35.Сутність, значення та класифікація інновацій.

Інноваційні процеси — сукупність прогресивних, якіс­но нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі. Новини — результат інноваційних процесів. Нововведення — впроваджені в господарську практику (діяльність) новини.Класифікація інноваційних процесів: глобальні, технічні, організаційні, економічні, соціальні, юридичні, локальні. Технічні —виявляються у формі нових продуктів (виро­бів), технологій їх виготовлення, засобів виробництва (машин, устаткування, енергії, конструкційних матеріалів); організаційні —охоплюють нові методи і форми органі­зації всіх видів діяльності підприємств та інших ланок суспільного виробництва (організаційні структури управління сфе­рами науки і виробництва, форми організації різних типів ви­робництва та колективної праці тощо); економічні — методи господарського управління наукою і виробництвом з реалізацією функцій прогнозування та плану­вання, фінансування, ціноутворення, мотивації і оплати праці, оцінки результатів діяльності; соціальні — різні форми активізації людського чинника (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу; стимулювання його творчої діяльності; поліпшення умов праці; охорона здоров'я людини та навколишнього природного сере­довища; створення комфортних умов життя); юридичні – нові та змінені закони, різні нормативно-пра­вові документи, що визначають і регулюють усі види діяльності підприємств; локальні — внутрішньовиробничі чи внутрішньорегіональні новини, які зумовлюють переважно еволюційні пере­творення у сфері діяльності і тому не справляють особливо помітного впливу на ефективність функціонування та розвит­ку підприємств; глобальні —великомасштабні (загальнодержавні, міжна­родні) новини, що є у більшості своїй революційними, та які здатні кардинально підвищувати організаційно-технічний рі­вень виробництва.Взаємозв'язок між окремими видами новин (нововве­день). Технічні новини зумовлюють передовсім відповідні ор­ганізаційні нововведення, а останні потребують, як правило, певних змін в економічному механізмі діяльності підприємств.Усі локальні й глобальні нововведення можуть забез­печувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво, якщо вони використовуються підприємства­ми постійно та комплексно. Найбільший вплив на результа­тивність господарювання справляють технічні й організаційні нововведення.

36. Інноваційна діяльність: поняття, види та особливості здійснення.

Основним фундаментальним принципом економічного процвітання будь-якого виробничого підприємства і країни в цілому є постійне здійснення інноваційної діяльності і створення об’єктів промислової власності – основи випуску нової конкурентноздатної продукції, впровадження нової конкурентноздатної технології, що забезпечують одержання надприбутку.Згідно зі ст. 325 ГК України інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.Особливість інноваційної діяльності полягає в тому, що вона є діяльністю підвищеного ризику порівняно зі звичайним підприємництвом (що також здійснюється на власний ризик). Цей підвищений ризик зумовлений новизною, творчим характером науково-технічної роботи, можливістю одержання як позитивного, так і негативного результату. Таким чином, інноваційна діяльність спрямована на вкладення інвестицій у створення і використання промислової, інтелектуальної власності, науково-технічної продукції з метою одержання прибутку чи соціального ефекту, що відрізняється підвищеним ризиком у досягненні її результатів і реалізується в таких формах:державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону;комерційне інвестування, що здійснюється суб'єктами господарювання за рахунок власних або позичкових коштів з метою розвитку бази підприємництва;соціальне інвестування, що здійснюється в об'єкти соціальної сфери та інших невиробничих сфер;іноземне інвестування, що здійснюється іноземними юридичними особами або іноземцями, а також іншими державами;спільне інвестування, що здійснюється суб'єктами України разом з іноземними юридичними особами чи іноземцями (ст. 326 ГК; України).Відносини, що виникають у процесі здійснення інноваційної діяльності, регулюються такими нормативними актами: ГК і ЦК України, законами України “Про інноваційну діяльність”, “Про інвестиційну діяльність”, “Про наукову і науково-технічну експертизу” та ін.Інноваційна діяльність згідно зі ст. З Закону України “Про інвестиційну діяльність” – це одна із форм інвестиційної діяльності, яка здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає:проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;розробку, освоєння, випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;розробку і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального і екологічного становища;технічне переозброєння, реконструкцію, розширення, будівництво нових підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології.Інвестування відтворення основних фондів і приросту матеріально-виробничих запасів здійснюється як капітальні вкладення.