Форми й системи оплати праці.
Існує 2 форми, які базуються на тарифній системі. Форми оплати праці: відрядна і погодинна. За відр форми оплата праці пров за нормами й розцінками, устан на підставі розряду працівника. Ум застос – наявність к-них показників роботи, що піддаються обліку. Потребує встновл обгрунт норм виробітку, чіткого обліку, але не пов познач на якості прод. За погоднної форми оплати нарах з\пл відбув пропорційно відпрацьованому часу з урах рівня кваліфікації, що визнач тарифним розрядом. Кожна з цих форм охоплює різні с-ми оплати: відрядна (пряма, непряма, відрядно-преміальна, відрядно-прогрес, акордна) і погод (проста, погод-преміальна, за пос окладами). За непр відр с-ми з\пл залеж не від особистого виробітку, а від рез праці працівників, яких він обслуговує. За відр-прем з\пл скалад з відрядного заробітку та премії за досяг певних рез. Відрядно-прогр пол. праці передб оплату робіт, виконаних у межах норми за звич розцінками, а понад норму – за підвищеними. Акордна: прац чи групі озцінки встан не за операції, а весь комплекс робіт із визначенням строку його виконання. У погод-преміальній с-мі крім тарифного заробітку (год тарифна ставка на к-ть год) прац одерж премію за досягнення к-них чи як рез.
Основні засоби підприємства: поняття, функціонально-елементний склад та вартісна оцінка.
Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість виготовленої продукції частинами в міру споживання. Найбільше значення на практиці має видова класифікація основних фондів. Так на її основі розрізняють такі види основних фондів: будівлі, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, інші основні фонди. Існує також поділ основних фондів на дві частини:
-активну (яка безпосередньо приймає участь у виробничому процесі)
-пасивну (що створює умови для здійснення процесу виробництва).
Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, виражене у відсотках до їх загальної вартості на підприємстві, визначає видову структуру основних фондів. За інших рівних умов технологічна структура основних фондів тим прогресивніша і ефективніша, чим більша у їх складі питома вага активної частини. Вона змінюється під впливом багатьох факторів основними серед яких є:
-виробничо-технологічні особливості підприємства; -НТП; -ступінь розвитку різних форм організації виробництва; -відтворювальна структура капітальних вкладень у створення нових О.Ф.; -вартість будівництва виробничих об’єктів і рівень цін на технологічне устаткування; -територіальне розміщення підприємства
Оцінка основних фондів підпр-ва є грошовим вираження їхньої вартості, вона необхідна, щоб визначити загальних обсяг фондів, їхню динаміку і структуру, розрахунок економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період.
Основні фонди оцінюються:
Залежно від моменту проведеної оцінки – за первісною (початковою) чи відновленою вартістю;
Залежно від стану основних фондів – за повною або залишковою вартістю.
Первісна їх фактична вартість на момент введенн6я в дію чи купівлі (в грошових одиницях):
або
Відновна
вартість
– вартість відтворення основних фондів
в сучасних умовах вриобництва, і первісна
вартість, але за сучасними діючими
цінами.
і
– індекс зростання (зменшення) ціни.
Повна вартість основних фондів – їх вартість у новому неспрацьованому стані, тобто без урахування вартості зносу.
Залишкова
вартість
є різницею між первісною вартістю та
вартістю зносу.
Середньорічна вартість основних фондів:
