46. Ціни на продукцію підприємства: поняття, елементний склад, види та методи встановлення.

Ціна – грошовий вираз вартості товару. Ціна як економічна категорія поєднує в собі: грошове вираження вартості товару; суму грошей, що сплачується покупцем і одержується продавцем за одиницю товару; кількісне співвідношення попиту і пропозиції. Завжди коливається навколо ціни виробництва (перетвореної форми вартості одиниці товару, що дорівнює сумі витрат виробництва й середнього прибутку) та відображає рівень суспільно необхідних витрат праці. Функції: обліково-вимірювальна, розподільна, стимулююча. Складові елементи ціни продукції: 1. собівартість 2.прибуток 3.ПДВ 4.акцизний збір 5. оптово-збутова надбавка (витрати і прибуток постачальницько-збутових організацій) 6. торговельна надбавка ( торгов.орг). Оптова ціна підприємства = 1+2, оптова ціна реалізації = 1+2+3+4+5, роздрібна ціна= 1+2+3+4+5+6. Основні види цін і тарифів: - особливості купівлі-продажу і сфери економіки: світові; оптові; закупівельні; роздрібні; тарифи вантажного і пасажирського транспорту; тарифи на платні послуги. – рівень установлення та регулювання: централізовано фіксовані та регульовані; договірні; вільні. Франко – в ціну – страхування, доставка. Види ринкових цін: базисна, диференційована, зовнішньоторговельна, комерційна, номінальна, початкова, продажна, СІФ, фактурна, демпінгова, змінна, зональна, лімітна, паритетна, престижна, разова, тверда, ФОБ.Ціноутворення – складний процес, на який впливає ряд динамічних факторів. З урахуванням цих факторів і обставин вибирається метод ціноутворення. Відомі такі основні методи встановлення ціни:-метод “собівартість + прибуток” (згідно з цим методом ціна обчислюється як сума собівартості продукції і величини прибутку в ціні. Наступний визначається за нормативом в процентах до собівартості або її частини. Величина цього нормативу встановлюється підприємством, проте може бути обмежена державою);-метод “забезпечення фіксованого обсягу прибутку” (ціна ставиться у жорстку залежність від загального обсягу прибутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції).-метод ціноутворення “за рівнем поточних цін” (“за рівнем конкуренції”) (полягає у тому, що ціна розглядається і встановлюється як функція цін на аналогічну продукцію конкурентів. Собівартість за таких умов є величиною, що обумовлює рентабельність продукції при різних варіантах ціни, а не її безпосередньою базою).-метод ціноутворення “за рівнем попиту” (полягає у тому, що ціна за допомогою продажу в різних сегментах ринку встановлюється на такому рівні, за якого попит задовольняє продавця).- установлення ціни на засаді суб‘єктивної цінності товару (потенційний попит на нього); - установлення ціни на підставі результатів закритих торгів; - метод встановлення ціни за місцем походження товару; - метод встановлення єдиної ціни із включенням в неї витрат на доставку; - застосування методу встановлення зональних цін; - метод встановлення ціни стосовно базисного пункту; - метод встановлення ціни із прийняттям на себе витрат на поставку; - установлювання цін зі знижками