Питання для обговорення:
1. Нагірна проповідь – основа моральної доктрини Ісуса Христа:
поняття блаженства;
структура Нагірної проповіді;
Нагірна проповідь і Старий Заповіт: порівняльна характеристика;
співвідношення щастя і блаженства в християнській етиці;
проблема щастя і сенсу життя в християнській етиці.
2. Заповіді блаженства:
відкритість як риса щастя (Блаженні вбогі духом).
лагідність (Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю);
співчуття (Блаженні плачучі);
правдивість (Блаженні голодні і спрагнені правди);
милосердя (Блаженні милосердні);
чистота серця (Блаженні чисті серцем, бо вони Бога споглядатимуть);
миролюбність (Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться);
спокій у випробуваннях (Блаженні переслідувані за правду, бо їх є царство Небесне);
«Блаженні Ви, коли Вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на Вас, обмовляючи мене ради».
Нагірна проповідь – основа моральної доктрини Ісуса Христа
Після обрання апостолів Ісус Христос зійшов з ними з вершини гори і став на рівному місці. Тут чекали на Нього численні ученики Його і безліч народу, що зібрався звідусіль з єврейської землі та із сусідніх з нею місць. Вони прийшли послухати Його й отримати зцілення від своїх хвороб. Усі жадали доторкнутися до Спасителя, тому що від Нього виходила сила, яка зціляла всіх.
Побачивши перед Собою багато людей, Ісус Христос, оточений учениками, зійшов на гору і сів, щоб учити народ.
Спочатку Господь вказав, якими мають бути Його ученики, тобто усі християни. Як вони повинні виконувати Закон Божий, щоб здобути блаженне (тобто вищою мірою радісне, щасливе) вічне життя у Царстві Небесному. Для цього Він дав дев`ять заповідей блаженства. Потім Господь дав учення про Провидіння Боже, про неосудження інших, про силу молитви, про милостиню та про багато чого іншого. Ця проповідь Ісуса Христа називається нагірною.
Так, у ясний весняний день, при тихому віянні прохолоди з Галилейського озера, на схилі гори, вкритої зеленню і квітами, Спаситель дає людям Новозавітний Закон любові.
У Старому Завіті Господь дав Закон у безплідній пустелі, на горі Синай. Тоді грізна темна хмара застилала вершину гори, гримів грім, миготіли блискавки і лунали звуки труб. Ніхто не насмілювався наблизитися до гори, крім пророка Мойсея, якому Господь вручив десять заповідей Закону.
Тепер же Господь оточений щільним натовпом народу. Усі намагаються підійти ближче до Нього і торкнутися хоча б краю одягу Його, щоб отримати від Нього благодатну силу. І ніхто не відходить від Нього без утіхи.
Старозавітний Закон є закон суворої правди, а Новозавітний Закон Христів – закон Божественної любові і благодаті, який дає людям силу виконувати Божий Закон. Сам Ісус Христос сказав: "Я прийшов не порушити закон, а виконати" (Мф 5, 17).
Заповіді блаженства
БЛАЖЕНСТВО- радісний, піднесений, святковий стан, коли людина насолоджується своїми досягненнями, своїми здобутками!
1. Блаженні убогі духом...
Коли людина не знаходить справжніх цінностей, тоді на душі важко. І тільки хто розуміє, що справжні цінності є духовні, що все земне - тлінне і дочасне, той розуміє свою убогість, той шукає ці цінності і знаходить. Бо вони не прихованні, не під охороною. До них не тільки вказана дорога, але повсякчас лунає заклик : "прийдіть до Мене...", "увійдіть в Царство Небесне". Бо тільки там кожен знайде для себе все необхідне.
2.Зрозумівши свою убогість, відчувши тягар такого становища, тягар убогості, людина не раз проливає сльози над своїм становищем. але не сьози відчаю, а сльзи надії. Бо ті, плачуть, плачуть над своїми гріхами , ті утішаться. Бо не в силі Бог, а в правді! можно силою завоювати весь світ, та всеодно жити зі страхом. Бо кожен, хто береться за меч, від меча і гине. Насильство породжує насильство. І тільки хто отримав утіху, стає лагідним!
3. Блаженні лагідні, бовони унаслідують землю. Коли людина отримала утіху, вона стає лагідною. Вона ділиться цим добром з іншими, ділиться щедро. Таким людям раді всі, хто тільки спілкується з ними. Тому лагідні своєю лагідністю здобувають весь світ, але здобувають не для себе включно, а для всіх, всіх роблячи лагідними.
4. Стаючи лагідними, люди відкидають своє попереднє життя, зрікаються всього того гріховного, чим вони раніши живились, а отже, стають голодними. Вони голодні та спраглі. Та їх голод і спрага це не їжа і напої, це спрага правди. Чому ми жили в неправді, чому творили неправду? Що ми надбали таким життям? Скрізь пустота. Ш ось тепер вони заповнюють цю пропасть добром, правдою і відчувають як з правдою легко жити. Вони наповнюються, насищаються цією радостію.
5. І хто сам наситився, хто відчув цей духовний достаток, той за радістю ділиться цим з іншим. Ділиться по щирості. Хоча немає жодної людини котра б не спілкувалася у своєму поступованню, котра б не згрішила в житті. Та коли людина милостива до інших, то і в час її біди до неї відноситься милостивно, прощають, вибачають ту миттєву слабість.
6. Будучи прощеною сама, ця людина прощає і інших, не затаює зла, але очищає своє сердце від гніву, образи, зазрості...А хто очистив своє серце, оми свої духовні очі, той і бачить духовними очима духовне. А Бог є Дух. Побачивши Бога, відчувши Любов, насолодившись Добра, отримавши заспокоєння воїх душевних бурь, тобто умиротворившись, така людина сіє кругом себе добро, творить мир.
7. А хто старається жити зі всіма в мирі, той стає сином, дитям Божим. Бо сам Бог є добрим і до добрих і до злих. Перших укріплюючи в добрі, а інших Своїм добром відводить від злаі превиртає до доброго. "Будьте святими, як і Отецб ваш Небесним Святим є".
8. Та хіба можна нв ійні сподіватися на спокій? Хіба можна, проживаючи в світі, де панує зло, де "диявол ходить як лев, що ричить і шукає кого б проковтнути", хіба можна сподіватись спокою та безтурботного життя? Ні. Ті, хто не бажає трудитись над собою, хто не бажає лікувати свої хворі очі, ті, нерозумні, ненавидят світло, ненавидять труд, що облагороджує людину. Давайте очорнимо праведників, давайте проженемо з посеред нас отих, котрі своїми безмовними, але добрими вчинками, змушують нашу совість прокидатись від духовного сну. Геть їх! А бо як кричав гріх устами тодішніх євреїв: "розіпни...". Куди діватися цим гонимим за правду? Вертатись до свого дому, вертатись на свою батьківщину. Та де вона? Ваше є Царство Небесне.
9. Блажені коли зненавидять вас через Мене...Бо то є якраз той дороговказ, дотримуючись котрого, треба йти. Коли ви знеможете на дорозі, в темряві побачите якесь світло і завернувши туди запитаєте, чи то є те місце, куди ви напрявляєтесь і отримаєте відповідь - "ні", ви знову почнете шукати ту єдино вірну дорогу. Та ніхто вам не підскаже, бо вани не знають такої дороги. Вони ведуть осідлий спосіб життя і ніколи не ходили туди. А той, хто пройшов цю дорогу, залишив дороговкази, куди треба йти, скільки вже пройшли.
Тестові завдання(взірець):
1. Чому блаженні миротворці? ( Матвія 5:9 )
А) бо вони успадкують землю;
Б) бо вони будуть утішені;
В) бо їм належить Царство Небесне;
Г) бо вони синами Божими стануть.
2. Що є найвищою ,найпершою метою християнства?
А) спасіння;
Б) благочинність;
В) любов;
Г) милосердя.
3. Віднайдіть синонім до слова блаженні
А) щасливі
Б) багаті
В) милосердні
Г) люблячі
4. Що не є християнською цінністю?
А) благодійність;
Б) почуття гумору;
В) доброта;
Г) дружелюбність
Еталони відповідей: 1Г, 2А, 3А, 4Б