39. Сучасні загрози економічній безпеці країн Європейського Союзу.

Сучасний стан найбільшого інтеграційного об`єднання Європи ЄС висуває країнам-членам головним чином такі загрози економічної безпеки: 1. Загрози фінансової безпеки як складової економічної безпеки. Світова економічна криза похитнула стабільність євро. Оскільки введення єдиної європейської валюти зумовило високий ступінь взаємозалежності економічних та фінансових систем країн-учасниць, то більш гостра криза в окремих країнах стає вагомою причиною послаблення позицій євровалюти. До таких країн відносяться Греція, Португалія, Італія, Бельгія, Ірландія та інші, кредитні рейтинги яких останнім часом суттєво погіршилися. І причиною тому є дефіцит бюджету та значний державний борг. За даними євростату у 25 країнах з 27 Євросоюзу має місце дефіцит бюджету. Найбільший дефіцит бюджету спостерігається у Франції, Німеччині, Іспанії, Італії, Греції, Ірландії. Для економіки ЄС більш небезпечним є суттєвий дефіцит бюджету таких країн як Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, оскільки їх роль у забезпеченні економічної стабільності у Євросоюзі значно більша.

2. Внаслідок послаблення фінансової безпеки послаблення зазнала і соціальна безпека, так як країни в якості антикризових почали застосовувати такі методи як: підвищення пенсійного віку, підвищення та введення нових податків на доходи фізичних осіб, підвищення цін сфери послуг, зокрема, освітніх та медичних, що викликало невдоволення населення європейських країн та вплинуло на деяке погіршення рівня та стандартів життя європейців. 3. Демографічна безпека також є не досить сильним місцем країн ЄС, так як спостерігається активний процес флоридизації населення, зменшення фертильності жінок і погіршення показників народжуваності. До того ж гостро стоять проблеми обмеження імміграції населення до країн ЄС з країн Азії, Африки, Латинської Америки.

4. Критичне співвідношення потреб у паливі, можливостей їх постачання і брак власних ресурсів зробило блакитне паливо наріжною проблемою енергетичної безпеки ЄС. Енергетична залежність від РФ робить очевидними логіку ряду політичних рішень. Основними проблемами співробітництва ЄС і РФ є такі, як проблема монопольного становища компанії «Газпром», що з одного боку, пов`язано зі стратегією нарощування присутності її капіталу за кордоном, де вона скуповує важливі енергетичні об`єкти через неспроможність заплатити країнами-покупцями за імпортований газ. З другого - не впускає на російський ринок конкуруючі компанії, що закріплює її монопольне становище. Силова позиція «Газпрому» посилюється заявами про можливість переорієнтації постачання газу в Азію чи навіть створенням так званого «газового ОПЕК».

40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.

Після розпаду СРСР у 1991 році 15 республік, що входили до його складу стали незалежними, що означало що тепер вони можуть обирати для себе вільний шлях економічного розвитку. Так Естонія, Латвія та Литва у 2004 році вже стали членами найбільшого інтеграційного об`єднання Європи – ЄС. Інші колишні республіки СРСР, окрім Грузії та Туркменістану, утворили об`єднання СНД. Також на пострадянському просторі створені організації: ГУАМ, ОЧЕС, ЄврАзЕс.

Проте, так сталося, хоча й СРСР розпався, але Російська Федерація не втратила своєї ключової ролі на пострадянському просторі, вона продовжує, хоча й не так явно, свою політику гегемонії, використовуючи для цього свій енергетичний ресурсний потенціал, ставлячи в залежність від її рішень економічну безпеку багатьох держав, так як є найбільшим постачальником газу та нафтопродуктів на пострадянському просторі.

Для ефективнішого формування економічної безпеки на пострадянському просторі колишнім республікам СРСР необхідно посилити співпрацю в межах створених організацій, так як на сьогоднішній день вона є більшою мірою декларативною, і майже не приносить економічних вигід країнам. Треба посилювати взаємодію між країнами засобами створення внутрішнього ринку, вільних економічних зон, що сприятиме покращенню стану продовольчої безпеки, посиленням співробітництва у науково-технічній сфері, покращенням інвестиційного клімату та спільною політикою в енергетичній сфері, зокрема, зменшенням залежності від РФ.

Отже, для формування ефективної економічної безпеки країнам пострадянського простору можна виділити наступні фактори: • прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвест. клімату, підвищення ефективності інвест. процесів; • стимулювання випереджувального розвитку наукоємких високотехнологічних виробництв; • вдосконалення антимонопольної політики; створення ефективного механізму держ. регулювання природних монополій; • подолання «тінізації» економіки через реформування податкової системи, оздоровлення фін-кредит. сфери та припинення відпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігу грош. маси; • забезпечення збалансованого розвитку бюджетної сфери, внутр. і зовн. захищеності нац. валюти, її стабільності, захисту інтересів вкладників, фін. ринку; • здійснення виваженої політики внутр. та зовн. запозичень; • забезпеч. енерг. безпеки на основі сталого функц. і розвитку ПЕК, в тому числі послідовного й активного проведення політики енергозбереження та диверсифікації джерел енергозабезпечення; • забезпечення продовольчої безпеки; • захист внутр. ринку від недоброякісного імпорту — поставок продукції, яка може завдавати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу; • посилення участі країн пострадянського простору у міжнац. поділі праці, розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції; • створення екон. і сусп.-політ. умов для підвищення соц.. статусу наукової та технічної інтелігенції.