- •1.Історичні аспекти боротьби з контрабандою.
- •2.Сучасний етап боротьби з контрабандою.
- •3.Правоохоронні органи
- •4. Правоохоронна діяльність
- •5. Поняття організації боротьби з контрабандою.
- •6.Стратегія і тактика боротьби з контрабандою.
- •7.Правова основа боротьби з контрабандою.
- •8.Закони, що регулюють боротьбу з контрабандою.
- •9. Кримінально-правова характеристика контрабанди (ст. 201 кк)
- •10. Предмет контрабанди ( ст.. 201 кк)
- •11. Способи вчинення контрабанди
- •12. Кримінально-правова характеристика контрабанди наркотичних засобів , психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (ст.. 305 кк)
- •13. Предмети контрабанди (ст..305 кк)
- •14. Загальна характеристика суб’єктів боротьби з контрабандою
- •15. Державні органи, які беруть участь у боротьбі з контрабандою
- •16. Форми боротьби з контрабандою
- •17. Виявлення потенційних суб’єктів, шляхів і каналів контрабанди
- •18. Попередження, виявлення та припинення контрабанди
- •19. Досудове розслідування контрабанди
- •20. Методи боротьби з контрабандою
- •21.Вивчення та аналіз стану оперативної обстановки, а також повідомлень про контрабанду
- •22. Пошукові заходи
- •23. Спеціальні митні операції
- •24. Контрольована поставка наркотичних засобів та прекурсорів
- •25. Переміщення товарів під негласним контролем
- •26. Засоби боротьби з контрабандою
- •27. Використання обліків у сфері боротьби з контрабандою
- •28. Використання технічних засобів у сфері боротьби з контрабандою
- •29. Використання службових собак у сфері боротьби з контрабандою
- •30. Тактичні прийоми пошукової роботи з виявленням ознак контрабанди
9. Кримінально-правова характеристика контрабанди (ст. 201 кк)
Контрабанда належить до злочинів у сфері господарської діяльності. Відповідно до ст. 201 КК України . Контрабанда – це:
1. Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією предметів контрабанди.
2. Та сама дія, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або службовою особою з використанням службового становища, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією предметів контрабанди та з конфіскацією майна.
Під тайниками слід розуміти спеціально виготовлені, обладнані або пристосовані сховища, а також конструктивні порожнини, ємності транспортних засобів, багажу тощо.
Об'єктивну сторону контрабанди становить переміщення вказаних у ч. 1 ст. 201 України КК предметів (товарів тощо) через митний кордон України.
Суб'єктивна сторона контрабанди полягає у прямому умислі: особа розуміє, що незаконно, тобто одним із вказаних у ст. 201 КК України способів, переміщує через митний кордон товари або інші предмети, і бажає так вчинити.
Суб'єктом цього злочину може бути осудна особа, яка на момент скоєння злочину досягла шістнадцятирічного віку.
10. Предмет контрабанди ( ст.. 201 кк)
Усі предмети контрабанди поділяються на дві групи: 1) предмети, яким притаманні спеціальні ознаки, що надають підстави для кваліфікації їх незаконного переміщення через митний кордон України за ст, 201 незалежно від розміру контрабанди: а) історичні та культурні цінності; б) отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини; в) зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї); г) стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, їх вільний обіг згідно з чинним законодавством може істотно обмежуватись і для переміщення їх через митний кордон, як правило, потрібен спеціальний дозвіл, Специфіка предмета злочину у таких ситуаціях зумовлює необхідність кваліфікації за сукупністю злочинів (застосуванню, крім ст. 201, підлягають, зокрема, ст. ст. 263, 265, 267, 321); 2) товари, які вільно обертаються в Україні і незаконне переміщення яких через митний кордон України утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201, лише у випадку вчинення його у великих розмірах.
Культурні цінності не завжди є водночас історичними, але історичні цінності визнаються частиною культурних цінностей. Вивезення культурних цінностей з України здійснюється за наявності спеціального дозволу, який видається в установленому законом порядку. Вивезенню з України не підлягають: а) культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання; б) культурні цінності, включені до Національного архівного фонду; в) культурні цінності, включені до Музейного фонду України.
Отруйні речовини - це отрути, токсини (бойові, лікарські, сільськогосподарські та інші), які, потрапляючи всередину організму людини через органи дихання, травлення або через шкіру, здатні викликати смерть людини або психоневрологічний розлад, порушення дихання чи функції серцево-судинної системи, ураження нирок (нефропатію) чи печінки (гепатопатію) тощо. Вони можуть бути мінерального (миш'як, стрихнін, ртуть та сулема, синильна кислота та інші ціаніди, пестициди тощо), рослинного (отрута, виділена із мухомора, блідої поганки тощо), тваринного (зміїна отрута та отрута, що виробляється членистоногими тваринами) або змішаного чи штучного (хімічного) походження.
Сильнодіючі речовини - це лікарські, побутові, промислові та інші хімічні речовини, здатні своїм впливом на живий організм заподіяти йому шкоди. До них, зокрема, віднесені аміназин, бісептол, гросептол, еритроміцин, ефералган, камфора, корвалол, ністатин, нітрогліцерин, новокаїн, сульфадимезин, тетрациклін, фурацилін, Деякі інсуліни та вітаміни, кислота нікотинова, настойки женьшеню і прополісу, розчин йоду спиртовий. До сильнодіючих речовин належать і інші кислоти, луги, солі.
Незаконне переміщення зазначених сильнодіючих речовин через митний кордон України має тягнути кримінальну відповідальність за ст. 201 тільки у тих випадках, коли кількість зазначених лікарських засобів значно перевищує розміри, необхідні для лікування конкретної особи. Це є питанням факту, яке повинно вирішуватись на підставі конкретних матеріалів справи.
