2.3. Вимірювання обсягів продукції підприємства

Для вимірювання обсягів продукції підприємства (сектору „нефінансові корпорації”) використовуються усі вище зазначені у табл.2.1 одиниці вимірювання.

Вартісні показники продукції підприємства розрізняють за двома ознаками: товарна завершеність продукції та внесок підприємства у формування її вартості.

За першою ознакою розрізняють такі показники:

1) реалізована продукція (Qр) – вартість продукції, проданої упродовж певного періоду, незалежно від часу виготовлення;

2) товарна продукція (Qт) – вартість продукції, готової для продажу на товарному ринку у певному періоді, незалежно від часу реалізації;

3) валова продукція (Qв) – вартість продукції, виготовленої у певному періоді, незалежно від її готовності для продажу на товарному ринку.

Зазначені показники в оптових цінах знаходяться у таких співвідношеннях:

Qр = Ц_і N_i, (2.6)

Qт = Qр ± ΔQвв ± ΔQт, (2.7)

Qв = Qт ± ΔQн, (2.8)

де Ц_і та N_i – відповідно оптова ціна і кількість і-го виду продукції;

ΔQвв – збільшення (+) або зменшення (-) залишків відвантаженої, але неоплаченої продукції (визначається як різниця між залишками на кінець і початок звітного періоду);

ΔQт – збільшення (+) або зменшення (-)залишків готових виробів на складі підприємства;

ΔQн – збільшення (+) або зменшення (-) залишків незавершеного виробництва, напівфабрикатів власного виробництва, вартості давальницької сировини, неоплаченої підприємством.

За дугою ознакою розрізняють такі показники:

1) чиста продукція (Qч) – вартість продукції, створена на даному підприємстві (міра доданої вартості);

2) умовно-чиста продукція (Qу-ч) – вартість продукції, створена на даному підприємстві, але „неочищена” від спожитого (використаного) капіталу, який є результатом „минулої праці” (міра валової доданої вартості);

3) випуск продукції (Qв) – вартість продукції, створена на даному підприємстві, „неочищена” від спожитого капіталу та проміжного споживання (вартості спожитих сировини, матеріалів, енергії та енергоносіїв, послуг сторонніх організацій) – результатів „минулої праці”.

Теоретично, чисту і умовно-чисту продукцію (ДВ і ВДВ) можна виділити у випуску валової, товарної або реалізованої продукції (табл.2.3). Але у національній статистиці новостворена вартість („чиста” або „умовно-чиста”) враховується у складі товарної продукції. Зокрема, обсяги умовно-чистої продукції у випуску товарної продукції визначаються за однією з наступних формул:

, (2.9)

, (2.10)

де С_(п)т – проміжне споживання у виробництві товарної продукції;

М_т – витрати матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, купованих виробів, швидкозношуваних інструментів тощо);

Е_т – вартість енергії та енергоносіїв;

П_(со)т – послуги сторонніх організацій;

З_т – заробітна плата з нарахуваннями;

К_(с)т – споживання капіталу, яке обліковується як „знос основних засобів”;

П – прибуток.

Обсяги чистої продукції у товарному випуску визначаються як різниця між умовно-чистою (ВДВ) і спожитим капіталом (зносом основних засобів), тобто:

, (2.11)

. (2.12)

Аналогічним чином визначаються показники умовно-чистої і чистої продукції у валовому „випуску” і загальній вартості реалізованих (проданих) товарів підприємства (див. табл.2.3).

Таблиця 2.3

Система показників обсягів продукції підприємства

№	Показники за товарною готовностістю продукції	Показники за внеском підприємства у формування вартості продукції
		випуск продукції у ринкових цінах	умовно-чиста продукція – валова додана вартість (ВДВ)	чиста продукція – додана вартість (ДВ)
1.	реалізована	Qр = Ці Ni,
2.	товарна	Qт = Qр ± ΔQвв ± ΔQт
3.	валова	Qв = Qт ± ΔQн