Назва таблиці

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться «Продовження табл.» і вказують її номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

Заголовки таблиць, колонок і рядків починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони є продовженням речення заголовка ( наприклад, заголовок «Прибуток», а підзаголовки: «на 1ц», «на 1га» і т.д. ), і з великої, якщо вони є самостійними реченнями.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті або на наступній сторінці, якщо місця для неї на попередній недостатньо. Якщо до таблиці звертаються повторно, то пишуть: див. табл. 1.1.

Не відводять в таблицях окремих колонок «№ п/п» і «Одиниця вимірювання». Номер рядка вказують попереду його назви, а одиницю вимірювання – позаду, відокремивши її від назви комою. Якщо одиниця виміру для всіх показників таблиці спільна, то її краще вказати в дужках в кінці заголовка таблиці.

Таблицю розміщують так, щоб була можливість читати її без повороту роботи, або, у крайньому випадку, повернувши її по ходу стрілки годинника, а не навпаки.

Крім таблиць у роботі можуть мати місце рисунки. Назву вказують внизу рисунка, після номера, на тому ж рядку.

Ілюстрації позначаються словом «Рис.» і нумерують в межах розділу, за винятком ілюстрацій, представлених у додатках до роботи. Після номеру ставиться крапка, наприклад, рис. 2.3. (третій рисунок другого розділу). Номер рисунку, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією (по центру).

Формули в роботі нумеруються в межах розділу та оформлюються у дужках, наприклад, (3.1) – перша формула третього розділу.

Математичні формули повинні бути введені в редакторі формул Microsoft Equation 3.0. Рівняння і формули необхідно виділяти з тексту вільними рядками.

Посилання на додатки у роботі вказується з позначенням відповідної літери, наприклад, «.. у додатку А».

Додатки, на які повинно бути посилання у тексті, нумеруються і наводяться після списку використаних джерел. Додатки слід позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. Кожен додаток починають з нової сторінки, посередині аркуша вгорі пишуть «Додаток», а потім, по центру, тематичний заголовок.

При перенесенні додатку на іншу сторінку у правому верхньому куті сторінки пишеться «Продовження додатку» і вказують її номер, наприклад: «Продовження додатку А».

Текст кожного додатку при необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, які нумерують в межах кожного додатку. При цьому перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, додаток А.2 – другий розділ додатку А.

Скорочення і умовні позначення. Скорочення слів у тексті, заголовках розділів, таблиць, додатків і рисунків не дозволяється, за винятком загальноприйнятих стандартом. Якщо використовуються вузькоспеціалізовані скорочення і терміни, то їх треба один раз розшифрувати в дужках після першого використання в тексті, наприклад: АПК (агропромисловий комплекс) або вказати: агропромисловий комплекс (далі – АПК).

Одиниці вимірювання необхідно вказувати за державними стандартами та іншими загальноприйнятими правилами. Наприклад, одиниці вимірювання маси: грам – г, кілограм – кг, центнер – ц, тонна – т і т.д. Після таких скорочень крапку не ставлять. Грошові одиниці вимірювання позначають крапкою: грн.

При посиланні в тексті на наведені в бібліографічному списку літературні джерела вказують їх порядковий номер в квадратних дужках.

Якщо дається дослівний текст, тобто цитується, то його можна наводити або повністю, або із пропусками, які позначають трьома крапками. З початку і в кінці цитати ставлять лапки, а поряд із номером джерела вказують сторінку. Дозволяється переказувати і своїми словами, але без порушення змісту.

Основні вимоги (нормо контроль) виконання курсової роботи подано у додатку 5.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (додаток 6).

Перелік використаних джерел складають у такій послідовності.

1. Кодекси, закони і законодавчі акти України.

2. Нормативно-правові акти, що видані Кабінетом Міністрів України, Міністерством економіки, Міністерством фінансів та іншими міністерствами і відомствами.

3. Наукова, науково-методична і фахова література, що видана українською і російською мовами.

4. Наукова, науково-методична і спеціальна література, що видана іншими іноземними мовами.

5. Наукові статті в періодичних виданнях.

Джерела розміщують: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів, заголовків, у хронологічному порядку.

6. РЕЦЕНЗУВАННЯ ТА ЗАХИСТ КУРСОВИХ РОБІТ

До захисту допускаються студенти, які виконали всі вимоги до виконання курсової роботи, індивідуального завдання і навчальної програми.

Виконана курсова робота, підписана студентом, подається на кафедру відповідно до графіку навчального процесу, складеним деканатом факультету та кафедрою. Зареєстрована робота передається на рецензію викладачеві кафедри, який в 5-денний строк дає рецензію на нього з вказівкою допуску до захисту чи направленням на доробку та попередньою оцінкою.

Закінчена робота перевіряється науковим керівником від кафедри і подається до захисту в комісії в складі викладачів кафедри, попередньо затвердженому протоколом засідання кафедри обліку та аудиту.

До курсової роботи повинна бути надана рецензія керівника, що перевіряв курсову роботу до захисту. Рецензія керівника складається в одному примірнику і повинна відображати:

• розгорнуту оцінку роботи з переліком основних рішень, наукових та практичних досягнень студента, недоліків, що є в роботі;

• рекомендації по використанню теоретичних і практичних результатів роботи;

• характеристику рівня загальної економічної підготовки, системності і самостійності в роботі, вміння творчо вирішувати поставлені задачі і приклади конкретного прояву цього вміння, схильність студента до теоретичної або практичної роботи в галузі фінансового обліку;

• ступінь відповідності роботи вимогам за змістом і оформленням.

Керівник дає рекомендації до захисту роботи в комісії.

Допущена до захисту курсова робота передається студенту для ознайомлення з рецензією, усунення зауважень та підготовки до захисту. У встановлений кафедрою термін необхідно подати курсову роботу для захисту перед спеціальною комісією, яка знайомиться зі змістом рецензії, ступенем опанування студентом практики облікової роботи на відповідній ділянці обліку та рівнем теоретичних знань відповідної теми курсу.

Результат захисту курсової роботи визначають оцінками: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

При недопущенні курсової роботи до захисту її, разом з рецензією, передають студентові для доопрацювання у відповідності зі зробленими зауваженнями. Після доопрацювання роботу повертають на кафедру для рецензування.

У випадках, коли захист курсової роботи оцінено “незадовільно”, комісія визначає, чи може студент подати для повторного захисту ту ж роботу чи мусить розробити нову тему.

Якщо курсову роботу не подано до захисту після доробки у встановлений час чи одержано на захисті оцінку “незадовільно”, питання про допуск студента до повторного захисту вирішує завідувач кафедрою чи декан факультету.

Курсова робота оцінюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу та шкалу за системою ECTS в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка курсової роботи за бальною шкалою	Оцінка курсової роботи за національною шкалою
А	90 – 100	5 (відмінно)
В	82-89	4 (добре)
С	74-81
D	64-73	3 (задовільно)
Е	60-63
FX	35-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного захисту курсової роботи
F	0-34	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним виконанням курсової роботи

Курсову роботу рецензує викладач —керівник курсової роботи протягом 5-10 днів після її реєстрації. При рецензуванні курсової роботи вихідною кількістю балів за системою ECTS вважається 100. Такою кількістю балів може бути оцінена курсова робота, яка повністю за своїм змістом і оформленням відповідає встановленим вимогам. Зменшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання курсової роботи, викладених у наступній таблиці.