24

Міністерство освіти і науки України

Приватний вищий навчальний заклад

Кіровоградський Інститут Регіонального Управління та

Економіки

Олександрійська філія

Кафедра бухгалтерського обліку

Сп. «бухгалтерський облік»

Навчальна дисципліна:

«облік та аналіз зовнішньоекономічної діяльності»

методичні рекомандації до вивчення окремих тем курсу

Укладач: Яковенко М.В.,

викладач економічних дисциплін.

Затверджено на засіданні

секції кафедри

Протокол №__

від " " 2007 року

Тема : «ЗЕД як об’єкт бухгалтерського обліку»

ЗЕД — це діяльність суб’єктів господарювання України та іноземних суб’єктів господарювання, яка побудована на взаємовідносинах між ними, є сукупністю виробничо-господарських, організаційно-економічних та комерційних функцій, які забезпечують обмін продукцією в матеріально-речовій форм, та має місце як на території України, так і за її межами.

ЗЕД включає наступні форми робіт і співробітництва:

• експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

• надання послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності;

• наукова, науково-технічна, виробнича, навчальна кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності;

• міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;

• кредитні та розрахункові операції між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

• спільна підприємницька діяльність між суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності;

• підприємницька діяльність на території України, пов’язана з наданням ліцензій, патентів, торгових марок;

• організація та здійснення діяльності в області проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, семінарів, що проводяться на комерційній основі.

Основними суб’єктами ЗЕД є:

1. фізичні особи, які здійснюють свою діяльність на умовах, що не суперечать законодавству даної країни; юридичні особи, які здійснюють перелічені форми ЗЕД; об’єднання фізичних, юридичних або фізичних і юридичних осіб, зусилля яких спрямовано на вирішення проблем ЗЕД;

2. спільні підприємства, які акумулюють власний капітал і капітал іноземних інвесторів для здійснення всіх форм і видів ЗЕД;

3. інші суб’єкти господарської діяльності.

Цілі бухгалтерського обліку операцій ЗЕД:

• своєчасне надання керівництву, податковим і статистичним органам інформації про товарорух, ефективність його використання, про доходи, витрати, фінансові результати, обов’язкові відрахування і платежі;

• забезпечення своєчасних і правильних розрахунків по зовнішньоекономічним операціям;

• контроль за збереженням запасів і валютних коштів.

Для досягнення даних цілей необхідно вирішити наступний комплекс бухгалтерських задач:

1. Задачі методологічного характеру;

2. Методичні аспекти;

3. Організація обліку;

4. Технічне забезпечення.

В Україні серед нормативно-правових документів, направлених на регулювання ЗЕД та її обліку, слід виділити наступні:

1. ЗУ “Про ЗЕД” від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ;

2. ЗУ “Про іноземні інвестиції” від 13.03.1992 р.;

3. ЗУ “Про інвестиційну діяльність” від 08..09.1991 р. № 1560-ХІІ;

4. ЗУ “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. № 887-ХІІ;

5. ЗУ “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” від 15.09.1995 р. №327;

6. ЗУ “Про ПДВ” від 03.04.1997 р. №168;

7. ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р № 283;

8. ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-ХІV;

9. ЗУ “Про єдиний митний тариф” від 05.02.1999 р. № 2097-ХІІ;

10. ЗУ “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р.;

11. П(с)БО 9 “Запаси”, затверджене наказом МФУ від 20.10.1999 р.№ 290;

12. П(с)БО 15 “Дохід”, затверджене наказом МФУ від 29.11.1999 р.№ 290;

13. П(с)БО 16 “Витрати”, затверджене наказом МФУ від 31.12.1999 р.№ 318;

14. П(с)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”, затв. наказом МФУ від 10.08.1999 р.№ 193;

15. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом МФУ від 10.06.1999 р. № 14;

16. Інструкція про порядок стягнення акцизного збору у випадку ввезення товарів суб’єктами ЗЕД на митну територію України, затверджена наказом Державної митної служби України від 21.01.2000 р. № 33.

Література: 1, 3, 6, 8, 25-26, 28.

Тема: «Зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерського обліку»

Відображення в обліку зобов’язань за зовнішньоекономічними контрактами. Договір включає в себе угоду про виникнення договірного зобов’язання; форму, яку воно приймає; договірне зобов’язання, аж до моменту його зникнення. Сутність договору проявляється через функції, які він виконує в суспільстві.

Функції договору:

• ініціативна;

• програмно-координаційна;

• інформаційна;

• гарантійна;

• правозахисна.

Договір купівлі-продажу представляє собою комерційний документ, який оформлює зовнішньоторговельну угоду і в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару.

Порядок укладання договору складається з декількох основних етапів:

1. направлення пропозиції одному або декільком можливим іноземним покупцям;

2. прийняття та підтвердження замовлення покупця;

3. направлення покупцеві пропозиції на його запит з переліком конкретних умов майбутнього контракту;

4. участь у торгах шляхом подання тендеру організаторам торгів;

5. направлення потенційному покупцеві комерційних пропозицій;

6. участь у торгово-промислових виставках, ярмарках різних рівнів;

7. участь у рекламних компаніях різного спрямування, видання каталогів;

8. направлення проформи контракту певному покупцеві як результат узгодження умов контракту на попередніх переговорах.

Згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів зовнішньоекономічний контракт має наступну структуру:

1. Назва договору, дата та місце його складання;

2. Преамбула;

3. Предмет договору;

4. Кількість та якість товару;

5. Базисні умови поставок;

6. Ціна та загальна вартість договору;

7. Умови платежів;

8. Умови приймання-передачі товару (робіт, послуг);

9. Пакування та маркірування;

10. Форс-мажорні обставини;

11. Санкції та рекламації;

12. Арбітраж;

13. Юридичні адреси;

Фінансові та платіжні умови є важливими складовими договору. Їх правильний вибір має особливе значення в підвищенні ефективності торгівельних операцій, сприяє своєчасному одержанню платежу, використанню додаткових гарантій виконання контрагентами своїх зобов’язань, страхуванню сторін від фінансових ризиків.

В бухгалтерському обліку відображення договірних зобов’язань ведеться як на балансових рахунках, так і поза балансом. Коли договір попадає безпосередньо в баланс, через його об’єкт, на облік процесів постачання (реалізації) впливають істотні і звичайні умови. Договори, що планують обмін та відповідають критеріям неухильності, виступають об’єктами позабалансового обліку.

Облік зобов’язань здійснюється в оцінці, передбаченій контрактами.

Аналітичний облік контрактних зобов’язань ведеться за видами зобов’язань.

Синтетичний облік договірних зобов’язань ведеться на позабалансовому рахунку 03 “Контрактні зобов’язання”.

На рахунку 03 “Контрактні зобов’язання” здійснюється облік по директивах (форвардних і ф’ючерсних контрактах, опціонах) та інших контрактах, розкриття інформації щодо тих, які передбачені відповідними П(с)БО.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право або зобов’язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти, на визначених ним умовах в майбутньому.

Література: 1, 16, 19, 23, 24, 26, 27.