100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.

Умови вступу до ЄС були визначені на засіданні Європейської Ради у Копенгагені, що проводилось 21-22 червня 1993 р. Ці вимоги отримали назву Копенгагенських критеріїв: 1) - “стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини і поваги та захисту прав меншин” (політичний критерій); 2) - “існування діючої ринкової економіки, а також спроможність впоратися з конкурентним тиском та ринковими силами в межах ЄС” (економічний критерій); 3) - “здатність взяти на себе обов’язки членства, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу” (критерій членства); 4) - “спроможність ЄС абсорбувати нових членів, одночасно підтримуючи динаміку європейської інтеграції, є важливим фактором спільного інтересу як Союзу, так і держав-кандидатів”. Іноді цей критерій називають “незалежним”, оскільки його суть – забезпечення того, щоб вступ нових країн не послабив європейську інтеграцію.

101. Позиції України в європейській економіці.

За останнє 10р чисельність нас в Україні знизилася на 3,9 млн. осіб, або на 7,7 %. Це є свідченням негативного впливу, у першу чергу, соц-дем ситуації, що склалася. Тенденції змін народжуваності в Україні хоча й відповідають загальноєвропейським, однак залишаються значно гіршими в міждержавному зіставленні. За ресурсним та виробничим потенціалом Україна сьогодні відіграє помітну роль в Європі. Наявність, відносна компактність та доступність родовищ кам’яного вугілля та лігніту, залізної та марганцевої руд вказують на традиційне домінування в економіці України добувної, металургійної галузі й теплоенергетики. Так, у 2008 р. за видобутком вугілля та лігніту Україна займала 2 місце в Європі, 8 місце в світі за обсягами виплавки сталі, 18 місце у світі з виробництва електроенергії. Ці характеристики можна було б вважати задовільними, якби не аналіз результатів країн за рейтингами провідних світових організацій, який доводить, що країни з високим рівнем конкурентоспроможності та ек свободи стабільно демонструють свій потужний ек потенціал, який віддзеркалюється в добробуті нас країни. Експерти відзначають в Україні дуже високу енергоємність вироблюваної продукції та послуг й вкрай низьку продуктивність виробництва і праці. Не дуже обнадійливими є й дані порівняння індексів зростання ВВП у країнах ЄС та України Так, з кінця 90-х минулого сторіччя спостерігався незначний ріст ВВП (найвищої позначки Україна досягла у 2004 р. (112,1 %), проте у 2007 р. індекс ВВП почав знижуватися й вже у 2009 р. опустився до 84,9 %, що є нижчим за показник 1999 р. на 13,1 %. Зазначимо, що подібна тенденція не є поширена у країнах ЄС.

102. Структура зовнішньої торгівлі України з єс.

Загальна позитивна динаміка торгівлі з країнами ЄС (особливо експорту) зумовила збільшення обсягів присутності України на ринку ЄС та зростання питомої ваги в загальному торговельному балансі нашої держави. Ринок ЄС – другий за значенням після ринку країн СНД (фактично – Росії), але після розширення у травні 2004 р., ЄС–25 став головним експортним ринком України. На ЄС–25 припадало 35,8% укр експорту. Основними торг партнерами України серед країн ЄС є Німеччина, Італія, Франція, Австрія, Іспанія, найменші обсяги торгівлі зафіксовано з Люксембургом, Бельгією, Швецією. При цьому характерною рисою експорту України в ЄС була його надмірна концентрація до двох країн – Німеччини та Італії. У загальному обсязі укр експорту до країн ЄС переважають чорні метали та вироби з них (22,6 %), мінеральні продукти (22,2 %), продукція сільського господарства та харчової пром (15,7 %), продукція легкої промисловості (11,9 %). На вказані товари припадало понад 70 % загального обсягу експорту України до країн ЄС, частка високотехнологічного експорту =10,3 %. У товарному імпорті з країн ЄС переважали машини, устаткування, механізми, прилади та засоби, продукція хімічної промисловості та пов’язаних із нею галузей, продукція легкої промисловості (10,2 %). Структура імпорту товарів залишається більш диверсифікованою. В експортній структурі Україна набагато (в 4 рази) перевищує країни ЄС за поставками руди та металів.