3. Правові основи функціонування підприємства: порядок створення, регулювання діяльності та ліквідації.

Правові основи функціонування підприємства - це сукупність законодавчих, нормативних, директивних та інших документів, що регулюють права і обов’язки суб’єкта господарювання, які реалізуються ним у процесі своєї діяльності. сновними правовими актами, які регулюють діяльність підприємств, є: Господарський кодекс Україні, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців", статут підприємства, Генеральна тарифна угода, колективний договір, та інші правові документи, що регулюють окремі напрями діяльності підприємства. Господарський кодекс України регламентує порядок створення, реєстрації, ліквідації і реорганізації підприємств; розкриває загальні принципи управління підприємством і самоврядуванням трудового колективу; розглядає механізм формування і використання майна підприємств; визначає види господарської, економічної і соціальної діяльності підприємств; фіксує права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності; регулює відносини з іншими господарюючими суб'єктами та державою. Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Підприємство діє на основі статуту. Статут підприємства — це зібрання обов'язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств — власником майна за участю трудового колективу. Велике значення має також трудовий договір – угода між трудовими колективами в особі профспілки та адміністрацією, що укладається щорічно і не може суперечити діючому законодавству, що щорічно переглядається і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини. Колективним договором регулюються виробничі, трудові і економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, питання охорони праці, соціального розвитку, участі працівників у використанні прибутку підприємства, якщо останнє передбачене статутом підприємства. Підприємства мають діяти і господарювати в межах законодавства, що регулює усі напрями їхньої діяльності.

4. Сутнісно-видова характеристика підприємств та їх об’єднань.

Підприємство – це організаційно відокремлена і економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги). Для забезпечення ефективного господарювання та кваліфікованого управління підприємствами в ринкових умовах важлива їх чітка і повна класифікація з певними ознаками. мета і характер діяльності (комерційні, некомерційні); спосіб утворення (унітарні, корпоративні); форма власності майна (приватна, колективна, комунальні, державні, змішані); національна належність капіталу (національні, з інозем інцест, іноземні, змішані); правовий статус і форма господарювання – найважл класифік (одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства); галузево-функціональний вид діяльності (промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торгівельні, виробничо-торгові, товарно-посередницькі, іноваційно-впроваджувальні, лізінгові, банківські, страхові, туристичні тощо); технологічна і територіальна цілісність (головні, дочірні, асоційовані, філії, представництва), масштаб д-ті (малі (дрібні), средні, великі (надвеликі)). Згідно з чинним законодавстов в україні можуть створюватися і функціонувати 2 типи об’єднань: добровільні і інситуціональні. До добровільних обєднань відносяться асоціації, корпорації, концерни, трести, синдикати, картелі, холдинги, фінансові групи. У ринкових умовах найширше впроваджуваними формами добровільних об'єднань підприємств є концерни, корпорації, фінансові групи. Корпорація — договірні об'єднання господарюючих суб'єктів на основі інтеграції їх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. Концерни — форма статутних об'єднань підприємств (фірм), що характеризується єдністю власності і контролю; об'єднання відбувається найчастіше за принципом диверсифікації, коли один концерн інтегрує підприємства (фірми) різних галузей економіки (промисловість, транспорт, торгівля, наукові організації, банки, страхова справа). Після створення концерну господарюючі суб'єкти втрачають свою самостійність, підпорядковуються, звичайно, фінансовим структурам. В сучасних умовах значно розширюється мережа міжнародних концернів. Фінансово-промислова група — це об'єднання промислового, банківського, страхового і торговельного капіталів, а також інтелектуального потенціалу підприємств і організацій. В Україні поряд із добровільними створюються і функціонують так звані інституціональні об’єднання. До таких належать виробничі, науково-виробничі (науково-технічні), виробничо-торговельні та інші подібні об’єднання (комплекси, центри), що інтегрують стадії створення (проектування), продукування, реалізації та післяпродажного сервісного обслуговування виробів тривалого використання. Інституціональні міжгалузеві об’єднання підприємств та організацій створюються і діють під різноманітними офіційними назвами в агропромисловому комплексі, будівництві, житлово-комунальному господар­стві та інших взаємозв’язаних секторах економіки України.