3. Критерії оцінювання різноманітних видів навчальної роботи студентів

Успішність  навчання студентів  оцінюється за чотирьохбальною  шкалою: 

“Відмінно” – студент глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно й логічно його викладає, володіє інформацією  про те що, податкове право – це складний інститут фінансового права, предмет якого охоплює сукупність певних специфічних фінансових відносин. Його особливістю є рух грошей від платників податку до бюджету. Методи правового регулювання цих відносин є метод владних приписів. який характеризується своєрідним механізмом регулювання. основна риса цього методу є державно владні розпорядження, одним учасникам податкових відносин з боку інших, які виступають від імені держави.

Адекватно вміє дати узагальнену характеристику суб’єктів податкового права. Знає, що податкові правовідносини виникають і розвиваються в сфері податкової діяльності держави, є формою реалізації публічних інтересів і розглядається як публічно-правові відносини. Характерна риса цих відносин є їх грошовий характер.

Знає, що об’єктом регулювання в нормативних правовідносинах виступають кошти платників, що надходять у доходи бюджетів.

Суб’єктам нормативних правовідносин може бути будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового права і яка може виступати учасником правовідносин, носієм суб’єктивних прав і обов’язків.

Права і обов’язки суб’єктів залежить від типу правовідносин, особливостей механізму регулювання. Імперативний податковий обов’язок визначає правосуб’єктивність платників податків.

Обов’язки і права платників податків випливають з конституційної норми, якою закріплено безумовний обов’язок сплачувати податки (ст. 67 Конституції України).

„Добре” – студент твердо знає весь програмний матеріал, грамотно і по суті викладає його, не допускає суттєвих неточностей при виборі відповіді, тобто вибирає правильну, але не найкращу відповідь; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, але для визначення дійсного ступеня знань студента екзаменатор змушений задавати додаткові запитання і уточнити окремі відповіді.

Вміє  розв’язувати ситуаційні завдання середньої  важкості. Добре розрізняє класифікацію податків.

  „Задовільно” – студент знає тільки основний матеріал, передбачений програмою, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, обирає недостатньо чіткі формулювання, порушує послідовність у викладенні програмного матеріалу, проявляється невпевненість у вирішенні завдань практичного характеру.

Студент спроможний розв’язати прості завдання.

„Незадовільно”  – студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки при формулюванні основних положень з курсу, з великими труднощами використовує теоретичні відомості при виконанні завдань.

Він не вміє узагальнити, які інститути права входять до загальної та особливої частини системи податкового права.

Необхідно відзначити, що перераховані вище критерії мають достатньо загальний і орієнтовний характер, тому екзаменатор оцінює ступінь знань студента, враховуючи його поточну успішність та результати поточного контролю.

Оцінки, одержані студентами на семінарських заняттях, виставляються в журнал, залікова оцінка – в журнал навчальних занять, у відомість і у залікову книжку.

 

Формами та засобами контролю вивчення навчальної дисципліни  „Податкове право” є:

• письмова контрольна робота (відповіді на питання лекційного курсу, вирішення практичних завдань, вправ тощо);

• тестування знань студентів із певного модуля лекційного курсу;

• усне опитування;

• виступ на семінарських заняттях (із рефератом, доповіддю, у дискусії тощо);

• захист індивідуального завдання;

• виконання домашнього завдання;

• залік.

4. ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VІ.

3. Про державну податкову службу в Україні. Закон України від 4 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.

4. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними

5. Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 26 червня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. –1997. – № 37. – Ст.237.

6. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Закон України від 08.07.2010р. №2464-VІ.

7. Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 22 лютого 2001 p. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 17. – Ст. 80.

8. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 p. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.

9. Про оренду землі: Закон України від 6 жовтня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 46-47. – Ст. 280.

10. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №. 14 – Ст. 71.

11. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від несчасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 403.

12. Про фонд гарантування вкладів фізичниї осіб: Закон України від 20 вересня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 5. – Ст. 30.

13. Про державне мито. Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93.

14. Про взаємодію підрозділів органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб: Наказ Державної податкової адміністрації України від 04.06.2002 року № 263.

15. Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби: Наказ ДПА України від 28 серпня 2001 року № 338.

16. Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків: Наказ ДПА України від 25 вересня 2001 року № 386.

17. Митний кодекс України від 11 липня 2002р. № 92-ІV.

18. Земельний кодекс України (18 грудня 1990 р. № 561-ХІІ ).

19. Лісовий кодекс України 21.01.1994р. №3852-ХІІ.

20. Інструкція ДПА «Про порядок нарахування податкового кредиту» затверджена  наказом ДПА № 442 від 22.09.03.

21. Інструкцією про порядок нарахування № 21- 1 від 19.12.2003р.

22. Наказ ДПА України  «Про порядок застосування податкової застави органами ДПС» від 28 серпня 2001 р. № 338.

23. Наказ ДПА України «Про порядок застосування адмінарешту активів платника податків» від 25 вересня 2001 року № 386.

Примітка: всі зазначені нормативні акти, а також зміни та доповнення до них можна знайти в Інтернеті на сайті за адресою [http://www.rada.gov.ua.laws.pravo] або в інших комп’ютерних базах даних, а також на CD „Законодавство”.