Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekonomika_Predpriatia_Shpory.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
472.06 Кб
Скачать
  1. Інтегральна ефективність підприємства: поняття, види, аспекти оцінки та основні резерви підвищення.

Ефективність виробництва – являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.

Ознакою ефективності (продуктивності) слу­жить досягнення мети виробничої або іншої діяльності підприєм­ства (організації) за умови найменших витрат суспільної праці або часу. Сутнісне тлумачення ефективності діяльності як еко­номічної категорії визначається об'єктивно діючим законом еко­номії робочого часу, що є творчою субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та викорис­тання суспільством. Сутнісна характеристика ефективності виробництва (продук­тивності системи) відображається в загальній методології її виз­начення: Ефективність(продуктивність) = Результати\Ресурси (витрати). Ефективність діяльності підприємства аналізують за такими показниками: прибуток, норма прибутку, рентабельність, а також показниками використання трудових ресурсів (продуктивність праці), основних виробничих фондів (фондовіддача, фондомісткість), матеріальних ресурсів (матеріаломісткість, матеріаловіддача) та ін.

Види ефективності підприємства: 1) економічна (економія суспільної праці) 2) соціальна (підвищення рівня зайнятості, поліпшення умов праці та ін..) 3) екологічна (зменшення шкідливого впливу на довкілля) 4) науково-технічна ( підвищення потенційних можливостей виробничих систем) 5) внутрішня (використання внутрішніх можливостей підприємства) 6) зовнішня (зовнішніх можливостей)т 7) загальна (інтеграція зовнішньої та внутрішньої ефективності); 8) ринкова ефективність (відображення задоволення потреб споживачів).

Збалансована система показників – це система стратегічного управління організацією на основі вимірювання та оцінювання її ефективності за сукупністю показників. Така модель передбачає оцінку ефективності в 4х найважливіших проекціях: традиційні фінансові показники, результативність співпраці з клієнтами, оптимальність внутрішніх бізнес-процесів, загальна компетентність персоналу.

Основні резерви підвищення ефективності: резерви ресурсів, організаційно-технологічні резерви, резерви продукту, резерви покращення узагальнюючих результатів діяльності.

  1. Реструктуризація підприємства: сутність, форми та технологія здійснення.

трактується як здійснен­ня організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури під-ва, управління ним, форм власності, організацій­но-правових форм, як здатність привести під-во до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної про-ції, підвищи­ти ефективність вир-ва.

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів під-кої діяльності, здатних ефективно функці­онувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти кон­курентоспроможну про-цію, що відповідає вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як ком­плекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної,еко­омічної та фінансової життєздатності під-в. За оперативної реструктуризації під-ва (організації) розв'язуються дві основні проблеми: забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатів його (її) діяльності. Період опера­тивної реструкту ризації триває приблизно 3—4 місяці. Оперативні зміни на під-ві потребують проведення комплексу заходів. Стратегічна реструктуризація під-ва (організації) за­безпечує довготермінову його (її) конкурентоспроможність. Для досягнення такої конкурентоспроможності необхідне визначення стратегічної мети під-ва, розробка стратегічної концепції розвитку, а також напрямів та інструментів реалізації цієї мети. Отже, реструктуризації під-ва передує оцінка його стану. Проте й аналіз, і реформування можна проводити, якщо маємо все­бічно обгрунтовану мету реструктуризації, яку можна сформулю­вати (беручи загалом) таким чином: продукція під-ва має відповідати поточному платоспроможному попиту. Організаційно-правовий вид реструктуризації характери­зується процесами комерціалізації, корпоратизації, зміни організаційної структури та власника державних під-в. Технічну реструкту ризацію пов'язано із забезпеченням тако­го стану під-ва, за якого воно досягає відповідного рівня вир-чого потенціалу, технології, тобто всього того, що дає під-ву змогу виходити на ринок з ефективною та конкурентоспроможною продукцією. Економічна життєздатність досягається, коли про-ція під-ва, його капітальні та поточні витрати, рівень продажу й цінова політика забезпечують такий рівень економічної рента­бельності під-ва, що відповідає сучасним умовам господа­рювання.

Після досягнення фінансової життєздатності суб'єкт господа­рювання матиме таку структуру балансу під-ва, за якої по­казники ліквідності і платоспроможності задовольняють вимоги ринку, Управлінську реструктуризацію зв'язано з підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспромож­не функціонування підприємства, зміну його організаційної струк­тури, менеджменту, технологічної, інноваційної та маркетингової політики.

Природа й міра необхідної реструктуризації залежать від ха­рактеру проблем під-ва. Іноді під-во потребує лише часткової або так званої обмеженої реструктуризації для віднов­лення економічної та технічної життєздатності. Коли проблеми підприємства є більш суттєвими, тоді під-во потребує “усебічної” реструктури­зації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]