4.4. Особливості розрахунків норм азотних добрив.

Використання азотних добрив під заплановані врожаї сільськогосподарських культур, із за високої рухомості азоту ґрунту та добрив, повинно супроводжуватися грунтово-рослинною діагностикою, а також урахуванням метеорологічних умов вегетаційного періоду.

Розрахунки норм азотних добрив, які проведені розглянутими вище методами, уточнюють безпосередньо перед посівом культур. Основою для коригування стають результати визначення мінерального азоту (нітратного та амонійного) в шарі ґрунту 0-60 см (якщо вміст азоту визначається тільки для шару 0-30 см – результати збільшуються у двічі). Доза азоту, яку необхідно застосувати під культуру визначається згідно формули 4.8.:

Д_N= N_opt –N_факт. (4.8.)

де : Д_N - доза азоту мінеральних добрив, кг д.р. на 1га;

N _орt - оптимальний (нормативний) вміст азоту в шарі ґрунту 0-60 см, кг/га (таблиці 21-25 додатків);

N_факт. - фактичний вміст азоту в шарі ґрунту 0-60 см, кг/га.

Вважається, що для отримання врожаю кукурудзи на зерно необхідний запас мінерального азоту 90 кг/га; якщо планується врожайність 70ц/га –запас азоту повинен складати 200кг/га (таблиця 24 додатків).

ЗАВДАННЯ: розрахуйте норму азотних добрив під заплановану врожайність кукурудзи 70 ц/га , якщо вміст нітратного азоту (N-NO₃ ) в шарі ґрунту 0-30 см -0,8 , в шарі 30-60 см -0,7 мг/100 г ґрунту; вміст амонійного азоту (N-NH₄ ) -0,5 та 0,4 мг/100г ґрунту відповідно. Щільність шару ґрунту 0-30 см -1.1; шару 30-60 см -1,2.

Рішення: 1. Знаходимо запаси мінерального азоту:

0,8*33+0,5*33+0,7*36+0,4*36=83кг мінерального азоту на га.

2.Згідно формули 4.8. Д_N=200-83=117 кг N на 1 га .

Даним методом пропонується користуватися і при визначенні дози азотних добрив для ранньовесняного підживлення озимої пшениці (таблиця 20 додатків), а для визначення доз сечовини, при проведенні позакореневого підживлення, користуються результатами аналізу рослин (таблиця 10 додатків).

При вирішенні питання ефективності азотного підживлення враховують час відновлення весняної вегетації (ЧВВВ). Ранньої посушливої весни озимину якщо і підживлюють, то дозу добрив суттєво зменшують порівняно з оптимальною. При пізньому ЧВВВ, яке звичайно супроводжується прохолодною та вологою весною, ріст і розвиток рослин уповільнюється. Ці умови – гарант високої ефективності азотного підживлення.

4.5. Особливості розрахунків норм добрив в умовах зрошення

Недостатня кількість вологи в ґрунті не дозволяє рослинам виявити свої потенційні можливості, ефективно використовувати родючість ґрунту та елементи живлення із добрив. У посушливі роки зрошення є основним фактором, що забезпечує формування запрограмованих врожаїв.

Додержанням норм і часу поливів та внесення добрив можливо впливати на глибину проникнення коренів, продуктивність рослин та якість продукції.

При зрошення вирішальну роль у формуванні врожаю високої якості належить азоту. Враховуючи високу рухомість нітратного азоту та високу швидкість трансформації азоту амонійного, азотні добрива застосовують дрібно. Розглянуті у розділі 4.5 методи розрахунку норм та доз азоту мінеральних добрив відповідають умовам зрошення.

В умовах зрошення висока ефективність фосфорних добрив. При низькій забезпеченості рослин фосфором ефективне підживлення просапних культур.

При застосуванні високих доз азотно-фосфорних добрив обов'язкове внесення калійних добрив.

Для розрахунків норм добрив підходять всі розглянуті вище методи, але з обов'язковим використанням нормативів та коефіцієнтів умов зрошення.

Обов'язково треба враховувати, що загальний винос елементів живлення врожаями сільськогосподарських культур на зрошенні збільшується у порівнянні з богарними умовами, збільшується коефіцієнт використання поживних речовин ґрунту та органічних і мінеральних добрив.

Збільшується потреба рослин не тільки у макро- але і у мікроелементах.

Світова практика засвідчує: найбільш правильним та раціональним є комбінувння способів внесення:

• основне внесення,

• підживлення зі зрошувальними водами – фертигація,

• позакореневе внесення обприскуванням.

Розподіл добрив між цими способами приблизно такий.

Для макро- та мезоелементів:

• 40—45% — основне внесення,

• 50—55% — фертигація,

• до 5% потреби — позакореневе обприскування;

для мікроелементів:

• 60% — фертигація,

• 40% — позакореневе обприскування.

Основне внесення проводять органічними, фосфорно-калійними добривами восени чи/та ранньої весни, мета його — створити сприятливий агрохімічний фон у ґрунті. При цьому формується ґрунтовий “страховий фонд”, який гарантує забезпечення мінімальних потреб рослини.

Для основного внесення можливо використовувати малорозчинні добрива: суперфосфати, амофоси, нітроамофоски, азофоски, тукосуміші. Як приклад основного внесення добрив можна назвати застосування нітроамофоски у дозах 200-700 кг/га. Добрива краще вносити стрічковим способом в зону майбутніх рядків овочевих культур при ширині смужки 20-25 см за допомогою дообладнаних культиваторів-рослинопідживлювачів КРНВ-4,2, КРНВ-5,6 та ін.

Фертигація - спосіб внесення добрив за інтенсивних технологій, який дає можливість різко підвищити продуктивність культури. Його особливість:

• щоденне внесення поживних речовин, а інколи й тричі на день, відповідно до потреб рослини;

• низька норма (кількість добрив розраховується в грамах на метр гряди і становить 0,5—3 г/м, що в перерахунку на 1 га становить 3—15 кг/га/день;

• збалансованість (рослині подаються повністю збалансовані добрива, що значно підвищує коефіцієнт іх використання).

Звісно, фертигація можлива лише за умови застосування крапельного зрошення та спеціальних водорозчинних добрив. Ці компоненти не дешеві, проте повністю окуповують гроші, вкладені в них.

Для фертигації можна використовувати як прості солі, так і комплексні добрива. На перший погляд здається, що використання простих солей обійдеться дешевше, ніж використання спеціальних комплексних. Проте, як показали дослідження, найдешевшим із “донесених” до рослини є кілограм фосфора, внесеного у формі спеціальних комплексних добрив. Сучасні високоякісні добрива складаються із збалансованих до умов життя рослини компонентів — простих солей — та обов’язково містять мікроелементи у найбільш сприятливій для рослин, хелатній формі. Для фертигації використовують тільки повністю розчинні добрива, в яких не міститься хлору, натрію:моно амоній і монокалій фосфати, калійну, аміачну, кальцієву, магнієву селітри,сульфат калію, калімагнезію, карбамід, кристлони, растворини, поліхелати. Можливе використання у якості добрив технічних азотної та фосфорної кислот. При цьому одночасно виконується промивка системи крапельного зрошення.