Кам’яні та армокам’яні конструкції

Основними дефектами та пошкодженнями кам’яних конструкцій будинків та споруд є: тріщини, розшарування. сколювання. випирання та вивітрювання. За походженням тріщини поділяються на осадові, конструктивні та температурно-вологісні.

Пошкоджені кам’яні та армокам’яні конструкції підлягають тимчасовому негайному підсиленню, якщо їх несуча здатність нижче діючих фактичних навантажень:

F*_f >=N*_f

де F – фактичне навантаження на конструкцію, що розглядається на момент обстеження; _f - коефіцієнт надійності за навантаженням (1.7 для неармованої кладки, та 1.5 - для армованої);

N - несуча здатність конструкції, визначена по фактичним значенням площі перерізу, гнучкості та міцності матеріалів кладки;

_f - коефіцієнт зниження несучої здатності кам’яних конструкцій при наявності пошкоджень (таблиці 7, 8).

Таблиця 7.

Коефіцієнт зниження несучої здатності при

утворенні силових тріщин

№ п п	Характер пошкодження	Коефіцієнт f
		неармовані конструкції	армовані конструкції
1	Тріщини в окремих цеглинах, що не перетинають розчинні шви	1,00	1,00
2	Волосяні тріщини, що перетинають не більше двох рядів кладки (довжиною 15 -18 см)	0,90	1,00
3	Те саме при перетині не більше чотирьох рядів кладки (довжиною до 30 - 35 см) при числі тріщин не більше чотирьох на 1 м ширини (товщини) стіни, стовба або простінка	0.75	0.70
4	Тріщини з розкриттям до 2 мм, що перетинають не більш 8 рядів кладки (довжиною до 60- 65 см) при числі тріщин не більш чотирьох на 1 м ширини (товщини) стіни, стовба або простінка	0,50	0,70
5	Те саме, при перетині більше восьми рядів (довжиною більше 65 см)	0,00	0,50

Таблиця 8.

Коефіцієнт зниження несучої здатності при пошкодженні кладки опор балок, ферм та перемичок

№ п/п	Характер пошкодження кладки опор	Коефіцієнт
		неармовані конструкції			армовані конструкції
1	Місцеве (крайове) пошкодження кладки на глибину до 2 см (мілкі тріщини, відшарування у вигляді лещадок та утворення вертикальних тріщин по кінцях опор (або опорних подушок), балок, ферм або перемичок, що перетинають не більше двох рядів кладки (довжиною до 15-18 см)		0,75			0,9
2	Те саме при перетині тріщинами не більше чотирьох рядів кладки (довжиною до 30 - 35 см)		0,5			0,75
3	Крайове пошкодження кладки на глибину більше 2 см та утворення вертикальних та косих тріщин по кінцях та під опорами (опорними подушками) балок та ферм, що перетинають більше чотирьох рядів кладки (довжиною більше 30 см)					0,5
				0

Фактичну несучу здатність необхідно визначати згідно з вимогами СНиП 11-22-81 "Нормы проектирования".

Марка глиняної звичайної пустотілої та силікатної цегли визначається згідно з вимогами ГОСТ 8462-85, розчину кладки - СН 290-74 шляхом випробувань пластинок розчину, відібраних з горизонтальних швів кладки та склеєних гіпсовим тістом.

Рис.4.8. Аварійний стан цегляного муру

Вологість матеріалу визначається на кернах-зразках, одержаних при зондуванні стін згідно з вимогами .

Наявність та кількість арматурних виробів у кладці визначається згідно з методиками, розробленими для обстеження залізобетонних конструкцій.

Деформації, осідання, просідання та крени кам’яних будівель (споруд) в цілому слід визначати за допомогою геодезичних методів; локальні заміри ширини розкриття тріщин - за допомогою встановлених маяків - гіпсових, скляних або металевих.

Класифікація технічних станів кам’яних та армокам’яних конструкцій будівель (споруд) в залежності від їх дефектів та пошкоджень, а також ступені пошкодження наведені в таблиці 9.

Таблиця 9.