- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове госп-во» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60. Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61. Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •1. Трансформація моделі госп-ва Франції (2 пол. Хх ст.)
- •64. Основні напрями політики «дирижизму» та індикатив-ного планування у Франції.
- •62. Позиції Франції в світовій економіці та в єс.
- •63. Еволюція французької моделі господарства
- •65. Сучасна структура економіки Франції.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Франції.
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура господарства Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації, їх роль в світовій ек-ці
- •73. Особливості зовн.-економічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці, особливі позиції в єс
- •75. Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура госп-ва, особливості зовн.-ек. Зв’язків Ірландії
- •77. Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •78. Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •8 0. Особливості та причини неефективності середземно-морської моделі розвитку в умовах глоб.Нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку.
- •83. Галузева структура господарства Італії.
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.
- •85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.
- •86. Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87. Суть та національна специфіка швецької моделі.
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
- •89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.
- •90. Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91. Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє
- •92. Польська економ.Модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93. Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94. Структура господарства Польщі.
- •95. Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96. Структура господарства Угорщини.
- •97. Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територ. Моделі єс
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.
- •101. Позиції України в європейській економіці.
- •102. Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •103. Основні напрямки розвитку інвест. Співробітництва України з єс.
- •104. Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106. Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107. Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію Укр. З єс
- •110. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та єс.
- •Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •Особливості німецької економічної моделі.
58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
1) значна питома вага держсектору (енергетика, металургія, інфраструктура; 10% зайнятих; зараз частка знижується; приватизація пошти); 2) високий рівень зарплати; 3) соціальні пріоритети (допомога по безробіттю 32 місяці 2/3 попередньої з/п); 4) суворі екологічні вимоги (покращення стану довкілля, але відплив ПІІ посилився після 2004); 5) демографічна проблема (20% населення > 65 років, природній приріст населення -0.033%). Основними чинниками сучасної соц трансформації в новому тисячолітті виявилися: 1) значні соціальні трансферти на дотримання соціальних стан¬дартів у Східній Німеччині; 2) непропорційне зростання приросту отримувачів соціальної допомоги (близько 7 % на рік), тоді як ВВП країни збільшується лише на 1,5 %; 3) збільшення до 40 % податків на заробітну плату та інші види доходів. За цих умов різниця між реальною сумою, яку отримує «соціальник» та працюючий працівник, стає незначною, а відтак стимулів до праці не так уже й багато; 4) невисока ефективність медичного страхування, яка призвела до того, що лікарняні каси вже не можуть повною мірою задовольнити процес профілактики та лікування різного роду захворювань, внаслідок чого пацієнти мають доплачувати певну суму коштів за кращий «медичний результат»; 5) несприятлива впродовж останніх десяти років кон’юнктура на німецькі товари та послуги; 6) значна регіонально-галузева диференціація господарства ФРН; 7) відплив інвестицій за кордон, передусім у сусідні країни ЦСЄ, в яких німецький капітал знаходить кращі, ніж у своїй державі, умови для отримання прибутків.
59. Структура господарства фрн.
Структура економіки (ВВП, %): 68,4% сфера послуг; 30,4% промисловість; 1,2% с/г. Високий рівень концентрації капіталу: 100 найбільших фірм => 60% загального обороту; 50% зайнятих; серед 50-ти найбільших ТНК світу – 7 німецьких; серед 50-ти найбільших ТНБ – 8.
60. Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
До провідних нім ТНК належать: Deutsche Telecom (сфера-телекомунікації, обслуговує більше 90 млн абонентів, капіталізація – 64 млрд дол. Сша), Allianz (сфера – страхова справа, капіталізація – 63 млрд дол. Сша), Siemens (сфера – електротехнічна промисловість, капіталізація – 58,8 млрд дол. Сша), SAP (сфера – телекомунікації, капіталізація – 48,9 млрд дол. Сша).
61. Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
Основними статтями експорту були: машини та технологічне обладнання, продукція хімічної та хіміко-фармацевтичної промисловості, метали та промислові вироби, продукти харчування, текстиль. Подібним до цього був і імпорт товарів, проте у ньому значну вагу мали енергоносії — природний газ та нафта. Географічно експорт та імпорт розподіляються так само, як у всіх інших країнах Європейського Союзу: майже 60 % експорту та стільки ж імпорту припадає на інші члени ЄС. Другим торговельним партнером виступає США (8—10 % експорту та імпорту) та Японія (3—5 %). Останнім часом значно зріс товарообіг між країнами ЦСЄ (Польща, Чехія, Угорщина, а нещодавно і Росія).
