- •1.Історичні аспекти боротьби з контрабандою.
- •2.Сучасний етап боротьби з контрабандою.
- •3.Правоохоронні органи
- •4. Правоохоронна діяльність
- •5. Поняття організації боротьби з контрабандою.
- •6.Стратегія і тактика боротьби з контрабандою.
- •7.Правова основа боротьби з контрабандою.
- •8.Закони, що регулюють боротьбу з контрабандою.
- •9. Кримінально-правова характеристика контрабанди (ст. 201 кк)
- •10. Предмет контрабанди ( ст.. 201 кк)
- •11. Способи вчинення контрабанди
- •12. Кримінально-правова характеристика контрабанди наркотичних засобів , психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (ст.. 305 кк)
- •13. Предмети контрабанди (ст..305 кк)
- •14. Загальна характеристика суб’єктів боротьби з контрабандою
- •15. Державні органи, які беруть участь у боротьбі з контрабандою
- •16. Форми боротьби з контрабандою
- •17. Виявлення потенційних суб’єктів, шляхів і каналів контрабанди
- •18. Попередження, виявлення та припинення контрабанди
- •19. Досудове розслідування контрабанди
- •20. Методи боротьби з контрабандою
- •21.Вивчення та аналіз стану оперативної обстановки, а також повідомлень про контрабанду
- •22. Пошукові заходи
- •23. Спеціальні митні операції
- •24. Контрольована поставка наркотичних засобів та прекурсорів
- •25. Переміщення товарів під негласним контролем
- •26. Засоби боротьби з контрабандою
- •27. Використання обліків у сфері боротьби з контрабандою
- •28. Використання технічних засобів у сфері боротьби з контрабандою
- •29. Використання службових собак у сфері боротьби з контрабандою
- •30. Тактичні прийоми пошукової роботи з виявленням ознак контрабанди
1.Історичні аспекти боротьби з контрабандою.
2.Сучасний етап боротьби з контрабандою.
3.Правоохоронні органи
4. Правоохоронна діяльність
5. Поняття організації боротьби з контрабандою.
6.Стратегія і тактика боротьби з контрабандою.
7.Правова основа боротьби з контрабандою.
8.Закони, що регулюють боротьбу з контрабандою.
9. Кримінально-правова характеристика контрабанди (ст. 201 КК)
10. Предмет контрабанди ( ст.. 201 КК)
11. Способи вчинення контрабанди
12. Кримінально-правова характеристика контрабанди наркотичних засобів , психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (ст.. 305 КК)
13. Предмети контрабанди (ст..305 КК)
14. Загальна характеристика суб’єктів боротьби з контрабандою
15. Державні органи, які беруть участь у боротьбі з контрабандою
16. Форми боротьби з контрабандою
17. Виявлення потенційних суб’єктів, шляхів і каналів контрабанди
18. Попередження, виявлення та припинення контрабанди
19. Досудове розслідування контрабанди
20. Методи боротьби з контрабандою
21.Вивчення та аналіз стану оперативної обстановки, а також повідомлень про контрабанду
22. Пошукові заходи
23. Спеціальні митні операції
24. Контрольована поставка наркотичних засобів та прекурсорів
25. Переміщення товарів під негласним контролем
26. Засоби боротьби з контрабандою
27. Використання обліків у сфері боротьби з контрабандою
28. Використання технічних засобів у сфері боротьби з контрабандою
29. Використання службових собак у сфері боротьби з контрабандою
30. Тактичні прийоми пошукової роботи з виявленням ознак контрабанди
1.Історичні аспекти боротьби з контрабандою.
Контрабанда з’явилася в 14 столітті. Термін контрабанда з італійської мови означає «contra» - проти, «bando» - урядовий указ.
1351 р. – «Статут про державні злочини» (Англія) було внесено контрабанду – злочином вважається отримання грошей від незаконної імпортної діяльності.
1420 р. – Англія – сформована система щодо попередження ухилення від зовнішньоторгових податків.
18 ст. – Англія – одна третина чаю на британські острови завозиться нелегально.
9-10 ст. – Київська Русь – зустрічаються перші історичні відомості про контрабанду.
12-16 ст. – Русь Україна – контрабанда не сприймалася суспільством як явище злочинного характеру та не створювала економічної загрози інститутам державності.
17 ст. – Україна – запроваджено відповідальність за контрабанду як за самостійне правопорушення (у країнах Європи – з 14 ст.).
1754 р. – заснування прикордонної варти, як особливого корпусу військ для охорони державного кордону в митному і військово-поліцейському відношеннях.
1782 р. – імператриця Катерина ІІ заснувала митну варту на західному кордоні для боротьби з таємним перевезенням товарів.
1828 р. – увійшло в дію нове Положення про прикордонну митну варту, відповідно до якого ця варта за своєю організацією почала походити на військовий підрозділ регулярної армії.
1904 р. – Митний статут – надавав деякі питання боротьби з контрабандою, надавши органам митного огляду право самостійно виявити ініціативу у проведенні обшуків і виїмок контрабандних товарів.
03.01.1921 р. – Декрет РНК « Про реквізиції і конфіскації»:
1. митна установа була вправі конфіскувати «товари» визнані контрабандними.
2. допускав можливість здійснення митними службами оперативних і слідчих дій.
3. для виявлення контрабандних товарів, таємно завезених через кордон або призначених до таємного вивозу.
08.12.1992 р. :
1. заснування Центральної комісії по боротьбі з контрабандою при Всеросійській надзвичайній Комісії – ВНК («ВЧК»).
2. Комісії по боротьбі з контрабандою створюються при місцевих особливих відділах ВНК за участю представників військового відомства.
1922 р. – кримінально-процесуальні дії по боротьбі з контрабандою з компетенції митних установ вилучені в повному обсязі і передані органам державної безпеки.
25.06.1991 р. – Україна:
ЗУ «Про митну справу в Україні»
Ст..6 – до компетенції митних органів України віднесена функція боротьби з контрабандою і ПМП.
12.12.1991 р.:
Митний кодекс України
Ст..102 – митні органи України визначаються як органи дізнання по справах про контрабанду. Дізнання в справах про контрабанду здійснюється митними органами України відповідно до кримінального законодавства України.
2002 р. МКУ:
Ст..11( п. 10) – серед основних завдань, які виконують митні органи в ході реалізації митної політики України зазначена й боротьба з контрабандою і ПМП
МКУ:
Ст. 7 «Державна митна справа» (п.1) – «…. запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил становлять державну митну справу».
2.Сучасний етап боротьби з контрабандою.
Основними об’єктами посягань організаційних злочинних об’єднань і найбільш поширені та небезпечні види злочинів, які вчинюються ними:
Фінансово-кредитна сфера
Зовнішньоекономічна діяльність
Паливно-енергетична сфера
Наркобізнес
Контрабанда
Вимагання
Найбільш характерними напрямами вчинення контрабанди в Україні:
Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів
Контрабанда холодної та вогнепальної зброї, а також боєприпасів
Контрабанда культурних цінностей
Контрабанда спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
Історія світового та, в тому числі, українськго досвіду боротьби з контрабандою показує, що для досягнення скільки-небудь стійкого і значного успіху боротьба з контрабандою має набувати комплексного характеру.
Під спеціальними криминологическими заходами розуміються організаційно-правові заходи, що мають своєю метою забезпечення попередження, припинення, розслідування, в тому числі розкриття, контрабанди, покарання осіб, визнаних винними у вчиненні контрабанди, відшкодування шкоди заподіяної контрабандою.
Основними напрямками вдосконалення спеціальних кримінологічних заходів боротьби з контрабандоює:
1.Вдосконалення програмного забезпечення боротьби з контрабандою; віднесення боротьби з контрабандою до числа одного з пріоритетних і одночасно відокремлених напрямів боротьби з транснаціональною злочинністю.
2.Законодавче закріплення функції моніторингу (пошуку, оцінки, аналізу, прогнозу) стану, тенденцій розвитку, факторів і ефективності заходів боротьби з економічною злочинністю, в тому числі з контрабандою, в якості однієї із завдань комплексної експертизи нормативних правових актів у сфері боротьби зі злочинністю і їх проектів (58% від загального числа опитаних експертів).
3.Розвиток системи спеціалізації підрозділів правоохоронних органів, наділених повноваженнями у сфері боротьби з контрабандою; забезпечення спеціалізованої підготовки управлінського, слідчого і оперативного складів правоохоронних органів, наділених повноваженнями у сфері боротьби з контрабандою (52% від загального числа опитаних експертів).
4.Міжнародне співробітництво у сфері боротьби з контрабандою (22% від загального числа опитаних експертів),
5.Державна і громадська підтримка комплексних досліджень, спрямованих на розробку заходів профілактики контрабанди (18% від загального числа опитаних експертів).
Одним з можливих рішень проблеми закріплення боротьби з контрабандою є виділення в рамках діючих і проектованих програм боротьби зі злочинністю відокремлених розділів, присвячених боротьбі з зовнішньоекономічної злочинністю. Як правило, такі заходи мають значну специфіку в порівнянні з іншими спеціальними заходами боротьби з економічною злочинністю взагалі, яка зазвичай «тоне» в загальному потоці планованих заходів.