Тема 4. Макросоціальні явища та сім’я.

• Наслідки процесу індустріалізації: поява двох сфер діяльності –сімейної та професійної; зміна ролі жінки у суспільстві; період професійної соціалізації став довшим; змінюється соціальна роль дитини; знижується дитяча смертність; успіх медицини збільшує вік життя; масове розповсюдження малодітності; проблеми поєднання сімейних та професійних ролей.

• Наслідки процесу урбанізації: міграція із села до міста; матеріально-житлова основа відчуження старших та молодших поколінь, це сприяє порушенню спадковості поколінь; анонімність життя та поведінки людини у місті, створення фону відчуження людей один від одного. Це є феномен відсутності людей при їх фізичній взаємодії , це може стати основою для девіантної поведінки л.дини.

• Емансіпація: соціальна зміна положення жінки, перекіс сімейного авторитету в сторону ролі матері. Сексуальні зміни: подружня сексуальність не зводиться тільки до дітонародження. Масова репродуктивна поведінка відособилась від статевої та подружньої поведінки і стала автономною.

• Радикальний злам традиційної системи статевої стратифікації. Наявне різке ослаблення полярізації чоловічих та жіночих соціальних ролей.

  1. Статевий поділ праці втратив колишню жорсткість та нормативність;

  2. Кількість виключно чоловічих та виключно жіночих занять помітно зменшилася, більшість соціаьних ролей взагалі не диференціюються за статевою ознакою;

  3. Спільна трудова діяльність і спільне навчання значною мірою нівелюють традиційні відмінності в нормах поведінки та психології чоловіків та жінок. Тобто взаємини чоловіків та жінок стають не ієрархічно співпорядкованими, а рівноправними;

  4. Зміни в культурних стереотипах маскулінності/фемінності. Вони стають менш жорсткими й полярними.

Другий ряд соціальних зрушень стосується шлюбно-сімейних відносин: зміна складу сім’ї, зменшення її чисельності(нуклеарна сім’я); зміна рольової структури сім’ї (більша симетричність функцій чоловіка та жінки, підвищення авторитету та впливу жінки, ослаблення авторитарних методів виховання); зміна функцій сім’ї в бік

• психологізації та інтимізації; поява соціально-психологічного настановлення на можливу тимчасовість шлюбного союзу ( “серійна моногамія”); зростання числа одинаків, людей, які не вступають у зареєстрований шлюб. Головна тенденція, яка лежить в основі всіх цих процесів – зміна ціннісних орієнтацій, у центрі яких нині стоїть не сімейна група, а індивід. Така переорієнтація – результат тривалого історичного розвитку.

• Тенденції змін інституту сім’ї в Україні: нині в Україні переважають прості (нуклеарні) сім’ї, існує явна тенденція до егалітаризації сім’ї, більшість сімей проживає в міській місцевості, наявною є тенденція до малодітності. В Україні є достатньо велика кількість етнічно змішаних сімей. Ті структурні зміни, які відбулися на початку 90-х років ( перехід до ринкової економіки, інфляція, безробіття, спад виробництва, невпевненість у завтрашньому дні) вплинули і на зміни інституту сім’ї.