12. Політичні вчення Нового часу: західна традиція.

Одним із перших теоретиків політики раннього Нового часу по праву вважають французького мислителя і правознавця Жана Бодена /1530 - 1596/. У своїй роботі "Шість книг про державу" він першим дав тлумачення суверенітету як найважливішої ознаки держави. У понятті Бодена суверенітет державної влади означав вищу, необмежену, нероздільну владу, незалежну ні від папи, ні від імперії, ні від внутрішньокласової боротьби. Боден так само, як і Макіавеллі, чітко відокремив політику від релігії і моралі. Вищий характер влади вбачався в її верховенстві над всіма іншими видами держави. Абсолютна влада розумілася як її необмеженість будь-якими умовами і неподільність. Томас Гоббс /1588 -1679/ - англійський мислитель, виклав свою концепцію в праці "Левіафан, або Матерія, форма і влада держави", у якій міркування про державу починає з викладу своїх уявлень про людину. У основі теорії держави Гоббса лежить уявлення про природу людини як істоти егоїстичної, жадібного, боязливого і честолюбствого. Звідси виникає фатальна неминучість "війни всіх проти всіх". Але страх смерті й інстинкт самозбереження домінують над всіми іншими пристрастями а розум підказує, як люди можуть вийти зі стану тотальної воїни. Природний розум підказує людям, на яких умовах вони можуть даний процес здійснити

Джон Локк /1632-1704/- англійський мислитель, виклав свої політичні погляди в праці " Два трактати про правління". Дж. Локка по праву вважають родоначальником лібералізму; він першим чітко розділив поняття "особистість-суспільство-держава" і поставив особистість вище усього. Від природи, у природному стані всі люди народжуються вільними і рівними в правах: у праві на життя, свободу, власність, як засіб досягнення свободи. Після того як укладений суспільний договір, засновується держава, що зобов'язана охороняти життя людей, свободу і приватну власність. Але, на відміну від Гоббса, Локк, що цілком відмовився від природних прав на користь держави, тріада прав Локка - на життя, свободу і приватну власність є невідчужуваною. Держава підпорядковується суспільству, а суспільство - особистості.

Важливе місце в концепції Локка займає ідея відокремлення влади від держави. Урядова влада зобов'язана виконувати волю народу. Якщо влада порушує цей принцип, то народ має право / і навіть зобов'язаний!/ учинити революцію, яка встановить нову владу, але не ліквідує державу. Влада, за Локком, не повинна простиратися більш, ніж необхідно для суспільства. Діяльність держави повинна бути обмежена функцією вершителя правосуддя, а в інші сфери життя людей воно не втручається. Держава -нічний сторож, або поліцейський, що регулює рух.

Шарль Луі де Монтеск'є / 1689-1775/ - видатний французький мислитель, один з авторитетних класиків політичної думки. Головна праця, у який Монтеск'є виклав свої політичні думки, - "Про дух законів". Заслугою Монтеск'є є всебічна розробка теорії поділу влади, а також розробка проблеми чинників, що визначають "образ правління" /"дух законів"/.

Слідом за Локком, Монтеск'є виділив три роди влади: законодавчу, виконавчу і судову. Принцип поділу влади складається в тому, щоб вони належали різним державним органам. Крім того, поділ влади припускає надання їм спеціальних повноважень із тим, щоб вони обмежували і стримували один одного, коли "одна влада зупиняє іншу", Самим послідовним утіленням цих принципів Монтеск'є називав державний устрій в Англії, де законодавча. влада - парламент, виконавча - король, судова -присяжні. Розглянута ним тріада влади стала класичною формулою конституціоналізму як для Нового, так і Новітнього часу.

Закономірності суспільного життя Монтеск'є розкриває через поняття загального духу законів / звідси - назва його головної праці - "Про дух законів"/. Він аналізував вплив географічних і моральних умов на заснування і вдачі народу, на їхні закони, тому законодавці повинні рахуватися з ними. Так, на жаркому півдні, щоб змусити людей працювати, необхідний страх покарання, а оскільки жара розморює сили, послабляє мужність людей, там частіше укладається деспотизм. На загальний дух законів впливають також грунт /родючий- сприяє підпорядкуванню, безплодний - сприяє свободі, люди хоробрі і войовничі/ ; розміри і положення країни /великі за розміром держави схильні до деспотизму/ ; ландшафт /гори й острови сприяють свободі, тому що перепиняють у країну доступ завойовникам/ ; чисельність населення й ін.

На дусі законів позначаються і моральні причини - релігійні вірування, моральні переконання, звичаї і традиції, принципи політичного ладу й ін.