Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ects_zdor_ludyny.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Міністерство освіти і науки україни

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені тараса шевченка Кафедра фізичної реабілітації та валеології (назва кафедри)

Р О Б О Ч А Н А В Ч А Л Ь Н А П Р О Г Р А М А

дисципліни Організація управління у сфері здоров’я

(назва дисципліни)

для спеціальності(ей) __Здоров’я людини__

форма навчання_денна______

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

Протокол №__1_від ____31. 08. 2010 р.___

Завідувач кафедри___________(підпис)

Перезатверджено: протокол №______ від ____________

Перезатверджено: протокол №______ від ____________

Перезатверджено: протокол №______ від ____________

Погоджено:

Завідувач науково-

методичного відділу ___________ Л.П. Масюта

Луганськ 2010

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Робоча навчальна програма

дисципліни „Організація управління у сфері здоров’я”

  1. Назва курсу.

„Організація управління у сфері здоров’я”

Форма(-и) навчання: денна.

Спеціальність (-ості): здоров’я людини.

  1. Код курсу.

[Стар_ф]. [Здор_Люд_07]. [3_1_16]

  1. Тип курсу (обов’язковий або за вибором студента).

Обов’язковий

  1. Рік (роки) навчання.

4-й

  1. Семестр / семестри.

VІІІ

  1. Кількість кредитів ECTS.

2,0

  1. Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Глазков Едуард Олександрович – доцент кафедри фізичної реабілітації та валеології, кандидат медичних наук (3 корпус, ауд. 3-26)

  1. Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Мета – Здоров’я сучасної людини - найважливіший чинник в загальнолюдському розвитку. Це стан повноти людського життя, що виражає здатність людей оптимально задовольняти як психофізіологічні, так і соціально-економічні потреби, як культурні, так і буденні інтереси людського індивіда.

Залежність здоров’я людини від загальнолюдської культури його життя і діяльності передбачає визначення якісних рівнів здоров’я, що мають велике соціальне значення. Нижчий рівень − це просте виживання, а вищий − повноцінна творча життєдіяльність людини. Якщо людина втрачає упевненість в собі; у свою здібність до творення, то він не лише не в силах сам боротися проти власних фізичних або психофізичних недуг, але і набуває ще комплексу соціальної неповноцінності. Не даремно ж говориться, що «в здоровому телі - здоровий дух». Саме здоровий дух змістовно наповнює сенсом всю людську життєдіяльність.

Процеси соціально-економічного реформування, що охопили всі сфери життєдіяльності населення України, в значній мірі змінюють медико-соціальну ситуацію, форми медико-санітарного забезпечення, критерії і показники роботи медичних установ. З’являються нові дані про показники суспільного здоров’я, чинники ризиків довкілля і способу життя. Входять в повсякденну діяльність медичних працівників нові форми господарського механізму, економічних стосунків, програмно-цільового планування. Нову інтерпретацію отримують видані раніше законодавчі і нормативні документи. Відбуваються зміни в структурі і формах первинної медичної допомоги і забезпеченні санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

В даний час система охорони здоров’я, показники і нормативи медико-соціального забезпечення все ще не стабільні. Не відпрацьована чітка стратегія розвитку охорони здоров’я на найближчі і віддалені терміни. Тому підготовка студентів по цих розділах в основному повинна здійснюватися у вигляді лекційного курсу і практичних занять. Нову інформацію про сучасні проблеми управління у сфері здоров’я і охорони здоров’я студенти можуть отримати лише при безпосередньому спілкуванні з фахівцями. Здоров’я сучасної людини - найважливіший чинник в загальнолюдському розвитку. Це стан повноти людського життя, що виражає здатність людей оптимально задовольняти як психофізіологічні, так і соціально-економічні потреби, як культурні, так і буденні інтереси людського індивіда.

  1. Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Курс біології, хімії середньої школи.

  1. Зміст курсу.

№

Змістовні модулі та їхня структура

 

загальна

лекції

семінари / (пр. зан.)

лаб.

Самост.

1.1.

Суспільне здоров’я. Загаліні теоретичні і організаційні принципи сучасного здоров’я та організації охорони здоров’я.

21

4

4

13

1.2.

Здоров’я населення і методи його вивчення. Соціальні і біологічні фактори здоров’я.

21

4

4

13

1.3.

Поняття про захворюванность, розповсюджувальність, потологічне ураження. Загальна захворюванность населення. Основні критерії і показники їх медико-соціальна оцінка. Інфекційна і неепідеміологічна захворюванность. Захворюванность з тимчасовою втратою працездатності.

22

4

4

14

1.4.

Організація і структура медико-соціальної допомоги населенню. Диспансеризація.

22

4

4

14

1.5.

Соціалоно-гігіенічне значення важливіших захворювань і організація лікувально-профілактичної допомоги. Організіція охрони здоров’я матері та дитини. Організація акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам.

22

4

4

14

загальна кількість годин

108

20

20

68

  1. Список рекомендованої навчальної літератури.

Основна навчальна література:

1. Общественное здоровье и здравоохранение: Учебн. для студ. / Под ред. В.А.Миняева, Н.И.Вишнякова. − М.: МЕДпресс-информ, 2003. − 528 с. 15ВЫ 5-901712-35-8

2. Алексеева В. М., Костродымов Н. Н., Морозов В. П. Маркетинг в здравоохранении // Экономика и инновационные процессы в здравоохранении: Учебное пособие / Под ред. В. З. Кучеренко. − М., 1994. − С. 169−206.

3. Винокуров Б. Л. Технологии медицинского страхования. − Сочи, 1993. − 238 с.

4. Вишняков Н. И. (ред.). Экспертиза нетрудоспособности в здравоохранении: Учебно-методическое пособие. − СПб, 1995. — 39 с.

5. Гринина О. В., Паначина М. И. Социально-гигиеническое изучение семьи больного: Методические указания. − М., 1978. − 41 с.

6. Журавлева К. И. Статистика в здравоохранении. − М.: Медицина, 1981. − 176 с.

7. Журавлева К. И., Лучкевич В. С. Организация санитарно-эпидемиологической службы: Учебно-методическое пособие. − Л., 1982. − 68 с.

8. Кича Д. И. Здоровье и потребность семьи в медико-социальной помощи. − М., 1993. − 65 с.

9. Комаров Ю. М. (ред.). Концепция дальнейшего развития здравоохранения и прикладной медицинской науки в Россий­ской Федерации. − М., 1994. − 180 с.

10. Корюкин В. Г. (ред.). Здравоохранение Санкт-Петербурга в цифрах. − СПб, 1994. − 54 с.

Додаткова навчальна література:

1. Кузьменко М. М., Баранов В. В., Шиленко Ю. В. Здравоохранение в условиях рыночной экономики. − М., 1994. − 297 с.

2. Лисицын Ю. П. Социальная гигиена и организация здравоохранения. Проблемные лекции: Учебное пособие. − М.: Медицина, 1992. − 509 с.

3. Миняев В. А. (ред.). Методические указания к практическим занятиям по социальной гигиене и организации здраво­охранения. − Л., 1991. − 110 с.

4. Родионова В. Н. Менеджмент в здравоохранении в новых экономических условиях // Экономика и управление здраво­охранением / Под ред. Ю. П. Лисицына. − М., 1993. − С. 43−83.

5. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения / Под ред. Ю. П. Лисицына. − М.: Медицина, 1984. − Т. 1, 2.

6. Социальная гигиена и организация здравоохранения / Под ред. А. Ф. Серенко и В. В. Ермакова. − М.: Медицина, 1984. − 630 с.

7. Сырцова Л. Е., Костродымов Н. Н. и др. Основы управления в здравоохранении и менеджмент // Экономика и иннова­ционные процессы в здравоохранении: Учебное пособие / Под ред. В. З. Кучеренко. − М., 1994. − С. 140−169.

8. Хромченко О. М., Куценко Г. И. Санитарно-эпидемиологическая служба. − М.: Экономика и инновационные процессы в здравоохранении: Учебное пособие / Под ред. В. З. Кучеренко. − М., 1994. − С. 140−206.

9. Юрьев В. К. Здоровье населения и методы его изучения: Учебное пособие. − СПб, 1993. − 144 с.

  1. Методи викладання.

Діяльність студента:

  • слухання лекцій;

  • виступ з повідомленням на семінарі;

  • виголошення доповіді на семінарі;

  • участь у дискусії на семінарі;

  • самостійне конспектування першоджерел та їх аналіз;

  • написання письмових кейсів.

Поточний контроль:

письмова робота.

Форма семестрового контролю:

екзамен.

  1. Критерії оцінювання (у %).

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

письмові модульні роботи 60%

(з них на к.с.р.) (15%)

участь у семінарах, дискусіях 30%

письмові кейси 10%

Карта оцінювання СРС

№

Види самостійної роботи студента

Максимальний бал рейтингу за вид (%)

1.

Основні критерії і показники їх медико-соціальна оцінка. Інфекційна і неепідеміологічна захворюванность (конспектування).

5%

2.

Організіція санаторно-курортного лікування (конспектування).

5%

3.

Туберкульоз як соціально-гігіенічна проблема. Організація лікувальної допомоги при туберкульозі (конспектування).

5%

  1. Мови викладання.

Українська

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]