-85,87- 91,93,94,96-98,101; розділ 10: ст. 135-137; розділ 11: ст. 140,141,143-146). 14

До повноважень Верховної Ради України відносяться: 14

Повноваження ВР: 15

Органи виконавчої влади 15

Білет№10 17

Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим 17

 Правовий режим воєнного стану 17

Система органів внутрішніх справ 18

Білет№ 11 18

Адміністративно-правові режими 19

Білет№12 20

№ 13 21

Діяльність цих органів здійснюється за такими основними напрямами: 21

№14 22

Головними завданнями місцевих державних адміністрацій є: 22

До відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань: 22

Місцеві державні адміністрації мають право: 22

Важливим напрямком діяльності місцевих державних адміністрацій є здійснення державного контролю за: 23

№15. 23

Організація оборони, крім формування воєнної політики й воєнної доктрини, включає: 25

Білет№16 25

Білет №17. 26

Білет №18 27

Білет №19 28

Білет №20 29

Білет №21 31

№ 22 33

23 34

№ 24 35

Білет 25 36

Білет№26 37

Білет 27 38

Білет 28 39

Білет 29 40

Білет 30 42

Білет№1

1. Предмет, метод, система адмін..Права України

Предмет адміністративного права — це сукупність суспільних відносин, які виникають в процесі організації і функціонування органів державного управління і здійснення ними заходів адміністративно-правового примусу і притягнення до адміністративної відповідальності.

Під методом адміністративного права розуміють сукупність правових засобів і способів здійснення адміністративно-правового регулювання суспільних відносин.

Серед методів адміністративного права виділяють

• загальні методи, які притаманні всім галузям права: імперативний і диспозитивний, імперативний метод, тобто метод владних приписів, коли в об'єкта управління немає вибору варіанта поведінки і він повинен діяти лише так, як йому приписано. Диспозитивний метод характеризується тим, що об'єкт управління має певну свободу вибору варіанта поведінки, виходячи із своїх інтересів.

• Окрім загальних методів правового регулювання, адміністративному ггіг притаманні і спеціальні методи, зокрема: субординації, координації, реордннації адміністративного договору, реєстрації, стимулювання, інвестицій та ін

• Метод субординації є одним із провідних методів адміністративно-празовогс регулювання. Без застосування цього методу у регулюванні суспільних відносин неможливо налагодити чітку і життєво здатну систему управління Цей метод встановлює, що у відносинах між керованим об'єктом і керуючим суб'єктом закріплюється стан підпорядкованості, що й означає субординацію між ними.

• Досить важливе місце в адміністративно-правовому регулюванні посідає метод координації, який полягає в закріпленні можливостей узгодження управлінських дій між кількома органами одного структурного рівня для досягнення загальної мети (наприклад, органи внутрішніх справ та органи державної безпеки координують свої дії щодо недопущення та припинення корупції та корупційних діянь).

• Відносно новим є метод реординації, який полягає в тому, що керованому об'єктові надаються права вимагати від керуючого суб'єкта створення необхідних умов для своєї діяльності (матеріальних, організаційних, фінансових тощо).

• Значного поширення останнім часом набуває метод адміністративного договору. Це пов'язано з тим, що в окремих сферах суспільного життя відбувається поступовий перехід від жорстких адміністративно-командних методів до більш гнучких способів регулювання суспільних відносин, яким і є адміністративний договір.

СИСТЕМА:

За загальноприйнятою в теорії права тенденцією, адміністративне право складається із двох частин: загальної і особливої.

І загальна, і особлива частини адміністративного права складаються з окремих адміністративно-правових інститутів.

Адміністративно-правовий інститут — це сукупність норм права, які регулюють відносно однорідні суспільні відносини у сфері державного управління.

Загальна частина включає в себе такі правові інститути, як:

• адміністративно-правовий статус індивідуальних суб'єктів;

• адміністративно-правовий статус державних органів;

• адміністративно-правовий статус інших колективних суб'єктів;

• форми і методи державного управління;

• способи забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні, а.:у:.-- страт примус;

♦адміністративна відповідальність;

• адміністративно-процесуальне право (в окремих підручниках з адміністративного праза даний інститут часто називають «адміністративний процес»).

Особлива частина складається з таких основних правових інститутів:

♦управління в адміністративно-політичній сфері;

♦управління в економічній сфері;

♦управління в соціально-культурній сфері.