Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навчальний посібник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2.25 Mб
Скачать

1.5. Види продуктивності

Види продуктивності виділяються за двома основними ознаками класифікації:

1) за ресурсними факторами виробництва (видами виробничих ресурсів);

2) за рівнями ієрархії управління („агрегації” виробництва).

1. Продуктивність сукупності виробничих факторів називається загальною, а окремого їх виду – продуктивністю „одиничного фактора” або факторною. Основними факторами виробництва є праця і капітал. Відповідно можна виділити два основні види факторної продуктивності (табл.1.2): 1) продуктивність праці, 2) продуктивність капіталу.

Таблиця 1.2

Види продуктивності

Види продуктивності за рівнями управління

Види продуктивності за факторами виробництва

загальна

факторна

капіталу

праці

Суспільна

РС

РКс

РLс

Галузева

РГ

РКг

РLг

Регіональна

РР

РКр

РLр

Колективна (підприємства)

РК

РКк

РLк

Локальна (структурного підрозділу)

РЛ

РКл

РLл

Індивідуальна

Р0

РК0

РL0

Але, оскільки праця і капітал мають структурні складові, які істотно впливають на загальний результат, то кожний із зазначених видів факторної продуктивності (праці і капіталу) має підвиди – зокрема: продуктивність праці всього персоналу і окремо продуктивність праці робітників; продуктивність основного і окремо оборотного капіталу. З метою поглибленого аналізу і виявлення резервів підвищення загальної продуктивності підвиди можуть в свою чергу поділятися на детальніші різновиди факторної продуктивності. Так, у зарубіжній теорії і практиці вживають поняття і показники продуктивності окремих складових оборотного капіталу, за їх натуральною формою – матеріальних та енергетичних ресурсів. Загалом, види факторної продуктивності мають своєрідну ієрархію, яка відповідає рівням декомпозиції (типології) ресурсних факторів виробництва.

2. Управління продуктивністю здійснюється на всіх рівнях усуспільнення (інтеграції) виробництва і відповідного управління – від окремих робочих місць до макрорівня (національної економіки та її галузей). Для кожного рівня управління притаманні певні особливості оцінювання, аналізу, планування і методів впливу на продуктивність. За цією ознакою варто розрізняти такі види продуктивності (табл.1.2):

а) в межах національної економіки – суспільна*;

б) в межах певного виду економічної діяльності в країні – галузева;

в) в межах певного регіону – регіональна;

г) стосовно окремого суб'єкта господарювання (підприємства) – колективна, а його структурних підрозділів – локальна;

д) на окремому робочому місці – індивідуальна.

Як видно з табл.1.2, види продуктивності за двома ознаками класифікації „пересікаються”: на кожному рівні управління можуть розглядатися різні види факторної продуктивності; кожен вид факторної продуктивності може вивчатися стосовно різних рівнів „агрегації” виробництва.