
- •Програмування врожаїв сільськогосподарських культур
- •1. Розрахунки потенційних урожаїв (пу)
- •1.1. Визначення абсолютно сухої біомаси пу по коефіцієнту використання фар
- •1.2.Перерахунки пу з абсолютно сухої біомаси в основну та побічну продукцію при стандартній вологості.
- •1.3.Визначення показників кв фар для заданих рівнів урожаїв
- •2.Визначення можливих рівнів кліматичного забезпечення урожаїв сільськогосподарських культур
- •2.1.Розрахунки величин ку, які обумовлені запасами продуктивної вологи в різні роки (посушливі, нормальні, вологі).
- •2.2.Визначення ку по біокліматичному потенціалу (бкп) з перерахунками в основну та побічну продукцію для різних рівнів культури землеробства
- •2.3. Можливі рівні ку, визначені по гідротермічному показнику продуктивності (гтп)
- •3. Методичні принципи визначення основних фітометричних показників вирощування культур та розрахунки норм висіву (садіння) для запрограмованих рівнів урожайності
- •4.Розрахунок норм добрив для забезпечення запланованої врожайності сільськогосподарських культур
- •4.1.Балансові методи визначення норм добрив
- •4.1.1.Розрахунок норм добрив, необхідних для забезпечення запрограмованих врожаїв
- •4.2.Розрахунок норм добрив, необхідних для забезпечення запрограмованих приростів врожаїв
- •4.2. Використання даних по бонітуванню ґрунтів та окупності добрив при визначенні норм добрив під заплановані врожаї
- •4.3. Метод диференційованих нормативів витрат добрив на формування запланованого врожаю
- •4.4. Особливості розрахунків норм азотних добрив.
- •4.5. Особливості розрахунків норм добрив в умовах зрошення
- •5.Визначення норм зрошення та поливів, необхідних для оптимізації вологозабезпечення культур з запрограмованою продуктивністю
- •5.1.Визначення норм зрошення та поливів, а також строків поливу
- •5.2. Використання біофізичного методу розрахунків норм та строків поливів.
- •6. Комплексне врахування впливу лімітуючих факторів на величини запрограмованих урожаїв.
- •Організаційно-технологічний фактор.
- •7. Технологічні основи отримання запрограмованих урожаїв
- •Примірна агротехнологічна карта вирощування запрограмованих урожаїв сільськогосподарських культур
- •І. Поле та його характеристика
- •Іі. Потреба в елементах живлення та у внесенні добрив
- •Ііі. Обробіток грунту
- •IV. Підготовка насіння та сівба
- •V. Догляд за посівами
- •VI. Стан посівів
- •VII. Збирання урожаю
- •9.Основні вихідні дані для індивідуальних завдань студентам по програмуванню урожаїв
- •Додатки
- •Використана література
4.Розрахунок норм добрив для забезпечення запланованої врожайності сільськогосподарських культур
Розрахунок норм добрив для забезпечення запланованої врожайності сільськогосподарських культур зрозуміло з попереднього матеріалу, повинна бути забезпечена надходженням ФАР і тепла, запасами вологи. Але навіть ці, найважливіші фактори формування врожаїв, не забезпечать запрограмованого рівня, якщо не забезпечені необхідні умови мінерального живлення рослин з курсу "Система застосування добрив" відомо, що існує декілька груп методів розрахунку норм добрив під заплановану врожайність культур. Кожен з методів може використовуватися для розрахунку формування необхідного агрохімічного фону при вирощуванні програмованих врожаїв, але він повинен найповніше враховувати особливості вирощування культури.
Інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур передбачають в кожній грунтово-кліматичній зоні внесення добрив на запланований врожай. Визначаються вони на основі даних польових дослідів або шляхом розрахунків за балансовим, комплексно-нормативним чи економіко-математичним методами з урахуванням місця культури в сівозміні. Якщо визначені норми оптимально - йде накопичення у ґрунті елементів мінерального живлення, а якщо незбалансовані - забруднення середовища та продукції рослинництва ксенобіотиками.
Найбільш поширеним методом розрахунку норм добрив є балансовий, який враховує наявність рухомих елементів живлення в ґрунті, ступінь засвоєння елементів живлення рослинами з грунту і добрив та винос їх запланованим урожаєм.
Ця методика більш доцільна для ґрунтів з низьким вмістом елементів живлення, що відповідають 3–4 агрохімічним групам. На ґрунтах, що відносяться до 5–6 агрохімічних груп потрібно застосовувати менші норми добрив, які підтримують їх родючість і забезпечують заплановану врожайність культур відповідної якості. Для таких ґрунтів кращим є метод розрахунку норм добрив на основі балансових коефіцієнтів, який розроблено на кафедрі агрохімії, ґрунтознавства і меліорації Подільської державної аграрно-технічної академії (С.М.Слободян, 1992).[6]
Розраховані за цим методом норми добрив на запланований урожай сприяють істотній економії добрив.
4.1.Балансові методи визначення норм добрив
4.1.1.Розрахунок норм добрив, необхідних для забезпечення запрограмованих врожаїв
В основі методу – розрахунок норм мінеральних добрив, які компенсують різницю між виносом елементів живлення запрограмованим врожаєм та кількістю елементів живлення, які за даних умов можуть використовуватися культурою за рахунок ґрунтових запасів, післядії застосованих у попередні роки органічних і мінеральних добрив та за рахунок дії органічних добрив.
Балансовий метод досконально вивчався у курсі "Система застосування добрив" тому нагадаємо лише загальну формулу:
(5.1)
де: Д – доза N або Р2О5 або К2О мінеральних добрив, кг д.р./га;
У – запрограмована врожайність культури, ц/га;
В – винос N або Р2О5 або К2О 1 ц запрограмованого врожаю (таблиця 16 додатків), кг;
Оп -- доза органічних добрив, що застосовані у попередні роки, т/га;
Сп -- вміст N або Р2О5 або К2О в 1 т органічних добрив, кг;
Коп -- коефіцієнт використання N або Р2О5 або К2О з гною за рахунок післядії (таблиці 14,15 додатків), доля одиниці;
Оп×Сп×Коп – кількість N або Р2О5 або К2О, що рослини використовують за рахунок післядії органічних добрив, кг;
О3 -- доза органічних добрив, що застосовані під культуру, т/га;
С3 --вміст N або Р2О5 або К2О в 1 т органічних добрив, кг;
К3 -- коефіцієнт використання N або Р2О5 або К2О з органічних добрив в перший рік дії (таблиці 14,15 додатків), доля одиниці;
О3×С3×К3 - кількість N або Р2О5 або К2О, що рослини використовують за рахунок дії органічних добрив, кг;
Мп -- кількість N або Р2О5 або К2О, що були застосовані під попередник, кг д.р. 1 га;
Кмп -- коефіцієнт використання N або Р2О5 або К2О з мінеральних добрив за рахунок післядії (таблиця 15 додатків), доля одиниці;
Мп×Кмп -- кількість елементів живлення, що рослини використовують за рахунок післядії мінеральних добрив, кг;
Г -- вміст елементу живлення у ґрунті, мг/100 г ґрунту;
П -- коефіцієнт перерахунку вмісту елементу живлення в ґрунті (мг/100 г) у запаси (кг/га);
Кг -- коефіцієнт використання елементу живлення з ґрунту (таблиця 4 додатків), доля одиниці;
Г×П×Кг -- кількість елементів живлення, що рослини використовують з ґрунту, кг;
Км - коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив, (таблиця15 додатків), доля одиниць.
Як показують результати досліджень проведених на кафедрі агрохімії Харківського НАУ ім. В.В.Докучаєва, балансовий метод розрахунку забезпечує середню багаторічну врожайність основних сільськогосподарських культур на рівні запланованої врожайності з високою точністю[ 1 ].