7.1. Методика пропалювання ізоляції

Процес пропалювання ізоляції в місці пошкодження кабелю розвивається по-різному, залежно від характеру пошкодження ізоляції. Розглянемо випадки пропалювання, що найчастіше зустрічаються на практиці. Наприклад, при пропалюванні ізоляції напруга пробою не зменшується або після декількох пробоїв при зниженій напрузі електрична міцність ізоляції кабеля знову зростає. Такий характер процесу пропалювання спостерігається, як правило, при пошкодженнях сполучних муфт кабеля і менше при пошкодженнях кінцевих муфт. У сполучних муфтах часто утворюються порожнечі, що виконують роль розрядників. Вони заповнюються газами, що утворюються при розкладанні кабельної маси під дією дуги. У момент пробою у таких порожнечах тиск різко підвищується, що сприяє гасінню дуги. Крім того, розряд розплавляє кабельну масу, у результаті чого вона заливає канал розряду. Пробої в муфтах мають характер «запливаючих пробоїв», при яких може спостерігатися повне припинення пробоїв після поодинокого розряду.

Якщо через 5-10 хвилин безперервного повторення пробоїв розрядна напруга не зменшується, пропалювання слід припинити і уточнити на трасі кабельної лінії місце розташування дефектної муфти акустичним методом.

Розглянемо ще один варіант пропалення ізоляції. Після декількох хвилин повторення пробоїв пробивна напруга зменшується до величини, що дозволяє провести включення другого ступеня пропалювання. Як правило, 5-10 хвилин пропалювання на другому ступені приводять до зменшення пробивної напруги практично до нуля, а опору в місці пошкодження - до декількох десятків ом. Потім включається третій ступінь пропалювання. При жирному просоченні ізоляції кабеля опір у місці пошкодження може знову зрости за рахунок затікання просочення і тому слід тимчасово знову повернутися до другого ступеня пропалювання. Через кілька хвилин усталеної роботи на третьому ступені варто провести вимір відстані до місця пошкодження в кабелі. Після цього доцільно перевірити стан ізоляції двох інших жил кабеля. Якщо при вмиканні випробувальної напруги відбувається пробій, то ізоляцію другої жили необхідно піддати пропалюванню, а потім визначити відстань до місця пошкодження за схемою «жила - жила».

У тому разі, коли пробій не відбувається, слід закінчити пропалювання й перейти до відшукання місця пошкодження.

Можливий також варіант, коли після декількох хвилин повторення пробоїв на першому ступені пропалювання і зменшення пробивної напруги тривала робота на другому ступені пропалювання характеризується стійким протіканням певної величини струму, причому опір у місці пошкодження не зменшується нижче 2000 - 3000 Ом. Це характерний випадок при наявності місця пошкодження в кабелі, що перебуває у воді. У цьому випадку пропалювання слід припинити і провести ВМП одним з доступних методів.

Коли пробій відбувається між жилами кабеля, що буває рідко (2-3% випадків), треба провести пропалювання ізоляції обох жил до нульового значення й провести ВМП спочатку імпульсним, а потім індукційним методом.

Якщо через пошкоджену жилу кабеля тривалий час протікає струм однофазного замикання на землю, то в місці пошкодження можливе спаювання струмоведучої жили із захисною оболонкою і в цьому випадку пропалювання ніяких змін внести не може. Тому його не проводять, а відразу визначають відстань до місця пошкодження, наприклад, імпульсним методом. Надалі, щоб застосувати акустичний метод, намагаються зруйнувати провідний місток шляхом включення схеми імпульсного розряду.