- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи міжнародної безпеки та її принципи.
- •4. Національна безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система міжнародної безпеки: структура, принципи, сучасні характеристики.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •22. Сутність поняття «міжнародний конфлікт», його класифікація.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19, 20. Механізм гарантування національної безпеки позаблокових країн.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки.
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економічної безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем економічної безпеки України.
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн Європейського Союзу.
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глобальному вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення економічної безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні національної економічної безпеки.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •51. Характеристика участі нато та Європейського союзу у боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енергетичний комплекс в системі національної економічної безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її основні аспекти.
- •101. Паливно-енергет баланс країни, сутність та методика та підходи до форм-ня.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі державного регулювання у сфері забезпечення енергетичної безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергетичної безпеки в європейському контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екологічної безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
6. Основні функції системи безпеки держави.
Національна система безпеки - є спеціально створеною в країні конституйованою сукупністю установ, інститутів та закладів, а також засобів, методів і напрямів їх діяльності з забезпечення надійного захисту національних інтересів країни.
Основні функції системи безпеки держави: - виявлення та прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави, здійснення заходів з їх попередження чи нейтралізації; - створення і підтримка в готовності сил і засобів підтримання безпеки; - управління силами та засобами забезпечення безпеки у повсякденних умовах і за надзвичайних обставин; - здійснення системи заходів з встановлення нормального функціонування суб’єктів безпеки; - участь у заходах із забезпечення безпеки за межами країни у відповідності з міжнародними угодами і договорами, укладеними чи прийнятими державою.
7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
Оцінка статусу і прогнозної динаміки процесу державного розвитку здійснюється в моделі стратегічної матриці по дев'яти базовим факторам.1. управління 2. територія 3. природні ресурси 4. Населення 5. Економіка6. Культура і релігія 7. Наука і освіта 8. Армія (збройні сили) 9. Зовнішня політика.
Фактор «Управління» розглядається в якості ключового фактора моделі стратегічної матриці. Він забезпечує якість синергетичну взаємодію основних факторів і відповідає за гармонізацію різних складових сили країни. Саме з системою управління пов'язана відповідальність вищого керівництва країн за вибір і реалізацію стратегічної лінії розвитку країни. Фактор «Територія» визначається насамперед її зв'язковим розміром. В якості додаткових показників використані: протяжність території з півночі на південь і зі сходу на захід; протяжність сухопутних кордонів; протяжність морських кордонів; кліматичні особливості території; особливості рельєфу.
Природні ресурси. В якості параметрів оцінки природного потенціалу виділені:- забезпеченість мінеральними ресурсами; - стан ґрунту і земельні ресурси; - забезпеченість водними ресурсами;- особливості клімату; - схильність території країни до небезпечних природних явищ; - стан біологічних ресурсів; - наявність національних парків, їх функціональне призначення; - антропогенне навантаження на територію країни, загальний стан екології.
При оцінці значень фактора «Населення» ключовою характеристикою демографічного потенціалу залишається загальна чисельність населення в країні. Крім неї важливі такі параметри, як: - здоров'я населення; - статева структура населення і середній вік чоловіків і жінок; - соціальне забезпечення населення, включаючи пенсійне, страхове забезпечення; - соціальні гарантії та соціальна безпека; - тип розселення, що характеризує ступінь освоєння території і доступність її для господарської діяльності. З іншого боку, наявність неосвоєної території представляє потенціал економічного зростання країни.
Визначення значущості держави у світовій системі по чиннику «Економіка». Ключові аспекти добре відомі: обсяг ВВП, ВВП на душу населення, золотовалютні резерви, платіжний баланс, державний борг.
Дослідження показника «Культура і релігія »включає показники: - внесок держави у світову культуру;-наявність на території держави культурних пам'яток всесвітнього значення; - наявність на території держави релігійних центрів світового та регіонального значення; - ступінь впливу національних релігійних центрів в рамках світових релігій; - ступінь гармонізації міжнаціональних відносин; - ступінь гармонізації міжконфесійних відносин.
Наука і освіта. В якості додаткових показників розвитку науки, технології і науки виділені наступні: - рівень розвитку в країні нових технологій; - комплексність науково-технічного розвитку країни (повнота спектру сучасних виробництв, наявність космічної, літакобудівної промисловості); - ступінь розвитку інформаційних технологій;
Армія і збройні сили. - наявність стратегічних ядерних сил, морський, фступінь відповідності систем озброєння світовим стандартам; - розвиток сил загального призначення; - розвиток систем управління і зв'язку; - ступінь використання сучасних інформаційних технологій; - якість використовуваних систем управління та зв'язку; - наявність і ступінь оснащеності збройних сил.