
- •Програмування врожаїв сільськогосподарських культур
- •1. Розрахунки потенційних урожаїв (пу)
- •1.1. Визначення абсолютно сухої біомаси пу по коефіцієнту використання фар
- •1.2.Перерахунки пу з абсолютно сухої біомаси в основну та побічну продукцію при стандартній вологості.
- •1.3.Визначення показників кв фар для заданих рівнів урожаїв
- •2.Визначення можливих рівнів кліматичного забезпечення урожаїв сільськогосподарських культур
- •2.1.Розрахунки величин ку, які обумовлені запасами продуктивної вологи в різні роки (посушливі, нормальні, вологі).
- •2.2.Визначення ку по біокліматичному потенціалу (бкп) з перерахунками в основну та побічну продукцію для різних рівнів культури землеробства
- •2.3. Можливі рівні ку, визначені по гідротермічному показнику продуктивності (гтп)
- •3. Методичні принципи визначення основних фітометричних показників вирощування культур та розрахунки норм висіву (садіння) для запрограмованих рівнів урожайності
- •4.Розрахунок норм добрив для забезпечення запланованої врожайності сільськогосподарських культур
- •4.1.Балансові методи визначення норм добрив
- •4.1.1.Розрахунок норм добрив, необхідних для забезпечення запрограмованих врожаїв
- •4.2.Розрахунок норм добрив, необхідних для забезпечення запрограмованих приростів врожаїв
- •4.2. Використання даних по бонітуванню ґрунтів та окупності добрив при визначенні норм добрив під заплановані врожаї
- •4.3. Метод диференційованих нормативів витрат добрив на формування запланованого врожаю
- •4.4. Особливості розрахунків норм азотних добрив.
- •4.5. Особливості розрахунків норм добрив в умовах зрошення
- •5.Визначення норм зрошення та поливів, необхідних для оптимізації вологозабезпечення культур з запрограмованою продуктивністю
- •5.1.Визначення норм зрошення та поливів, а також строків поливу
- •5.2. Використання біофізичного методу розрахунків норм та строків поливів.
- •6. Комплексне врахування впливу лімітуючих факторів на величини запрограмованих урожаїв.
- •Організаційно-технологічний фактор.
- •7. Технологічні основи отримання запрограмованих урожаїв
- •Примірна агротехнологічна карта вирощування запрограмованих урожаїв сільськогосподарських культур
- •І. Поле та його характеристика
- •Іі. Потреба в елементах живлення та у внесенні добрив
- •Ііі. Обробіток грунту
- •IV. Підготовка насіння та сівба
- •V. Догляд за посівами
- •VI. Стан посівів
- •VII. Збирання урожаю
- •9.Основні вихідні дані для індивідуальних завдань студентам по програмуванню урожаїв
- •Додатки
- •Використана література
2.Визначення можливих рівнів кліматичного забезпечення урожаїв сільськогосподарських культур
2.1.Розрахунки величин ку, які обумовлені запасами продуктивної вологи в різні роки (посушливі, нормальні, вологі).
Можливі величини урожаїв розраховують за формулою:
ц/га,(
7)
де: КУв – кліматично забезпечений водою урожай, ц/га сухої біомаси
W – Кількість продуктивної вологи, мм
100 – коефіцієнт для перерахунку з мм в ц
Кw – коефіцієнт водоспоживання, м3/т або мм 100/ц
Для проведення перерахунку врожайності з сухої біомаси в основну продукцію стандартної вологості слід результат проведення розрахунку за формулою 2.1 перемножити на показник Кт для даної культури, визначення якого приведено в розділі 1.2.
При розрахунках можливих рівнів урожаїв за продуктивною вологою найбільшою складністю є визначення вірогідної величини саме продуктивної вологи.
Запаси продуктивної вологи (W) доступної рослинам можна розрахувати різними методами, які описані Каюмовим М.К. [510]. Проте, частіше використовують такі два підходи:
а) Від середньої річної кількості опадів (Wp) віднімають ту їх частину, яка непродуктивно втрачається через стікання. Ці втрати складають (в залежності від зони, рельєфу, кількості опадів і т.п.) від 20 до 50% (в середньому 30%). Якщо замість показника непродуктивних втрат, ввести коефіцієнт продуктивного водовикористання (Кв), який показує яка частина (в долях одиниці) опадів може продуктивно використовуватись рослинами, то запаси продуктивної вологи (в основному для багаторічних насаджень та озимих культур) можна визначити за формулою:
W=Wp×Kв, (8)
де: Кв – коефіцієнт продуктивного використання річних опадів (в середньому 0,7).
б) Для польових культур краще використовувати балансові рівняння для розрахунків продуктивної вологи такого виду:
W=Wn+О – Wk або W=Wn+О×Кo,( 9)
де: W – запаси доступної рослинам вологи, мм;
Wn – кількість вологи в кореневмісному (частіше в метровому) шарі на час посіву ярової культури, або на час відновлення вегетації весною для озимих зернових і багаторічних трав, мм;
О – кількість опадів за період вегетації культури, мм;
Wk – кількість доступної рослинам вологи в кореневмісному (частіше в метровому) шарі ґрунту в час збирання врожаю, мм;
Ко – коефіцієнт продуктивного використання опадів періоду вегетації (в середньому 0,8).
В зв'язку з тим, що кількість доступної рослинам вологи в ґрунті на час збирання врожаю величина дуже не стабільна, то для прогностичних розрахунків краще використовувати останнє рівняння по визначенню можливої кількості продуктивної вологи.
Середню кількість вологи на час посіву в метровому шарі ґрунту можна визначити по таблиці 3 вихідних даних, а кількість опадів за період вегетації розраховувати за допомогою таблиці 4, а також таблиці 6 додатків. Значення коефіцієнтів водоспоживання для різних за вологістю років представлено в таблиці 4 .
ЗАВДАННЯ: визначити можливий рівень урожайності ячменю (КУв) в умовах Лісостепової зони для нормального за зволоженням року якщо відомо, що середня кількість опадів за період його вегетації рівняється 180 мм, при коефіцієнті їх продуктивного використання – 0,8, а запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на час посіву можуть досягати 157 мм.
Рішення:
Використавши
рівняння W=Wn+О×Ko
для підрахунків загальної кількості
продуктивної вологи, яку зможе використати
ячмінь, знаходимо: W=301 мм (157+180·0,8). В цих
умовах вірогідне значення коефіцієнта
водоспоживання (Kw)
для ячменю може
рівнятись
375.
Підставивши ці величини
у формулу
знаходимо, що урожай біомаси ячменю за
продуктивною вологою може рівнятись
80,3 ц/га (
),
а урожайність зерна, визначена за
формулою КУо=КУр×·Кт, буде рівнятись
44,5 ц/га (80,3·0,554). Коефіцієнт господарської
ефективності ячменю (Кт) дорівнює 0,554
із співвідношення:
,
де: 14 -% стандартної вологи для зерна
ячменю, а 2,1 – сума частин основної та
побічної продукції ячменю.
Запис результатів визначення можливих рівнів КУв доцільно вести за такою формою:
Дата запису |
Культура |
Продуктивна волога, мм (W) |
Коефіцієнт водоспожи- вання для різних років (Кw) |
Урожайність, ц/га |
|||||
На початок вегетації в активному шарі (Wn) |
Опади періоду вегетації (О) |
Коефіцієнт використання опадів(Ко) |
На кінець вегетації в активному шарі (Wk) |
Сума продуктив-ної вологи, (W) |
Сухої біомаси |
Основної продукції |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |