
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове госп-во» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60. Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61. Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62. Позиції Франції в світовій економіці та в єс.
- •63. Еволюція французької моделі господарства
- •1. Трансформація моделі госп-ва Франції (2 пол. Хх ст.)
- •64. Основні напрями політики «дирижизму» та індикатив-ного планування у Франції.
- •65. Сучасна структура економіки Франції.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Франції.
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура господарства Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації, їх роль в світовій ек-ці
- •73. Особливості зовн.-економічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці, особливі позиції в єс
- •75. Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура госп-ва, особливості зовн.-ек. Зв’язків Ірландії
- •77. Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •78. Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •8 0. Особливості та причини неефективності середземно-морської моделі розвитку в умовах глоб.Нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку.
- •83. Галузева структура господарства Італії.
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.
- •85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.
- •86. Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87. Суть та національна специфіка швецької моделі.
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
- •89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.
- •90. Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91. Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє
- •92. Польська економ.Модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93. Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94. Структура господарства Польщі.
- •95. Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96. Структура господарства Угорщини.
- •97. Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територ. Моделі єс
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.
- •101. Позиції України в європейській економіці.
- •102. Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •103. Основні напрямки розвитку інвест. Співробітництва України з єс.
- •104. Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107. Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію Укр. З єс
- •110. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та єс.
- •Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •Особливості німецької економічної моделі.
78. Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
За Індексом Глобальної Конкурентоспроможності країни займають досить невисокі позиції: Італія - 42 місце Греція - 96 місце Іспанія – 36 місце Португалія - 49 місце
Всім країнам притаманне відставання за показниками стабільності макроекономічного середовища, розвитком фінансового ринку та ефективністю ринку праці. Для Італії та Греції характерною є також низька ефективність державних інституцій.
79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
8 0. Особливості та причини неефективності середземно-морської моделі розвитку в умовах глоб.Нестабільності.
Для країн середземноморської моделі характерними є надмірні обсяги дефіциту бюджету та державного боргу до ВВП, що перевищують Маастрихтські критерії конвергенції (3%; 60%). Кризові явища в економіці та зарегульованість ринку праці призвели до досить високого рівня безробіття. - Низький ступінь залучення жінок до ринку праці призводить до неповного використання потенціалу робочої сили працездатного віку. Відносно низький рівень видатків на НДДКР знижує можливість країн щодо сталого розвитку економіки в майбутньому (Швеція -3,3%, Фінляндія - 3,1%, Німеччина 2,3%, Франція 1,9% від ВВП).
81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
Італія – високорозвинута країна постіндустріального типу. Особливою, відмітною рисою Італії є значно більша, ніж в інших країнах розвинутої групи, її участь у регулюванні економіки. Своєрідністю економіки Італії є суттєва частка “тіньової економіки”, що також не типово для західноєвропейських країн. На світових ринках Італія відома як виробник чорних металів (друге місце в ЄС), залізничного рухомого складу (друге місце в сві-ті), шляхо-будівельної техніки, текстильного устаткування (третє Світова економіка місце в світі), , конторського обладнання, персональних комп’ютерів, холодильників, пральних машин, швейних виробів, взуття, меблів (друге місце в світі), будівельних матеріалів, а також цитрусових, вина, оливок і оливкової олії. Економічна структура сучасної Італії є наслідком специфічних передумов, про які говорилося вище. Для неї притаманне органічне співіснування трьох секторів: великих корпорацій, державних під-приємств і кооперативного сектора.
82. Особливості італійської моделі розвитку.
Особливості: Регіональні диспропорції (депресивність півдня країни); Значне соціальне розшарування населення та його прогресуюче старіння; Слабка ресурсна забезпеченість основного виробництва; Унікальна корпоративна структура (висока ступінь концентрації власності у руках сімейних кланів); Формування нових інноваційно-інвестиційних моделей-кластерів (кераміка); Високий рівень тінізації економіки (21,2 % ВВП).
83. Галузева структура господарства Італії.
С//Г- 2% промисловість: 24.7% послуги: 73.4% (2011.) Промисловість країни представлена передусім обробною, що сформувалася фактично в умовах відсутності сировинної бази, а відтак орієнтується на працеємкі галузі виробництва. Італійські фірми за своїми розмірами та торговим оборотом не можуть претендувати на світове лідерство, хоча мають сильні позиції в ЄС. Галуззю міжнародної спеціалізації країни є випуск електроніки та електротехніки, з якої майже 40% іде на експорт. Традиційними галузями для Італії є хімічна промисловість (передусім фармацевтика), легка (текстиль, модельне взуття, готовий одяг), а також виробництво будівельних матеріалів. Формування нових інноваційно-інвестиційних моделей – кластерів призвело до швидкого прогресу окремих галузей італійської промисловості (керамічна промисловість). С/г представлене вирощуванням фруктів (цитрусових), овочів, винограду, картоплі, зернових культур, маслин, а також розведенням великої рогатої худоби. Сфера послуг,є основною в Італії. Найбільш значущими при цьому є три галузі – туризм, транспорт та банківська діяльність.