26. Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі, найбільша у світі регіональна організація, що займається питаннями безпеки. Вона об'єднує 57 країн, розташованих у Північній Америці, Європі та Центральній Азії. Організація націлена на запобігання виникненню конфліктів у регіоні, врегулювання кризових ситуацій, ліквідацію наслідків конфліктів. «Нарада з безпеки і співробітництва в Європі» було скликана за ініціативою СРСР і соціалістичних держав Європи як постійно діючий міжнародний форум представників 33 європейських держав, а також США і Канади, для вироблення заходів зменшення військового протистояння і зміцнення безпеки в Європі. Основні засоби забезпечення безпеки і вирішення основних задач організації: «Перший кошик», або політико-військовий вимір:  контроль над розповсюдженням озброєнь; дипломатичні зусилля по запобіганню конфліктів; заходи з побудови довірчих відносин і безпеки; «Другий кошик», або економічне та екологічне вимірювання: економічна та екологічна безпека.«Третій кошик», або людський вимір: захист прав людини;  розвиток демократичних інститутів; моніторинг виборів. Всі держави-учасники ОБСЄ володіють рівним статусом. Рішення приймаються на основі консенсусу. Рішення не носять юридично обов'язкового характеру, але мають велике політичне значення. Штат організації - близько 370 чоловік, зайнятих в керівних органах організації, а також близько 3500 співробітників, що працюють в польових місіях. Офіційні документи:  Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі, 1975 рік;  Паризька хартія для нової Європи, 1990 рік; Договір про звичайні збройні сили в Європі, 1990 рік; Декларація з агресивному націоналізмові, 1993 рік; Хартія європейської безпеки, 1999 рік

24. Роль нато у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки.

Підписання Вашингтонського договору у квітні 1949 року започаткувало спільну систему безпеки на основі партнерства 12 країн. Згідно з договором було створено Альянс з метою колективної оборони (регламентовано статтею 51 Статуту ООН, яка підтверджує невід’ємне право незалежних держав на індивідуальну або колективну оборону).

Концептуальні засади Альянсу. Стратегічна концепція НАТО. Для досягнення своєї головної мети Альянс тривалий час виконував триєдину задачу в галузі безпеки. 1.Створення необхідного підґрунтя для стабільної безпеки в Європі на основі зміцнення демократичних інститутів і прагнення до розв’язання суперечок мирним шляхом, а також таких умов, за яких жодна країна не могла б вдатись до залякування або тиску, спрямованих проти будь-якої іншої держави шляхом загрози застосування або прямого застосування сили. 2.Альянс є трансатлантичним форумом для проведення спільних консультацій з будь-яких питань, що впливають на життєво важливі інтереси його членів, зокрема з приводу нових подій, які можуть становити загрозу їх безпеці. Він також сприяє координації їх зусиль у галузях, що становлять спільний інтерес для всіх членів Альянсу. 3. Стримування і оборона: Альянс забезпечує стримування та захист від будь-якої форми агресії, спрямованої проти будь-якої держави - члена НАТО.

Основну мету НАТО досягає шляхом забезпечення розвитку демократичних інститутів і мирного врегулювання спорів; стримує й захищає від загрози агресії будь-яку державу-учасника; зберігає стабільність в Європі.

Основна роль НАТО – гарантувати безпеку й територіальну цілісність держав-учасників, яка залишається незмінною. У випадку виникнення кризових ситуацій, збройні сили НАТО можуть підкріплювати політичні дії в рамках широкого підходу до безпеки. Необхідно визначити два невід'ємних принципи, що, незважаючи на зміни, залишаються недоторканними - це зобов'язання щодо колективної оборони, яка є ключовою функцією, визначальною для Альянсу, а також збереження трансатлантичного зв'язку як гарантії його ефективності та надійності. НАТО раз на 10 років змінює концепцію і розробляє нову стратегію. Головна увага під час розробки нової Стратегічної Концепції має зосередитись на наступних основних і під час спірних питаннях: загальна безпека в протистоянні сучасним загрозам, співробітництво з міжнародними міжждержаними та неурядовими організаціями,взаємодія НАТО з Європейським Союзом, забезпечення стабільного безпекового оточення, глобальне партнерство, підвищення ефективності, розширення НАТО. З питання загальної безпеки в протистоянні сучасним загрозам НАТО потребує більш глибокого погляду на колективну оборону і солідарність в новій безпековій обстановці. Незмінним залишиться положення про колективну оборону і колективні дії у випадку агресії або загрози агресії одній із країн-членів. В той же час, нова Концепція повинна передбачити виклики, з якими стикаються країни-члени (тероризм, кібер-атаки, глобальне потепління, енергетична залежність) і додаткові можливості, які необхідно розвивати, щоб захистити населення країн-членів від нових загроз в майбутньому.В майбутньому НАТО повинно впливати на створення стабільного безпекового оточення. В цьому ракурсі зростатиме потреба у розширенні можливостей Альянсу для виконання завдань з врегулювання криз і підтримки миру та стабільності.