
- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи міжнародної безпеки та її принципи.
- •4. Національна безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжнародної системи безпеки.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система міжнародної безпеки: структура, принципи, сучасні характеристики.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •22. Сутність поняття «міжнародний конфлікт», його класифікація.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19, 20. Механізм гарантування національної безпеки позаблокових країн.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні і розвитку системи міжнародної безпеки.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи міжнародної безпеки.
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи міжнародної безпеки.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економічної безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем економічної безпеки України.
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн Європейського Союзу.
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глобальному вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення економічної безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні національної економічної безпеки.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •51. Характеристика участі нато та Європейського союзу у боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та економічні засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енергетичний комплекс в системі національної економічної безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її основні аспекти.
- •101. Паливно-енергет баланс країни, сутність та методика та підходи до форм-ня.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі державного регулювання у сфері забезпечення енергетичної безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергетичної безпеки в європейському контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екологічної безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
Безпека - це стан чи положення,коли відсутня небезпека або стан захищеності від загроз ключових цінностей. При аналізі ек. безпеки виділяються передусім три важливих складові: - економічна незалежність, що означає насамперед можливість здійснення державного контролю над нац. ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у міжн. торгівлі; - стійкість і стабільність нац. економіки, що передбачає міцність і надійність усіх елементів ек. системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів; - здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати і захищати нац. економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію в-ва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни.
Об'єктами нац. ек. безпеки є держава, суспільство, сім'ї, окремі громадяни, підприємства, установи, організації, окремі території, а також основні елементи економічної безпеки.
Класифікація в залежності від об’єкта: безпека людини, безпека групи людей, безпека суспільства, нац. безпека,регіонал безпека і глобал. безпека. За функціональним типом загроз і засобів захисту від них безпеки: військова, економ., політична, екологічна, техногенна, енергет, продовол, демограф, культурна і інформац. За джерелами зародження загроз і спрямованістю засобів захисту від них безпека: внутріш і зовн.
2. Генезис та еволюція системи міжнародної безпеки, її сучасні рівні.
Міжнародна безпека - система міжн відносин, заснована на дотриманні всіма державами загальновизнаних принципів та норм міжнарод. права, що виключає можливість вирішення спірних питань і протиріч між ними шляхом застосування сили та погроз.
Перші спроби. Кінець Х ст.. – католицька церква, Папа Римський Сильвестр. Спроба створити єдину християнську державу,де б не було війн. Це була спроба реалізувати концепцію Божого Світу серед держав. Більшість країн тоді відмовились від зброї. Проте період середньовіччя був ознаменований хрестовими походами,завоюваннями територій, поділом світової влади. Людство не усвідомлювало,хоча і відчувало, необхідність створення системи безпеки. Цей період можна назвати першим етапом еволюції.
Після Першої світової війни з метою підтримання співробітництва між державами та мирного співіснування у 1919 році створили Лігу Націй. Вона мала забезпечувати мир та безпеку. У 1932 році було також проведено «Конференцію по роззброєнню», де розглядався основний принцип: силового балансу (паритету). Проте мета Ліги Націй не була досягнута і у 1939 році розгорнулася Друга світова війна. Після її закінчення у 1945 році створили ООН для підтримання миру та придушення актів агресії. У Статуті про створення ООН зазначаються принципи міжнародного права, які забезпечують і досі міжнародну безпеку. У статті 1 цього Статуту також зявляється визначення поняття «міжнародна безпека». Так закінчився другий етап еволюції.
Проте якщо після 1945 року і не було явних військових конфліктів,мало місце таке явище як «холодна війна» між СРСР та США. Після 1980-х років по закінченню «х.в.» разом із розпадом СРСР розпадається біполярна система світу і світовим лідером,єдиною наддержавою стають США. Так ознаменував себе третій етап еволюції.
Четвертий (виділяють деякі наковці) – вважають терористичний акт у США 11 вересня 2001 року причиною переходу до нового світо порядку. Відбувається інтенсифікація глобалізації, НТП, інтернаціоналізації. Зявляється глобальна проблема,яка обєднала весь світ – міжнародний тероризм.