Розрахунок допоміжних матеріалів

Потрібну кількість солі та антисептиків розраховують для кожного виду шкур за формулою:

т (50)

де А – продуктивність цеху по окремих видах шкур, т;

Σg – сумарні витрати солі на соління, підсолювання, тюкування, підкріплення (регенерацію) розсолу, % до маси свіжих шкур.

При сухому посолі:

% (51)

де g_сол – кількість солі при сухому посолі, % до маси свіжих шкур (g_сол = 35-50 %);

g_mюк – витрати солі при тюкуванні, % до маси свіжих шкур (g_mюк = 6-10 %).

При мокрому солінні шкур:

(52)

де g_mузл — кількість солі при тузлукуванні, % до маси свіжих шкур (при рідинному коефіцієнті 1:3 g_mузл.= 30-35 %, при 1:4 g_mузл = 42 %);

g_nідс – витрати солі при підсолюванні, % до маси свіжих шкур (g_nідс = 15-20 %).

При необхідності зберігання консервованих шкур тривалий час або в літній період консервувальну дію кухонної солі підсилюють антисептиками. При цьому на 1 кг кухонної солі додають кремнійфтористого натру 2 %, або парадихлорбензолу 2 % або нафталіну 1 %.

Розгляд планів шкуроконсерввувальних цехів, м’ясокомбінатів різної потужності дозволяють студентам визначитись з основними станами обробки шкуроконсервувальної сировини.

На рисунках 63-65 представлені плани шкуроконсервувальних цехів м’ясокомбінатів різної продуктивності.

Рис. 62. Шкуроконсервувальний цех типового м’ясокомбінату продуктивністю 50 т м’яса за зміну

І – цех оброблення шерстних субпродуктів; ІІ – відділення оброблення щетини і волосся; ІІІ – склад солі; IV – кімната майстра; V – цех консервування шкур.

Рис. 63. План шкуроконсервувального цеху типового м’ясокомбінату потужністю 100 т м’яса за зміну

І – цех забою та розбирання туш тварин; II – склад сухих кормів;

III – відділення приготування та регенерації розсолу; IV – склад солі;

V – кишковий цех; VI – відділення обробки щетини і волосся; VII – приміщення для приймання і передування книги.

Рис. 64. План цеху посопу шкур з використанням залізобетонних чанів

1 – залізобетонні чани; 2 – підвісний шлях; 3 – електротельфер; 4 – трос;

5 – блок; 6 – траверса; 7 – захвати траверси; 8 – стелаж-площадка; 9 – помост для стелажа-площадки; 10 – труба для подачі тузлуку; 11 – гумові шланги;

12 – труба для переливання тузлука; 13 – каналізаційна труба.

На рисунках 65-67 представлені технологічні схеми консервування шкур.

Рис. 65. Технологічна схема консервування шкур великої рогатої худоби

Рис. 66. Технологічна схема консервування шкур свиней і крупонів

Рис. 67. Технологічна схема консервування шкур дрібної рогатої худоби

На рисунках 68, 69 представлені технологічні схеми обробки волосу і щетини.

Рис. 68. Технологічна схема обробки волосу

Рис. 69. Технологічна схема обробки щетини

На рисунку 70 представлена технологічна схема обробки шкур великої рогатої худоби методом мокрого посолу.

Рис. 70. Технологічна схема обробки шкур великої рогатої худоби методом мокрого посолу

Завдання 1. Освоїти методику розрахунку кишкової сировини і готової продукції кишкового цеху.

Завдання 2. Освоїти методику розрахунків технологічного обладнання кишкового цеху.

Завдання 3. Порівняти середньорічні норми виходи свіжих шкур великої рогатої худоби, свиней та овець.

Завдання 4. Законспектувати норми потреби у допоміжних матеріалах цехів і кишковому та шкуроконсервувальному цехах.

Контрольні питання:

1. Яка сировина отримуються в кишковому цеху?

2. Який середній вихід черев великої рогатої худоби, дрібної рогатої худоби і свиней?

3. Який вихід готової продукції великої рогатої худоби у кишковому цеху, в м?

4. Назвати основне технологічне обладнання кишкового цеху.

5. Яка продукція отримується у шкуроконсервувальному цеху?

6. Які допоміжні матеріали необхідні для консервування шкур?

Тема: «Зберігання продукції переробки та визначення збитку маси сировини при зберіганні»

Мета: Освоїти основні положення розрахунків природного збитку маси сировини під час холодильної обробки продукції.

Матеріали: ВНТП-АПК-23.06, стенди, таблиці, плакати.