- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи міжнародної безпеки та її принципи.
- •4. Національна безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система міжнародної безпеки: структура, принципи, сучасні характеристики.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •22. Сутність поняття «міжнародний конфлікт», його класифікація.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19, 20. Механізм гарантування національної безпеки позаблокових країн.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки.
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економічної безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем економічної безпеки України.
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн Європейського Союзу.
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глобальному вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення економічної безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні національної економічної безпеки.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •51. Характеристика участі нато та Європейського союзу у боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енергетичний комплекс в системі національної економічної безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її основні аспекти.
- •101. Паливно-енергет баланс країни, сутність та методика та підходи до форм-ня.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі державного регулювання у сфері забезпечення енергетичної безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергетичної безпеки в європейському контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екологічної безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
Сферою економічних інтересів є суспільне виробництво, їх формування відбувається в рамках існуючого способу виробництва, системи економічних відносин і законів суспільного розвитку. Економічні інтереси реалізуються в процесі економічної діяльності інституційних одиниць, в якій економічний інтерес виступає мотивом для досягнення економічних результатів функціонування економічної системи поєднує внутрішній і зовнішній аспекти. Під національними економічними інтересами країни слід розуміти об’єктивну необхідність задоволення її потреб, які визначаються всією сукупністю економічних відносин країни як на власній території, так і за її межами. внутрішнього і зовнішнього аспектів при формуванні національних економічних інтересів набуває особливої ваги за сучасних умов, які характеризуються посиленням глобалізаційних процесів. Функціонування економічної системи за цих умов дедалі більше залежить від екзогенних чинників: кон’юнктури зовнішніх ринків, доступу до глобальних технологічних, інформаційних, інтелектуальних ресурсів можна стверджувати, що в світлі посилення глобалізації національні економічні інтереси формуються на основі поєднання власних конкурентних переваг країни з перевагами міжнародного співробітництва та мають кінцевою стратегічною метою забезпечення їх громадянам достойного рівня і якості життя відповідно до їхніх ментальних, сутнісних уподобань. Оскільки однією з найбільш значних за часткою складових міжнародного співробітництва є зовнішня торгівля серед національних економічних інтересів, важливе місце посідають національні економічні інтереси у сфері зовнішньої торгівлі.Перелік національних економічних інтересів у зовнішньоторговельній сфері, а саме: - забезпечення реалізації конкурентних переваг у міжнародному поділі праці; - забезпечення ефективної структури зовнішньої торгівлі; - забезпечення балансу зовнішньоторговельних операцій; - захист внутрішнього ринку від зовнішніх шоків; - підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках як основи забезпечення національної економічноїбезпеки. Реалізація національних економічних інтересів у сфері зовнішньої торгівлі відбувається у процесі розроблення і здійснення ефективної зовнішньоторговельної політики, яка є інструментом держави у справі забезпечення національних економічних інтересів та гарантування економічної безпеки, виконання міжнародних зобов’язань без застосування дискримінаційних заходів стосовно інших держав чи міждержавних угруповань. При цьому важливого значення надається прозорості та обґрунтованості зовнішньоторговельної політики.
44. Сучасний інструментарій забезпечення економічної безпеки країн.
Передбачаючи інструменти і механізми гарантування економічної безпеки, слід ураховувати загрози економічній безпеці, а також брати до уваги коротко- або довгостроковий характер дії цих загроз і можливості запобігання їм у даному періоді. З цієї точки зору першорядне значення має зміцнення державної влади, підвищення довіри до її інститутів, а також раціоналізація механізмів вироблення рішень нормування економічної політики. Без додержання цих вимог спроби підтримки виробничого і ресурсного потенціалу та подолання структурних деформацій, що своєю чергою потребує залучення значних фінансових і матеріальних ресурсів, наштовхуватимуться щонайменше на неефективне використання державних коштів.
Заходи, спрямовані на гарантування економічної безпеки, мають реалізовуватися в напрямку здійснення чіткої структурної й соціальної політики, посилення активності держави в інвестиційній, фінансовій, кредитно-грошовій, зовнішньоекономічній сферах і продовження інституціональних перетворень.
Економічна безпека досягається завдяки єдиній державній політиці, узгодженій, збалансованій, скоординованій системі заходів, адекватних внутрішнім і зовнішнім загрозам. Без цього неможливо вийти з кризи, стабілізувати економічну ситуацію в Україні, створити ефективні механізми соціального захисту населення.
Механізм гарантування економічної безпеки — система організаційно-економічних і правових заходів для запобігання економічним і соціальним загрозам, підвищення рівня економічної безпеки. Він містить такі елементи: об'єктивний і всебічний моніторинг економіки і суспільства для виявлення і прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз економічній безпеці; вироблення межових, гранично припустимих значень соціально-економічних показників, недотримання яких спричинить нестабільність і соціальні конфлікти; діяльність держави щодо виявлення й попередження внутрішніх і зовнішніх загроз безпеці економіки, реалізації наявних можливостей.