2.2.Визначення ку по біокліматичному потенціалу (бкп) з перерахунками в основну та побічну продукцію для різних рівнів культури землеробства

В тих умовах, де лімітуючим фактором є не волога, а тепло, слід кліматично забезпечений урожай визначати за ресурсами тепла. Крім того, такий розрахунок характеризує роль тепла в формуванні урожаю як одного з факторів росту та розвитку рослин для конкретних умов.

Ця категорія кліматичного урожаю розраховується за формулою:

КУ_БКП=ß·БКП, т. корм. од./га (10)

де: ß – коефіцієнт, який характеризує рівень культури землеробства. Кількісно він рівняється КВ ФАР, %;

БКП – абстрактний показник біокліматичного потенціалу, який визначається за формулою:

(11)

де: Кзв – коефіцієнт зволоження як середньорічний показник, що характеризує співвідношення між вологою та теплом, яке визначається рівнянням :

, (12)

де: 0,25 – коефіцієнт питомої теплоти випаровування, кДж/см²;

W – загальна кількість опадів за рік, мм;

R –радіацій баланс (показник кількості тепла), кДж/см². Визначається через ФАР за період з температурами вище 10С по співвідношенню: ФАР=48%, а R – 52% від сумарної сонячної радіації;

Σt>10C – сума середньодобових температур вище 10С періоду вегетації культури;

1000 – число, яке показує нижню межу сум активних температур для польового землеробства.

Для переводу результатів урожайності з тонн кормових одиниць в натуральні показники основної та побічної продукції слід використовувати вихідні дані таблиці 2 та таблиці 9 додатків.

ЗАВДАННЯ: визначити урожайність озимої пшениці по біокліматичному потенціалу (БКП) з перерахунком в основну та побічну продукцію для умов Харківської області, де сума активних температур за період вегетації пшениці становить 2775С при коефіцієнті зволоження 1,0 Кзв=( .

Рішення: коефіцієнт, який характеризує рівень культури землеробства для хороших умов може досягати 3%.

В цих умовах БКП=2,78 ( .

Згідно з формулою КУ_БКП=К·БКП т корм  од./га можлива урожайність озимої пшениці, обумовлена активними температурами, складає в середньому 8,34 т.к.од./га (3·2,78).

Для перерахунку з кормових одиниць в натуральні показники маси основної та побічної продукції спочатку слід знайти (табл. 3) співвідношення між основною та побічною продуктивністю (для озимої пшениці на 1 частину основної продукції в середньому приходиться 1,5 частин побічної).

По таблиці 9 в додатках визначити вміст в них кормових одиниць (1 т зерна пшениці еквівалента 1,25 т к.од., а 1 т соломи – 0,2 т.к.од.). Далі перемножити між собою показники співвідношення основної продукції до побічної на вміст в них кормових одиниць, визначивши таким чином співвідношення між зерном та соломою уже в кормових одиницях (1×1,25=1,25 к.од. в зерні і 1,5×0,2=0,30 к.од. в соломі). Просумувавши отримані результати визначимо суму частин основної та побічної продукції в кормових одиницях (1,25+0,30=1,55). Поділивши загальну величину урожайності озимої пшениці в т/га к.од. на суму частин основної та побічної продукції в к.од. знайдемо, скільки тонн к.од. прийдеться на одну частину суми (8,34:1,55=5,38 т к.од./га).

В зв'язку з тим, що в сумі частин основної та побічної продукції в т к.од. на зерно приходиться 1,25, а на солому 0,30, то із співвідношення 1-5,38 т к.од., а 1,25 – х знаходимо, що в зерні є 6,73 т к.од./га (1,25х5,38):1, а в соломі, відповідно, 1,61 т к.од./га (0,30х5,38):1. Для переводу з кормових одиниць в натуральні показники (т/га зерна чи соломи) можна скористатися співвідношенням для зерна: 1 т зерна – 1,25 т к.од., а х т зерна – 6,73 т к. од. Звідки х=5,38 т/га зерна (6,73 х1):1,25. Те ж і для соломи: 1 т соломи – 0,2 т к.од., а х т соломи – 1,61 т к. од. Звідки Х=8,1 т/га (1,61х1):0,2.

Кількість зерна та соломи можна розрахувати також іншим шляхом. Відомо, що в співвідношенні зерно: солома на долю зерна завжди приходиться 1 частина (як на основну продукцію). Поділивши загальну урожайність (т.к.од./га) на суму частин основної та побічної продукції (в к.од.) знайдемо величину урожаю, яка приходиться на одну частину, тобто основну продукцію (5,38 т/га зерна). Далі, оскільки на 1 частину зерна приходиться 1,5 частин соломи, то перемноживши масу зерна (5,38 т) на 1,5 вирахуємо масу соломи (8,1 т/га), тобто отримуємо ті ж результати, що і при розрахунках, зроблених попереднім способом.

Процес перерахунків маси урожаю з кормових одиниць в натуральні показники математично можна виразити через рівняння:

Σч.к.од. = ах+вх₁; (13)

де: Σч.к.од. – сума частин основної та побічної продукції, виражених через кормові одиниці;

а – частина основної продукції в загальній масі урожаю, яка завжди приймається за одиницю;

в – число, яке характеризує кількість побічної продукції по відношенню до основної;

х – кількість кормових одиниць в одиниці маси основної продукції;

х₁ – кількість кормових одиниць в одиниці маси побічної продукції.

а₁= , (14)

де: а₁ – маса урожаю в к.од., яка приходиться на одиницю суми частин в к.од. Оскільки в Σ ч.к.од. одиниця характеризує частку основної продукції, то

а₁ - це маса основної продукції в натуральних показниках;

ΣУк.од. – загальна маса урожаю, т к.од./га.

Уо к.од. =(ΣК к.од. * ах ):Σ ч.к.од., т.к.од./га, (2.9)

де: Уо к.од – маса кормових одиниць в основній продукції.

4 )4)444)Уп к.од.=(ΣУ к.од. * вх₁):Σ ч к.од., т к. од./га, 10)де: Уп к.од. – маса побічної продукції урожаю в т.к.од.

Уо=(Уо к.од.*1):Х, т/га, (2.11)

Де: Уо – маса основної продукції в т/га.

Уп=(Уп к.од.*1):Х₁, т/га, (2.12)

де: Уп – маса побічної продукції.Результати розрахунків КУ_БКП доцільно записати за такою формою:

Дата	Культура	Коефіцієнт рівня культури землеробства (К)	Σt>10C періоду вегета- ції к-ри		БКП	Вміст к.од. в осн: поб.	Урожайність, т/га
							Кормових одиниць			Продукції
							Всього	Основ ної прод.	Побіч-ної прод.	Основ-ної	Побіч-ної
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12