- •Програмування врожаїв сільськогосподарських культур
- •1. Розрахунки потенційних урожаїв (пу)
- •1.1. Визначення абсолютно сухої біомаси пу по коефіцієнту використання фар
- •1.2.Перерахунки пу з абсолютно сухої біомаси в основну та побічну продукцію при стандартній вологості.
- •1.3.Визначення показників кв фар для заданих рівнів урожаїв
- •2.Визначення можливих рівнів кліматичного забезпечення урожаїв сільськогосподарських культур
- •2.1.Розрахунки величин ку, які обумовлені запасами продуктивної вологи в різні роки (посушливі, нормальні, вологі).
- •2.2.Визначення ку по біокліматичному потенціалу (бкп) з перерахунками в основну та побічну продукцію для різних рівнів культури землеробства
- •2.3. Можливі рівні ку, визначені по гідротермічному показнику продуктивності (гтп)
- •3. Методичні принципи визначення основних фітометричних показників вирощування культур та розрахунки норм висіву (садіння) для запрограмованих рівнів урожайності
- •4.Розрахунок норм добрив для забезпечення запланованої врожайності сільськогосподарських культур
- •4.1.Балансові методи визначення норм добрив
- •4.1.1.Розрахунок норм добрив, необхідних для забезпечення запрограмованих врожаїв
- •4.2.Розрахунок норм добрив, необхідних для забезпечення запрограмованих приростів врожаїв
- •4.2. Використання даних по бонітуванню ґрунтів та окупності добрив при визначенні норм добрив під заплановані врожаї
- •4.3. Метод диференційованих нормативів витрат добрив на формування запланованого врожаю
- •4.4. Особливості розрахунків норм азотних добрив.
- •4.5. Особливості розрахунків норм добрив в умовах зрошення
- •5.Визначення норм зрошення та поливів, необхідних для оптимізації вологозабезпечення культур з запрограмованою продуктивністю
- •5.1.Визначення норм зрошення та поливів, а також строків поливу
- •5.2. Використання біофізичного методу розрахунків норм та строків поливів.
- •6. Комплексне врахування впливу лімітуючих факторів на величини запрограмованих урожаїв.
- •Організаційно-технологічний фактор.
- •7. Технологічні основи отримання запрограмованих урожаїв
- •Примірна агротехнологічна карта вирощування запрограмованих урожаїв сільськогосподарських культур
- •І. Поле та його характеристика
- •Іі. Потреба в елементах живлення та у внесенні добрив
- •Ііі. Обробіток грунту
- •IV. Підготовка насіння та сівба
- •V. Догляд за посівами
- •VI. Стан посівів
- •VII. Збирання урожаю
- •9.Основні вихідні дані для індивідуальних завдань студентам по програмуванню урожаїв
- •Додатки
- •Використана література
5.2. Використання біофізичного методу розрахунків норм та строків поливів.
(Запропонованого Укр. НДІЗЗ-а)
Серед багатьох існуючих біокліматичних і біофізичних методів по визначенню величини евапотранспірації, тобто величини сумарного випаровування води ґрунтом та рослинами, найбільшого розповсюдження набув біофізичний метод Укр.НДІЗЗ-а, який базується на тому, що сумарні витрати води на посіві будь-якої культури залежать від температури та відносної вологості повітря. Розрахунки евапотранспірації цім методом проводяться за допомогою двох формул, які залежать від фаз розвитку рослин.
Для розрахунків витрат води від посіву до повного затінення поверхні поля листям, а також перед дозріванням культур (з початку масового засихання листків) використовується перша формула:
Е=Σt(1,1tc-0,01a), ( 6.7 )
де: Е – сумарні витрати води, м3/га;
Σt - сума середньодобових температур за розрахунковий період, °С;
tc - середньодобові температури за той же період, °С;
a - середня відносна вологість повітря того ж періоду, %.
В період повного затінення листям поверхні поля і до початку дозрівання культур витрати ґрунтової води розраховуються за другою формулою:
Е=Σt[0,1t_(1-0,01a)], ( 6.8 )
Умовні позначення всі ті ж, що і в попередній формулі.
При глибокому заляганні ґрунтових вод (>3 м) біля 95% води випаровується з активного шару ґрунту і 5% - з глибших шарів. Тому для балансових розрахунків запасів води в ґрунті слід величину Е помножити на 0,95.
Орієнтовні дати використання першої (6.7) та другої (6.8) формул для розрахунків витрат води з ґрунту різними культурами:
озима пшениця: від весни до молочної стиглості (15.03-25.VII) – 2;
ячмень: до 1 травня – 1, а до 30.VI-5.VII – 2;
люцерна 1-й рік: після збирання ячменю – 1-й полив, 10 днів після укосу – 1;
люцерна минулих років: 10 днів після відновлення вегетації та десять днів після укосу – 1, далі – 2;
кукурудза – до 15 травня – 1, до молочної стиглості – 2;
буряки кормові та цукрові: до 15-25.VI і після 20.VIIІ – 1, решта – 2;
картопля рання: від сходів до бутонізації – 1, до пожовтіння
листя – 2;
пожнивні кукурудза: до утворення 12-14 листків – 1, решта – 2;
вівсяно-горохова суміш: до трубкування – 1, а потім – 2.
Приклади розрахунків витрат води:
По 1-й формулі: Е=Σt(0,1tc-0,01a)=155(0,1×15,5-0,01×46)=169 м3/га (2-га декада травня).
По 2-й формулі: Е=Σt[(0,1tc+(1-0,01a)]=218[(0,1×21,8+(1-0,01×42)]=602 м3/га.
Користуючись даними систематичних спостережень за температурою та відносною вологістю повітря нескладно визначити дату наступного поливу, а також установити і норму поливу.
Результати визначення норм зрошення та поливів оформити у вигляді таблиці:
Культура |
ПУ0, ц/га |
Ґрунт |
d |
h |
O |
Wn |
Wk |
Wгв |
Е |
V |
Vo |
Mзр |
m |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
Всі умовні позначення ті ж, що і в даному розділі.
