1

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Одеський національний політехнічний університет

Гуманітарний факультет

Кафедра політології

ПОЛІТОЛОГІЯ

методичні рекомендації студентам

для підготовки до семінарських занять

та написання рефератів

Затверджено на засіданні кафедри політології.

Протокол № 3 від 29.09.2011 р.

Одеса: ОНПУ, 2011

2

Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять та написання рефератів по дисципліні «Політологія» для студентів ОНПУ. / Укладач Кутузова Н.Г. – Одеса: ОНПУ, 2011. - 16 с.

Рецензент – Ангелов Г.В. професор Одеської національної академії харчових технологій.

Рекомендовано до друку кафедрою політології Одеського національного політехнічного університету. Протокол № 3 від 29.09.2011р.

Методичні рекомендації розроблені кандидатом історичних наук,

доцентом кафедри політології ОНПУ Н.Г.Кутузової на основі досвіду

викладання нормативного курсу та у відповідності з чинною навчальною

програмою. Адресовано студентам та викладачам ВНЗ.

3

З М І С Т

ВСТУП………………………………………………………………………..4

1. Робота студента на лекційних заняттях…………………………………5

2. Підготовка до семінарських занять……………………………………..6

3. Самостійна робота студентів (СРС)……………………………………..6

4. Методичні рекомендації до написання реферату…………………….. .7

ПЛАНИ СЕМІНАРІВ.

2. ТЕМА 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.

Політика як соціальне явище…………………………………….9

2. ТЕМА 2. Зародження та розвиток політичної думки в світі…………...9

3. ТЕМА 3. Зародження і розвиток політичної думки в Україні…………9

8. ТЕМА 4. Політична влада. Політичні партії, громадські

об`єднання, рухи………………………………………………..10

9. ТЕМА 5. Політична еліта та політичне лідерство.

Політична культура……………………………………………...10

10. ТЕМА 6. Політичні системи сучасності. Політичні режими…………11

11. ТЕМА 7. Держава як політичний інститут.

Етнонаціональний вимір політики……………………………..11

12. ТЕМА 8. Політичні трансформації. Політичні технології та

політичній маркетинг……………………………………………12

13. ТЕМА 9. Міжнародні відносини та світовий політичний процес.

Глобалізація……………………………………………………..12

14. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ………………………………………………13

15. ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ РЕФЕРАТІВ……………………………………….14

16. ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТЬ……………………..15

4

В С Т У П

Політика як вид суспільної діяльності існує вже кілька тисячоліть – відтоді, як виникли перші держави. Однак політична наука протягом багатьох століть розвивалася в межах інших галузей гуманітарного знання, насамперед філософії. Самостійною сферою політологія стала порівняно недавно: процес її формування розпочався в ХIХ столітті, а остаточно вона відокремилася від інших наук у ХХ столітті.

Політологічне знання має велике значення в політичному житті суспільства як для теорії і практики політики, так і для збереження стабільності в суспільстві, реалізації його демократичних і гуманістичних засад. Нинішні політичні пріоритети України - пошук форм і засобів стимулювання політичної активності мас, сприяння духовному оновленню суспільства, активізація державотворчих процесів, що супроводжується поширенням в українському суспільстві державницької ідеї, формуванням нової системи ціннісних орієнтацій, концептуальним ядром яких виступає державна національна ідея.

Політологія у вищий школі є відносно новою учбовою дисципліною. Одне з головних її завдань полягає у тому, щоб активізувати пізнавальні можливості студентів, сформувати в них почуття громадянського обов`язку, політичну свідомість, адекватну реаліям сучасного світу, відповідний тип політичної культури та поведінки.

У ХХI столітті актуальним стає пошук у пізнавальної діяльності в сфері політичного буття. Нова методологія в політичній науці означає вже не просто орієнтацію на усталене знання і не просто пошук нового знання. Сучасній науці вкрай необхідне варіативне знання – таке знання, яке б давало можливість побудови альтернативних моделей політичної реальності. З`являються нові тенденції розвитку людства, пов’язані перш за все із сутнісною зміною технологій.

Створивши всесвітні комунікаційні мережі, людина виявилася неспроможною, прогнозувати напрями свого власного розвитку. Ця нова реальність виявилась надто складною як для самого людського життя так і для його розуміння людиною. У зв’язку з цим змінюється зміст і значення вивчення політичної науки у вищих навчальних закладах.

Від сучасних студентів вимагається не лише відтворювати певну систему готових знань, але й розуміти, пояснювати та передбачати політичні події, творчо осмислювати політичні реалії. Саме у зв’язку з цим зростає необхідність більш ґрунтовного вивчення світової політичної думки, як школи формування творчого, незаангажованого політичного мислення, необхідного вільному громадянину незалежної України.

5

Мета політології як навчальної дисципліни – допомогти студентам оволодіти системою наукових знань про політичне життя та про суспільно-політичні процеси, що відбуваються сьогодні у світі та в нашої державі; зрозуміти такі складні суспільно – політичні явища, як влада, політика, демократія, громадянське суспільство, правова держава, політична система, політична культура та інше.

Вивчення політології відповідає завданням гуманізації системи підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, сприяє визначенню світоглядних, суспільно – політичних позицій та духовних інтересів студентів, формуванню їх політичної свідомості і політичної культури.

РОБОТА СТУДЕНТА НА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТТЯХ

Лекція - одна з найстаріших і головних форм навчального процесу у вищий школі. Слово «лекція» прийшло з латинської мови. Означає «читаю». Як метод транслювання інформації та метод навчання виникла приблизно у середині першого тисячоліття до н.е. Лекція – це системне надання учбового матеріалу. Ціль сучасної лекції в учбовому процесі не в тому, щоб надати усю інформацію з теми, а щоб допомогти студентам засвоїти фундаментальні проблеми курсу, надати певну літературу, яка сприяє кращому засвоюванню матеріалу теми. Лекція розкриває понятійний апарат певної теми, її проблеми, шлях їх вирішення. Усі інші форми учбових занять – консультації, семінари, лабораторні заняття, курсові, дипломне проектування, учбова практика, заліки та екзамени – ґрунтуються на лекціях.

Перед кожною наступною лекцією потрібно повторити попередній матеріал, що буде сприяти найкращому засвоюванню предмета. Прослуховування лекції - напружена робота думки. Найменша неуважність веде до того, що губиться логіка думок, схоплюються лише відірвані одна від іншої фрази й речення.

Тому ведення конспекту лекції – необхідний елемент, який забезпечує найбільш повне її засвоювання. Запис конспекту активізує думку, сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу, підтримує постійну увагу. В ході лекції потрібно прагнути записати своїми словами головні думки викладача, закріплюючи їх окремими прикладами, фактами, цифрами.

Уважне прослуховування лекції та її запис – це тільки початок роботи над лекційним матеріалом. Бажано після заняття переглянути конспект, уточнити важливі поняття, виділити дати, прізвища, факти; заповнити пропуски, розшифрувати скорочення, вписати цитати.

Лекція – це творчий процес, в якому приймає участь одночасно і лектор, і студент. Дієвість та ефективність її залежать не тільки від лектора, але й від того, наскільки студент оволодів умінням підготовки до лекції, слухання і

6

сприйняття матеріалу, вміння його конспектування, а також від рівня загальної підготовки студента ( у тому числі й з інших дисциплін).

ПІДГОТОВКА ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарські заняття студентів є обов’язковою і невід`ємною складовий частиною учбового процесу. Це – активна форма підведення підсумків їх самостійної роботи з вивчення даної теми.

Мета семінарських занять полягає у тому, щоб допомогти студентам глибше засвоїти матеріал: поглибити, уточнити, узагальнити знання, одержані на лекціях і в процесі самостійної роботи, теоретичного навчання, а також в тому, щоб навчитися якісно та стисло викладати свої думки, логічно і переконливо обґрунтувати їх.

На семінарські заняття виносяться найважливіші й найскладніші теми курсу. Вони проводяться з навчальною групою після того, як прослухані лекції та опрацьована література. Підготовку до семінару можна умовно розділити на два етапи: перший – обробка конспекту прослуханої лекції, яка має відношення до даної теми; другий – вивчення і конспектування рекомендованої літератури.

Дискусія – основа семінару. Форми семінарів можуть бути різними: співбесіда, семінар-дискусія, спецсемінар (прослуховування та обговорення рефератів), ділова гра, робота з тестами тощо.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ (СРС)

Болонська система навчання, до якої приєдналася Україна у 2005 р. передбачає збільшення часу на самостійну роботу студентів. Відтепер девізом студента повинно бути: «Я навчусь!» замість: «Мене навчать». Тому самостійна робота студента (СРС) зараз стає основним засобом оволодіння навчальними дисциплінами у час вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи, регламентується робочим навчальним планом і повинен складати не менш 1/3 та не більш 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для навчання дисципліни.

Самостійну роботу можна проводити за такою схемою:

- опрацювати тему у підручнику;

- виписати незрозумілі терміни (для цього завести «Словник термінів» в окремому зошиту, або виділити місце в зошиту з робочим конспектом);

- обміркувати, що прочитано з формулюванням опорних питань (тез) та відповідей на них;

- скласти письмові концентровані відповіді на опорні питання у робочому

7

конспекті; - виділити у конспекті (на полях за змістом відповіді) основні ідеї, закони, положення, висновки, а також недостатньо зрозумілі моменти,

щоб на семінарі усунути недоліки;

- виділити питання, які входять у тематику для складання заліку (іспиту);

- закони, правила, визначення, найважливіші поняття і висновки

виділити іншим кольором для полегшення їх візуального і логічного запам`ятовування;

- завчити нові терміни, імена, прізвища, дати.

Однією з форм самостійної роботи є написання реферату (студентської наукової роботи).

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Глибоке опанування програми курсу «Політологія» залежить від поєднання різноманітних форм і методів навчання, які активізують пізнавальну діяльність студентів.

Необхідно, щоб разом зі засвоєнням теоретичних знань, студенти набували досвід творчої діяльності, вміли досліджувати й аналізувати різноманітні джерела, робити висновки.

Одним з навчальних засобів, які впливають на розвиток пізнавальних можливостей студентів, є написання рефератів (лат. «referre» - доповідати, повідомляти). Реферат – це студентська наукова праця, яка підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому. Студенти набувають навички постійної роботи з науковою літературою, отримують досвід дослідження певної проблеми.

Написання реферату починається з вибору теми; вони пропонуються у даному посібнику, але студенти можуть запропонувати й свої теми, які відповідають їх особистим інтересам, характеру майбутньої спеціальності. Але в будь якому випадку тему необхідно обов’язково погодити з викладачем. Тема реферату – це не просто повторення матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Не припустимо поєднання декількох проблем, або навпаки, штучне відокремлення певної частини єдиного питання. Зрозуміло, що для написання реферату потрібен не підручник політології, а обов’язково декілька джерел наукової літератури з вибраної теми.

Оптимальний обсяг реферату складає 15-20 сторінок формату А-4, шрифт - 14, інтервал між рядками полуторний; поля: ліве - 30 мм, праве – 15 мм, з верху – 30 мм, з низу – 20 мм. (Реферат можна написати від руки, а не набирати комп’ютером). Всі сторінки обов’язково нумеруються,

8 загальна нумерація починається з титульного аркуша, проте порядковий

номер на нього не проставляється. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ та висновки не повинні перевищувати 20 % від її загального обсягу.

На титульному аркуші реферату вказується офіційна назва навчального закладу, факультету, кафедри політології; повна назва теми (без скорочень, особистим шрифтом), прізвище та ініціали автора реферату, його факультет, курс, навчальна група, прізвище та ініціали наукового керівника (викладача), його науковий ступень і вчене звання. Внизу титульного аркуша треба вказати місто, де реферат був написаний та рік його написання: Одеса - 2012.

На наступному аркуші надається план реферату - не більше 3-4 пунктів. Можна реферат взагалі не писати: зробити тези з вибраної теми (з 10-20 пунктів й розповідати по них хвилин 10-15) й додати список літератури.

У вступі треба обґрунтувати актуальність теми, її особливість, її значення для вивчення курсу «Політологія». Обсяг вступу не більше 1-2 сторінки.

Основну частину реферату складають кілька розділів. Тут, згідно плану, розкриваються основні проблеми наукової роботи. Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, які характерні для стилю наукових документів, уникати незвичайних термінів і символів, або обов’язково пояснювати їх при першому згадуванні у тексті. Значення цих слів, символів та термінів ви повинні добре знати.

Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При

цитуванні будь якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати.

Після розкриття усіх проблем теми реферату студент робить висновки, в яких розкривається значення даного явища для розвитку суспільства.

У самому кінці реферату необхідно обов’язково дати список використаної літератури. Скласти список треба правильно: спочатку дається прізвище та ініціали автора, потім назва твору, місце і рік його видання. Наприклад: Тимошенко Ю.В. Як зробити Україну багатої. – Одеса, 2050. Дані про книгу надаються тою мовою, якою ця книга написана. Якщо використовується журнал, то крім прізвища та ініціалів автора й назви статті обов’язково надається назва журналу, рік його видання та номер. Наприклад: Иванов И.И.

Истоки национализма// Вопросы философии. - 2011.- № 3. До списку використаної літератури включаються усі джерела інформації, які були використані під час підготовки реферату.

Реферат треба захистити. Він оцінюється за такими критеріями: актуальність, наукова та практична цінність, глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури, обґрунтування висновків, грамотність, стиль викладу, обсяг виконаної роботи, завершеність дослідження, ступень оволодіння матеріалом теми, оформлення реферату.

9

П Л А Н И С Е М І Н А Р І В