Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekonomika_Predpriatia_Shpory.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
472.06 Кб
Скачать
  1. Аналіз стану, забезпеченості, ефективності відтворення та використання основних засобів підприємства.

Для аналізу стану, забезпеченості, ефективності відтворення та використання основних засобів підприємства використовуються наступні показники:

Коеф-т оновлення основних фондів – відношення вартсоті осн фондів, які введені в експлуатацію протягом розрах періоду (ОФввед) до вартості осн фонді вна кінець розрах періоду (ОФкін) або до сер вартості.

Коеф-т вибуття осн фондів – відношення вартості осн фондів, які вибули з експлуатації протягом певного розрахунк періоду (ОФвиб) до вартості ОФ на поч. цього розрах періоду (ОФпоч) або до сер вартості

Коеф-т зносу ОФ – відношення величини зносу ОФ (З) до первісної вартості ОФ (ОФперв)

Коеф-т придатності ОФ – відношення залишкової вартості ОФ (ОФзал) до первісної вартості (ОФперв)

Фондовіддача – відношення ТП підпр-ва у вартісному вимірюванні за розрахунк пер до середньорічної вартості ОФ (ОФсер)

Фондоміткість – обернено до фондовіддачі

Фондоозброєність – відношення середньорічної вартості ОФ (ОФсер) жо чисельності працівників (Ч)

Рентабельність ОФ – відношення величини прибутку дл ОФсер

Коеф-т змінності – відношення загальної кількості відпрацьованих машино-змін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування.

  1. Оборотні кошти підприємства: сутнісно-видова характеристика та особливості функціонування.

Оборотні кошти — це сукупність коштів підприємства, що авансуються на створення оборотних фондів та фондів обігу і забезпечення їх неперервного кругообігу. Якщо оборотні фонди виступають у вигляді предметів праці, то фонди обігу — це кошти, вкладені в запаси готової продукції, товари відвантажені та в дорозі, а також кошти на рахунках та в касі підприємства. З огляду на це розрізняють оборотні кошти у сфері виробництва та у сфері обігу, які в сукупності своїй забезпечують неперервність виробництва та реалізації продукції. Залежно від способу визначення потреби оборотні кошти поділяються на нормовані та ненормовані. До нормованих входять ті, щодо яких установлюються нормативи запасів: виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів та запаси готової продукції. Інші оборотні кошти належать до ненормованих. Оборотні засоби, з погляду джерел фінансування, розділяються на власні і позикові. Крім того підприємства використовують залучені спеціальні засоби. Власні оборотні кошти — це кошти, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів (прибуток тощо). У процесі виробництва потреби у власних оборотних коштах можуть зменшуватись за рахунок застосування так званих прирівняних до них коштів які, по суті, є частиною власних, авансованих на оплату праці але тимчасово вільних (у зв'язку з одноразовістю виплати по заробітній платі, оплаті відпусток). Прирівняні до власних оборотні кошти називають стійкими пасивами. Позичені оборотні кошти — кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви. Кредиторська заборгованість означає використання коштів, які не належать підприємству (заборгованість по акцептованих та інших розрахункових документах, строк сплати яких не настав; заборгованість за несплаченими у строк рахунками; заборгованість за платежами до бюджету; за виданими векселями; за комерційними кредитами тощо). Ефективно функціонує те підприємство, яке при мінімальних витратах досягає максимального результату. Мінімізація витрат на підприємстві потребує оптимізації структури джерел формування оборотних коштів, тобто розумне поєднання власних та позичених коштів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]