III. Правильно / неправильно

Визначте, правильні (п) чи неправильні (н) твердження.

1. Привілейована акція не дає права голосу, її власник не бере участі в керуванні компанією.

2. Цінний папір — це безвідкличне свідчення емітента про те, що він узяв на себе зобов'язання перед інвестором.

3. Емітент має право в однобічному порядку без згоди інвестора відкликати цінний папір.

4. Інвестор не зобов'язаний підтверджувати будь-якими іншими документами свої права, що випливають з факту володіння цінним папером.

5. Боргові цінні папери засвідчують відносини або співволодіння пайової участі у процесі формування статутного капіталу та розподілу прибутку.

6. Залежно від мети випуску цінні папери поділяються на фондові й комерційні.

7. Вексель має обов'язкові реквізити, серед яких вирізняють вексельну мітку.

8. Максимальний термін дії опціону становить дев'ять місяців.

9. Дивіденди з акцій, що перебувають на балансі акціонерного товариства, не виплачуються.

10. Привілейовані акції можуть випускатися на суму, що становить 15 % статутного капіталу.

10. Акціонерне товариство може випускати акції для покриття збитків, пов'язаних із його господарською діяльністю.

12. Акціонерне товариство може випускати облігації на повну суму статутного капіталу.

13. Власник опціону має за ним зобов'язання.

14. Облігації на пред'явника дають їх власникові право на участь у керуванні підприємством.

15. Форвардний контракт може бути ліквідований в одно­бічному порядку.

Тема 12 міжнародні фінанси

Функціонуючи в міжнародній сфері, фінанси впливають на економічні інтереси учасників міжнародних зв'язків, є стимулом до розвитку міжнародної економічної інтеграції.

Значення фінансів у розвитку міжнародних зв'язків виявляється у таких напрямах:

1. вишукування джерел і мобілізація необхідних фінансових ресурсів для фінансування різних напрямів міжнародного співробітництва;

2. регулювання міжнародних інтеграційних процесів;

3. стимулювання розвитку міжнародних відносин.

У цій темі слід з'ясувати сутність зовнішньоекономічної діяльності, державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, його форми та методи, фінансовий механізм зовнішньоекономічних відносин. Фінансовий механізм зовнішньоекономічних відносин — сукупністю форм і методів управління фінансово-кредитними та валютними відносинами, що виникають між окремими державами та регламентуються ними у правовому порядку.

Це також головний інструмент у процесі реалізації фінансової політики держави в міжнародному співробітництві.

Фінансово-економічний механізм зовнішньоекономічних відносин є складовою державного фінансового механізму. До його складу входять фінансові методи, фінансові важелі, правове забезпечення, нормативне забезпечення, інформаційне забезпечення.

Організаційно-правова основа фінансового механізму зовнішньоекономічних відносин визначається згідно із законодавчими і нормативними актами уряду України, головним серед яких є насамперед Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 22 січня 2005 р. № 3268-ІУ, та міжнародними правовими актами щодо регулювання зовнішньої торгівлі, ціноутворення, валютного регулювання та ін.

Фінанси зовнішньоекономічних відносин мають певні специфічні особливості. Вони полягають у тому, що фінанси зовнішньоекономічних відносин відображаються у ресурсах, які формуються не тільки в національній, айв іноземній валюті. Фінансові відносини виходять за межі національної економіки та опосередковують міждержавний інтеграційний процес, сприяючи його розвиткові.

Об'єктами цих відносин є економічні відносини, що виникають у процесі реформування та використання прибутку і фондів у національній та іноземній валюті; суб'єктами — фізичні особи (громадяни країни та іноземні громадяни), юридичні особи (підприємства, установи, організації), котрі є як резидентами країни, так і нерезидентами, у тому числі з іноземним капіталом, та спільні підприємства, об'єднання юридичних і фізичних осіб, а також іноземні держави, міжнародні валютно-фінансові та кредитні інститути та інші організації.

Окреме і важливе питання цієї теми — міжнародні кредитні відносини та принципи їх функціонування. Слід зазначити, що однією з форм руху позикових капіталів у сфері міжнародних економічних відносин є міжнародний кредит. Міжнародний кредит — це надання валютних і матеріальних ресурсів одними суб'єктами системи світового господарства іншим у тимчасове користування на умовах платності, зворотності та строковості. Такий кредит має дві форми:

1. товарну, або комерційну;

2. грошову, або банківську.

Міжнародна взаємодія економічних агентів опосередковується функціонуванням і розвитком міжнародних валютних відносин, функціональною формою правової та інституціональної організації яких є валютні системи. У структурі валютних відносин розрізняють світову, регіональні та національні валютні системи.

Слід звернути увагу на те, яке місце посідають міжнародні фінансові інститути в міжнародних фінансових відносинах. Міжнародні фінансові інститути — розгалужена мережа міжнародних валютно-кредитних і фінансових організацій, серед яких головне місце посідають міжнародний валютний фонд, міжнародний банк реконструкції та розвитку, банк міжнародних розрахунків та ін.

Питання до семінарського заняття

1. Сутність і призначення міжнародних фінансів.

2. Фінансова діяльність міжнародних організацій (ООН та ЄС).

3. Міжнародні фінансові інституції, їх завдання і сфери діяльності:

а) Міжнародний валютний фонд (МВФ);

б) Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

в) Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР);

г) інші міжнародні фінансові інституції.

4. Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями та міжнародними фінансовими інституціями.

Завдання

Охарактеризуйте сучасний рівень розвитку міжнародних фінансових відносин, враховуючи розвиток фінансового ринку країн СНД.

І. Ключовий термін

Проаналізуйте термін "міжнародні фінанси", поданий різними авторами, та аргументуйте вибір найповнішого і найточнішого визначення:

а) міжнародні фінанси — сукупність перерозподільних відносин, що виникають у зв'язку з формуванням і використанням на світовому або міжнародному рівнях фондів фінансових ресурсів (Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. — К.: Центр навч. літ., 2004. — 312 с);

б) міжнародні фінанси — сукупність обмінно-перерозподільних відносин, які виникають у зв'язку з рухом вартості між окремими країнами та у процесі формування і використання на світовому та регіональному рівнях центральних грошових фондів (Опарін В.М. Фінанси: Навч. посіб. — 2-ге вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2001. — 240 с);

в) міжнародні фінанси — це сукупність грошових відносин (торговельних, валютних, інвестиційних) між резидентами певної країни і резидентами іноземних держав (Козак Ю.Г. Міжнародні фінанси в питаннях та відповідях: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: ЦУЛ, 2003. — 294 с);

г) міжнародні фінанси — фонди фінансових ресурсів, що утворюються на основі розвитку міжнародних економічних (ринкових) відносин і використовуються для забезпечення безперервності й рентабельності суспільного відтворення на світовому рівні та задоволення суспільних потреб, які мають міжнародне значення (Боршіець СЯ. Міжнародні фінанси: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 494 с).