4.2.Розрахунок норм добрив, необхідних для забезпечення запрограмованих приростів врожаїв

В основі методу – розрахунок норми добрив, яка компенсує різницю між виносом елементів живлення запрограмованим приростом врожаю та кількістю елементів живлення, які використовуються культурою за рахунок післядії застосованих у попередні роки органічних і мінеральних добрив та за рахунок дії органічних добрив.

Метод відрізняється від попереднього тим, що природна родючість ґрунту враховується не через запаси рухомих поживних речовин, а через середню врожайність культури у даних умовах за 3-5 років. Якщо середня врожайність невідома, її знаходять по бонітету ґрунту (див. 5.3.).

Загальна формула розрахунку:

(4.2)

де: Ус - середня врожайність культури, ц/га;

У-Ус - запрограмований приріст врожаю, ц/га;

інші позначення, як для попередньої формули.

Результати розрахунків необхідно записати з зручній формі або на окремих бланках.

4.2. Використання даних по бонітуванню ґрунтів та окупності добрив при визначенні норм добрив під заплановані врожаї

Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка ґрунтової родючості при сучасному рівні інтенсивності виробництва заснована на багаторічній врожайності сільськогосподарських культур та об'єктивніших можливостей ґрунтів. Результати бонітування є науковою основою для планування та прогнозування врожаїв, для аналізу виробничої діяльності господарств по використанню земельних ресурсів і доборів при вирощуванні сільсько- господарських культур.

Розрахунок планової урожайності проводять згідно формули:

У=К×Б×Ц+К₁×О_о+Д×Ом (4.3)

де У – урожайність основної продукції, ц/га;

Б – середньозважений бонітет ґрунту (табл. додатків), бал;

К – коефіцієнт на попередник (для озимої пшениці) та зрошення (таблиця 11 додатків);

Ц – ціна балу ґрунту (таблиці 12,13 додатків), ц;

К×Б×Ц – врожайність забезпечена природною родючістю ґрунту, ц/га;

К₁ – доза органічних добрив, т/га;

О_о – окупність 1 т органічних добрив (таблиця 3 додатків), ц;

К₁×О_о – приріст врожаю забезпечений застосуванням органічних

добрив, ц/га;

1 – норма мінеральних добрив, ц д.р./га;

Ом – окупність 1 ц д.р. мінеральних добрив (таблиця 3 додатків), ц;

1×Ом – приріст врожаю забезпечений застосуванням мінеральних

добрив, ц.

Якщо необхідно знайти норму мінеральних добрив для забезпечення запрограмованої врожайності сільськогосподарської культури формулу перетворюють:

( 4.4 )

Приклад :знайти норму мінеральних добрив для забезпечення запро- грамованої врожайності озимої пшениці 55 ц/га, що вирощуються після чор -ного пару на ґрунті з середньозваженим бонітетом 72 бала, якщо під куль -туру застосовано 25 т/га гною.

.

Враховуючи вміст органічної речовини, запас елементів живлення у ґрунтах, добрива рекомендують [17] застосовувати у співвідношенні N:Р₂О₅:К₂о;

• на дерново-підзолистих, ясно-сірих та сірих лісових –

1,2-1,3:1:1,2-1,3;

• на темно-сірих, чорноземах опідзолених та вилужених –

1:1:1;

на чорноземах Степу –

1:1-1,3:1;

• на солонцюватих ґрунтах –

1:1-1,3:0.

Результати розрахунку записують у зручній формі або на окремому бланку.

4.3. Метод диференційованих нормативів витрат добрив на формування запланованого врожаю

Метод вдало використовує результати агрохімічного обстеження поля, відомості про місце культури у сівозміні та про загальний рівень культури землеробства, враховує погодні умови вирощування культури. Основна особливість методу в тому, що в ньому враховується загальне правило: одержання кожної додаткової одиниці приросту продукції вимагає більших витрат на її одержання, ніж попередня.

Згідно з методикою на першому етапі визначаються можливості ґрунту у формуванні врожаю в залежності від вмісту в ньому рухомих форм фосфору та обмінного калію:

у^'_Р або _К = К×(b Х_Р або _К+С) ( 4.5 ).

де: у^'_Р або _К – рівень врожаю культури, що забезпечений вмістом

фосфору або калію у ґрунті, ц/га;

Х_Р або _К – вміст в ґрунті рухомих форм фосфору або обмінного калію,

мг/100г ґрунту.

К - поправочний коефіцієнт до функцій зміни врожаю культур

в залежності від умов;

b і С - коефіцієнти функцій зміни врожайності від вмісту

елементів живлення у ґрунті.

Забезпеченість ґрунту рухомими елементами живлення (Х) визначається за результатами агрохімічного аналізу базовими, для ґрунтів поля методами та перерахунком до єдиного методу (Чирікова) за допомогою коефіцієнтів, що наведені у таблиці 17 додатків. Наприклад: вміст фосфору і калію в ґрунті визначався за методом Кірсанова. Одержані результати аналізу помножують на 0,9.

Поправочний коефіцієнт (К) до функцій зміни врожаю (таблиця 18 додатків) тим вищий, чим кращі умови вирощування культур та різко зменшується при несприятливих погодних умовах та низькому рівні культури землеробства.

Коефіцієнти b та с залежать від зони вирощування та агровиробничої групи ґрунтів (таблиця 33 додатків).

На другому етапі знаходять ту частину врожайності, на яку не вистачає запасів елементів живлення у ґрунті. Роблять розрахунок окремо для фосфору та калію.

у^''_Р або _К = 3В - у^'_Р або _К ( 4.6 )

у^''_Р або _К - частка врожайності, що не забезпечена запасати у ґрунті рухомих форм фосфору (або калію), ц/га;

3В - запланована врожайність культури, ц/га.

На третьому етапі розрахунків знаходять норму елементів живлення мінеральних добрив:

Д _Р або _К = Δ(a×у^''_Р або _К +f×у^''2_Р або _К) (4.7 )

де Д _Р або _К – норма мінеральних добрив, кг д.р./га;

Δ - поправочний коефіцієнт до функцій витрат мінеральних добрив в залежності від умов;

a та f - коефіцієнти функцій витрат мінеральних добрив на формування приросту врожаю.

Норма азотних добрив (Д_N) розраховується за більшим приростом врожайності, який необхідно забезпечити з урахуванням вмісту в ґрунті фосфору або калію (у^''_Р або _К). Коефіцієнт до функцій витрат мінеральних добрив (Δ) збільшується з погіршенням погодних умов вирощування культури та із зниженням рівня культури землеробства (таблиця 19 додатків).

Коефіцієнт f та a наведені у таблиці 32 додатків та залежать від зони вирощування культури.

Нагадаємо: фахівець повинен вміти не тільки визначати норму добрив, але й надати рекомендації щодо застосування добрив за строками, прийомами та способами.

ЗАВДАННЯ: розрахувати норму мінеральних добрив для забезпечення врожайності цукрових буряків 450 ц/га для сприятливих та несприятливих погодних умов, при вирощуванні культури у Лісостепу на чорноземі типовому важкосуглинковому з вмістом рухомого фосфору 12,4 мг/100 г, обмінного калію – 11,8 мг/100 г ґрунту (за Чиріковим). Культура землеробства – висока. Попередник – озимі пшениця після пару – добрий.

Рішення: перший етап: знаходимо врожайність цукрових буряків, яка може бути забезпечена фактичним вмістом рухомих елементів живлення в ґрунті.

Результати аналізу ґрунту проведення за методом Чирікова. Згідно з таблицею 10 для подальших розрахунків результати аналізу не змінюються.

Коефіцієнт К згідно з таблицею 18 додатків, для сприятливих погодних умов складає – 1,45, для несприятливих – 0,97. За рівнем регресії (таблиця 33 додатків) визначено врожайність культури за рахунок запасів фосфору

У'_Р= 1,5 (10,3146×12,4+120,1164)=372,0 ц/га для сприятливих погодних умов;

У'_Р= 0,97 (10,3146×12,4+120,1164)=240,6 ц/га для несприятливих погодних умов. Врожайність культури за рахунок запасів калію складає:

У'_К= 1,5 (9,8336×11,8+106,8868)=334,4 ц/га для сприятливих погодних умов;

У'_К= 0,97 (9,8336×11,8+106,8868)=216,2 ц/га для несприятливих погодних умов.

Проміжний висновок: за сприятливих погодних умов можливо за рахунок родючості ґрунту отримати врожайність цукрових буряків у 1,5 рази вищу, ніж при несприятливих погодних умовах.

Другий етап: розраховуємо частину запланованої врожайності цукрових буряків, яка не забезпечена запасати елементів живлення в ґрунті і якому необхідно забезпечити застосуванням добрив.

По фосфору:

У''_Р = 450-372,0=78,0 ц/га для сприятливих погодних умов;

У''_Р = 450-240,6=209,4 ц/га для несприятливих погодних умов.

По калію:

У''_К = 450-334,4=115,5 ц/га для сприятливих погодних умов;

У''_К = 450-216,2=233,8 ц/га для несприятливих погодних умов.

Проміжний висновок: при сприятливій погоді за рахунок застосування добрив необхідно забезпечувати меншу частину запланованої врожайності культури.

Третій етап: використовуючи рівняння регресії (таблиця 32 додатків) знаходимо витрати елементів живлення мінеральних добрив на формування запланованої врожайності. Враховуємо умови вирощування культури: згідно таблиці 19 додатків, коефіцієнт Δ для сприятливих умов складає 0,65, для несприятливих – 0,85.

Норма фосфору:

для сприятливих умов Др=0,65(0,90×78+0,0008×78²)»50 кг д.р.;

для несприятливих умов Др=0,85(0,90×209,4+0,0008×209,4²)»190 кг д.р.

Норма калію:

для сприятливих умов Дк=0,65(0,90×115,6+0,0015×115,6²)»80 кг д.р.;

для несприятливих умов

Дк=0,85(0,90×233,8+0,0015×233,8²)»250 кг д.р.

Норма азоту розраховується за більшим розміром частини врожаю, що не забезпечена вмістом фосфору або калію у ґрунті. У нашому прикладі більша частина врожаю не забезпечена вмістом калію в чорноземі типовому.

Р_N=0,65(0,90×115.6+0,0015×115.6²)»80 кг д.р. у сприятливих погодних умовах

Р_N=0,85(0,90×209,4+0,0008×209,4²)»190 кг д.р. у несприятливих погодних умовах.

Проміжний висновок: норми добрив значною мірою залежать від погодних умов вирощування сільськогосподарських культур.

Висновок: для забезпечення запланованої врожайності цукрових буряків необхідно застосовувати у роки із сприятливими погодними умовами N₈₀P₅₀K₈₀, у несприятливих умовах – N₂₅₀P₁₉₀K₂₅₀.

Результати розрахунків оформлюють у вигляді таблиці

Культура, запланована врожайність. Зона. Культура землеробства	Вміст в ґрунті елементів живлення, мг/100 г ґрунту		Погодні умови	Поправочні коефіцієнти до функцій		Рівень врожаю забезпечений вмістом елементів живлення		Приріст врожаю, що необхідно забезпечити застосуванням добрив, ц/га		Норма добрив на заплановану врожайність, кг д.р./га
	Р2О5	К2О		К	Δ	У'р	У'к	У''р	У''к	N	P2O5	K2
Цукрові буряки, 450 ц/га Лісостеп. Висока культура землеробства	12,4	11,8	Сприятливі	1,5	0,65	372	334	78	115	80	50	80
			Несприятливі	0,97	0,85	241	216	209	234	250	190	250