Тема 3. Система професійної орієнтації молоді

Зміст.

1. Професійна освіта.

2. Професіографія.

3. Професійне виховання.

4. Професійна діагностика.

5. Професійна консультація.

6. Професійний відбір.

7. Професійна адаптація.

Ключові слова: професійна освіта, професіографія, професійне виховання, професійна діагностика, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

Мета і завдання вивчення теми.

Вивчення теми дозволяє сформувати уявлення про систему профорієнтаційної роботи і про її структурні елементи.

Методичні рекомендації.

Ця тема є найбільш важливою. У результаті вивчення даної теми у вас повинне скластися повне уявлення про процес профорієнтації молоді, його структурних елементах.

Прочитайте, законспектуйте визначення всіх структурних елементів системи професійної орієнтації, постарайтеся представити суть і завдання кожного з них.

Професійна орієнтація молоді – багаторівнева система. У її структурі можна виділити наступні складові елементи:

1. Професійна освіта – повідомлення учням знань про професії, на основі яких формуються позитивне відношення до різних видів трудової діяльності і стійкі професійні інтереси, усвідомлене відношення до процесу вибору професії.

У професійній освіті у свою чергу можна виділити наступні складові частини: професійну інформацію, професійну агітацію і професійну пропаганду.

Перед профінформацією ставиться мета ознайомити учнів з різними видами праці в суспільстві, розмаїтістю професій, тенденціями їхнього розвитку, потребами країни в різних кадрах, особливостями працевлаштування чи вступу на навчання в професійні навчальні заклади.

Профінформація повинна бути:

• виховуючою – такою, що розкриває значення праці в житті людини, суспільства, важливість правильного і своєчасного вибору професії;

• об'єктивною – такою, що не тільки відбиває красу професії, але і її зворотну сторону, тобто складність, труднощі;

• усебічною – такою, що включає показ професії, не тільки з техніко-технологічної точки зору, але і із соціально-економічної, особистісної;

• знайомити з рівнем механізації робіт, умовами праці;

• показувати можливість професійного росту. При розкритті змісту професії потрібно відображати не тільки її сьогодення, але і майбутнє.

Важлива складова частина профосвіти – профагітація молоді на оволодіння професіями, необхідними для даного економічного району, з урахуванням сформованих традицій і місцевого розташування навчальних закладів. Її задача – викликати в учнів інтерес до найбільш потрібних професій, підприємств, сфери послуг; формувати позитивне ставлення учнів до масових робочих професій промисловості, будівництва, сільського господарства, сфери обслуговування.

Мета профпропаганди – поширити завдання про зміст і методику профорієнтаційної роботи серед учителів шкіл, громадськості, батьків; узагальнити і впровадити в практику кращий досвід організації роботи з профорієнтації і працевлаштування.

2. Професіографія, мета якої – опис професій, основних вимог, які вони пред'являють до людини, її психофізіологічним і фізичним якостям з урахуванням зміни характеру і змісту праці під впливом науково-технічної прогресу, створення професіограм, а також опис факторів, що обумовлюють успішність чи неуспішність, задоволеність чи незадоволеність особистості даною професійною діяльністю. Комплексний, систематизований, багатобічний опис конкретного виду роботи, призначений для проведення психологічного вивчення праці і використання в подальшій практичній діяльності, називають псіхограмою. Професіограми застосовують для ознайомлення школярів з різними професіями в процесі профосвіти.

3. Під професійним вихованням ми розуміємо виховання в учнів стійких інтересів і мотивів вибору професії, любові до праці, професії що обирається. У задачі професійного виховання входить виховання професійного обов'язку, професійної честі й етики, формування кращих якостей робітника.

4. Професійна діагностика – процес вивчення особистості й організму людини, що проводиться медичними працівниками, психологами, педагогами з метою визначення професійної придатності і формування професійної спрямованості учнів.

Вивчення особистості з метою профорієнтації переслідує рішення наступних задач:

• визначення рівня знань школярів про сферу трудової діяльності;

• вивчення індивідуальних особливостей особистості і здібностей до розумової і фізичної праці;

• вивчення професійних інтересів і намірів.

В умовах школи ефективність профдіагностики багато в чому залежить від організації систематичних спостережень за школярами в процесі навчальної і позакласної діяльності з точною фіксацією даних у спеціальних картах, характеристиках тощо, що повинні відбити істотні особливості особистості школяра і його здоров'я. Спостереження проводяться класними керівниками, вчителями-предметниками, медичними працівниками і психологами центра профорієнтації. Особистість підлітка вивчають за допомогою таких методів, як психолого-педагогічне спостереження, бесіда, інтерв'ю, аналіз документів і продуктів діяльності, аналіз практичних дій, анкетування, експеримент, узагальнення різних характеристик учнів.

Медичні дослідження містять у собі з'ясування стану і рівня розвитку опорно-рухового апарату, стану рухової і нервової системи, внутрішніх органів, зору і слуху, а також загальний рівень фізичного розвитку.

Спостереження за учнями під час практичної роботи, оцінка їхнього ставлення до праці, технічних знань і якості виготовлених виробів дозволяють учителю праці скласти уявлення про схильності і здібності школяра, що робить його рекомендації учню з питань вибору професії більш обґрунтованими.

5. Професійна консультація – порада, усна чи письмова рекомендація про вибір професії, кращого виду діяльності, навчального закладу, що даються на підставі результатів професійної діагностики.

В умовах школи профдіагностика і профконсультація знаходяться в тісному взаємозв'язку.

Прийнято виділяти наступні види профконсультації: медична, психолого-педагогічна і довідкова.

Медична профконсультація здійснюється медичним працівником (лікарем) у виді рекомендації випускнику про види діяльності, найбільш відповідних його здоров'ю, після детальних індивідуальних досліджень.

Психолого-педагогічна профконсультація – порада вчителя про види праці, професії і спеціальності, найбільш відповідних його морально-психологічним якостям, знанням, здібностям і схильностям.

Довідкова консультація організовується для випускників шкіл у школах, центрах профорієнтації школярів, центрах зайнятості, професійних навчальних закладах, на підприємствах. У процесі цієї консультації учні одержують рекомендації про шляхи працевлаштування, професійного утворення.

Рекомендації шкільної комісії з профорієнтації про професійну придатність школяра видаються на основі медичних обстежень.

6. Професійний відбір проводиться на підставі даних профдіагностики і застосовується в основному стосовно найбільш складних і відповідальних професій. Він передбачає відбір працівників з визначеними особистісними якостями, необхідними для виконання конкретних трудових операцій.

7. Професійна адаптація – процес успішного пристосування учнів в профтехучилищах, коледжах, ліцеях, вузах і т.д., а також молодих робітників, службовців до умов праці. Ефективність адаптації певною мірою служить показником правильного вибору професії.

Профвідбір і профадаптація в умовах школи не проводяться. Але, незважаючи на це, учителю праці варто так організувати роботу, щоб домогтися найбільшого ступеня відповідності профілю трудової підготовки учнів 9-11 класів фактично обираної після закінчення школи професії, тим самим полегшити профвідбір і забезпечити більш успішну адаптацію школярів у трудовій діяльності. Для цього вчителю доцільно мати інформацію про працевлаштування випускників чи відомості про продовження навчання ними. Це допоможе йому надалі удосконалювати роботу з трудового виховання і професійної орієнтації школярів.

У профтехучилищах робота з профадаптації проводиться майстром виробничого навчання. Цієї роботі особливо необхідно приділяти увагу на початку навчання й в період проходження всіх етапів виробничого навчання.

Питання для контролю

1. Дайте визначення професійній освіті учнів і її складових частин.

2. Які вимоги висувають до професійної інформації?

3. Мета професіографії.

4. Що мають на увазі під професійним вихованням?

5. Дайте визначення професійній діагностиці учнів.

6. Дайте визначення професійної консультації учнів і охарактеризуйте завдання кожного з її видів.

7. Коли і з якими цілями проводиться професійний відбір?

8. Дайте визначення професійної адаптації.