90. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.

Детінізація економіки Укр вимагає, з одного боку, створення таких економічних передумов, за яких суб’єктам підпр-ої д-ті економічно не вигідно працювати в “тіні”, з іншого – створення адмін-правової інфрас-ри контролю за фін-госп операціями та протидії правопорушенням та ін тіньовим проявам, що в екон сфері д-ті, неможливо без податкового контролю. Ефективний податк контроль не дасть подальшого розвитку тіньовим проявам. Детінізація економіки передбачає застосування державою стимулюючих методів, які не маючи репресивного характеру щодо суб’єктів тіньової економіки, створюють умови для ефективної д-ті у легальній економіці, тобто створення такого інституційного середовища, де тіньова економічна діяльність стала б неефективною. Тому важливою є і регламентація тіньової економіки з боку держави на основі легалізації тих її складових, які не мають кримінального підґрунтя. Державна політика детінізації повинна містити дві взаємоузгоджені складові: адміністративну та мотиваційну. Адмін: посилення адміністрування податків та перекриття шляхів ухиляння від їхньої сплати, а мотиваційна - зниження податкового навантаження, спрощення податкового законодавства та регулювання екон д-ті одночасно з покращенням якості держ послуг. Обов'язковими є заходи правоохоронних органів з метою викорінення кримінальної складової тіньової економіки та корупції.

Стимулом детінізації економіки має стати продовження широкомасштабної податкової реформи, спрямованої на зниження і вирівнювання податкового тягаря, спрощення податкової с-ми, посилення податк контролю за рівнем витрат в-ва, заохочення інвест д-ті та нагромадження амортизаційних фондів підпр-тв, мінімізацію витрат на виконання й адміністрування податкового законодавства.

91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.

Як суспільне явище «тіньова» економіка притаманна усім країнам незалежно від людей та рівня їх соціально-економічного розвитку.  Тіньова економіка як соціальне явище виросла та розвивалася в умовах наявності прогалин у законодавстві, в економіці і фінансово-кредитній сфері.Тіньова економіка — це економічна діяльність, яка з якихось причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту. Вона проявляється у сукупності нелегальних і псевдолегальних операцій, що забезпечують рух речей,прав, дій як у нелегальній, так і в легальній сферах економіки. До позитивних наслідків відносимо: 1) нагромадження капіталу. Оскільки в тіньовій економіці кошти обертаються набагато швидше, то й відтворюються вони також швидко. Хоч капітал буває доволі сумнівного походження, але ж в подальшому його можна використати на легальний бізнес; 2)додаткові робочі місця. Так, люди одержують зарплату «в конвертах», але вони мають змогу працювати, заробляти кошти для того, щоб забезпечити себе, хоч і держава недоотримує податків, а працівники не набувають трудового стажу; 3)реалізація ідей. Враховуючи українське законодавство, можна сказати, що в нас доволі важко реалізувати свою ідею цілком легально, або інколи надто довго потрібно ходити по багатьох інстанціях і збирати усі можливі довідки, а тіньова економіка дозволяє реалізувати ці ідеї, хоч і не зовсім легально; 4)формування механізмів підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Наприклад, колекторські фірми: законів немає, а вони діють і вирішують важливу проблему з виплати кредитів; 5)виробництво стратегічних та імпортозамінних товарів та послуг. Негативні наслідки: Економічні: зменшення обсягів податків; сумбурність та неврегульованість економіки; Зниження інвестиційної привабливості національної економіки; Неможливість використання тіньових коштів в екстрених цілях (під час фінансово-економічної кризи, стихійного лиха, введення надзвичайного стану); Соціальні: Видача зарплати в конвертах; Зменшення обсягів пенсійного забезпечення; Неможливість сформувати ефективну систему охорони здоров'я, доступу до освіти та ін.; Втрата довіри громадян до органів державного управління. Політичні: Складність управління економікою країни; Створення негативного іміджу держави.