
- •1. Підприємство: поняття, мета і завдання діяльності, основні контрагенти та функціональні моделі.
- •2.Підприємництво: сутність, функції, форми та моделі здійснення
- •3.Правові основи функціонування підприємств та порядок їх створення, реорганізації й ліквідації.
- •4.Сутнісно-видова характеристика підприємств, мета та напрями їх діяльності.
- •6.Cередовище функціонування підприємств.
- •7.Управління підприємством: сутність, функції та методи здійснення.
- •8.Сутнісна характеристика організаційної структури управління підприємством та методичні принципи її формування.
- •9.Продукція (послуги) підприємства: поняття, види та вимірювання обсягу.
- •10.Якість продукції (робіт, послуг) підприємства: поняття, значення, основні показники та технологія оцінювання.
- •11.Конкурентоспроможність продукції (робіт, послуг) підприємства: поняття, фактори формування та особливості оцінювання.
- •12.Маркетингова діяльність підприємства: поняття, функції, різновиди та принципи здійснення.
- •13.Кон’юнктура цільового ринку: поняття, необхідність та аспекти оцінювання
- •14.Планування діяльності підприємства: сутність, функції, принципи та технологія здійснення
- •15. Сутнісно-видова характеристика планів підприємства та технологія їх формування.
- •16. Виробнича програма підприємства: сутність, зміст та технологія розробки.
- •17. Персонал підприємства: поняття, класифікація та сучасні тенденції формування
- •18. Планування чисельності окремих категорій працівників
- •19.Продуктивність праці персоналу, її вимірювання, резерви та напрямки підвищення.
- •20. Мотивація персоналу: сутність, види та основні методи впливу.
- •21.Оплати праці на підприємстві: сутність, державна політика загальна організація.
- •22.Форм і систем оплати праці персоналу.
- •24. Знос та відтворення основних засобів
- •25. Амортизація основних засобів: поняття, значення та методи нарахування
- •26. Аналіз стану, забезпеченості, ефективності відтворення та використання основних засобів підприємства.
- •27. Оборотний капітал підприємства: сутність, функціонально-елементний склад та процес трансформації.
- •28. Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.
- •29. Оцінка ефективності використання оборотних коштів та шляхи її підвищення.
- •32.Поняття, значення, функціонально-елементний склад та класифікація інвестицій.
- •33.Фінансові інвестиції підприємства: поняття, мотивація здійснення, основні інструменти та особливості оцінки їх ефективності
- •34. Реальні інвестиції підприємства: поняття, об’єкти вкладання, принципи та методичні підходи до оцінки ефективності
- •35.Сутність, значення та класифікація інновацій.
- •36. Інноваційна діяльність: поняття, види та особливості здійснення.
- •37. Техніко-технологічна база виробництва та забезпечення її розвитку.
- •38. Лізинг: поняття, різновиди та переваги використання для промислового підприємства
- •39.Поняття, види, методичні основи визначення обсягу та ступеню використання виробничої потужності підприємства.
- •40. Виробничий процес на підприємстві: сутність, структура та принципи організації.
- •41. Форми, методи та організаційні типи виробництва
- •42. Сутнісно-видова характеристика витрат підприємства.
- •43. Критичний обсяг виробництва і реалізації продукції: поняття, значення та технологія визначення
- •45. Методичні основи розрахунку кошторису та сукупних витрат на виробництво товарної продукції.
- •46. Калькуляція собівартості окремих виробів.
- •46. Ціни на продукцію підприємства: поняття, елементний склад, види та методи встановлення.
- •47. Фінансова діяльність підприємства: поняття, функції та особливості здійснення
- •48. Прибуток підприємства: сутнісно-видова характеристика, нормативна ідентифікація, процес формування та розподілу
- •51. Реструктуризація підприємства: сутність, форми та технологія здійснення
- •53.Управління економічною безпекою підприємства
- •54. Антикризова діяльність підприємства: поняття, цілі та особливості здійснення
- •55. Банкрутство підприємства: сутність, значення, процедури та способи прогнозування.
28. Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.
Визначення потреби підприємства в окремих видах матеріальних ресурсів здійснюється обов'язково з використанням норм їхнього витрачання.Норма витрачання матеріального ресурсу — гранично допустима величина витрачання ресурсу на виготовлення продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) належної якості.Структура норми витрачання більшості матеріалів включає:1)корисне (чисте) витрачання; 2) технологічні відходи і втрати; 3) інші організаційно-технічні витрати (під час транспортування, зберігання тощо).Методи нормування витрачання матеріальних ресурсів:
аналітично-розрахунковий > базується на глибокому аналізі та техніко-економічному обґрунтуванні всіх елементів норми з використанням новітніх досягнень техніки і технології виробництва; дослідно-лабораторний > визначення норми витрачання дослідним шляхом; його використовують переважно для нормування витрачання допоміжних матеріалів та інструменту; звітно-статистичний > визначення норм витрачання на підставі звітних даних про фактичне витрачання за минулі роки та очікуване (можливе) певне зниження норм у наступні роки; його застосовують як виняток для приблизних розрахунків, а також у процесі нормування витрачання малоцінних і таких, що рідко використовуються, матеріалів.
29. Оцінка ефективності використання оборотних коштів та шляхи її підвищення.
Дня аналітичної оцінки рівня використання оборотних коштів підприємства застосовують певні показники, а рівня підвищення ефективності — відповідні конкретні напрямки.Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборотних коштів розраховується діленням вартості обсягу продажу (реалізованої продукції, наданих послуг) за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів — показник, обернений до коефіцієнта оборотності таких коштів. Він показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції.Тривалість одного обороту в днях (швидкість обороту) оборотних коштів визначається як відношення кількості календарних днів у періоді до коефіцієнта оборотності за той самий період.Рентабельність оборотних коштів — відносний показник, який розраховується як відношення одержаного прибутку (валового або чистого) до суми оборотних коштів за певний період.Способи підвищення ефективності: - оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва; - скорочення тривалості виробничого циклу; - поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення; - прискорення реалізації товарної продукції.У результаті прискорення оборотності ок зменшується потреба в оборотних коштах, відбувається вивільнення їх з обороту. Абсолютне вивільнення коштів – зменшується потрібна абсолютна їх сума, відносне – реалізується більше продукції.
30-31. Інтелектуальний капітал підприємства: поняття, характерні риси, значення та основні форми
Сутнісно-елементна характеристика інтелектуального капіталу
Інтелектуа́льний капіта́л — вартість сукупності наявних у нього інтелектуальних активів, зокрема інтелектуальної власності, його природних і придбаних інтелектуальних здатностей й навичок, а також накопиченої ним бази знань і корисних відносин з іншими суб'єктами.[3]
У складі інтелектуального капіталу виділяють три складові:Людський капітал: знання, навички, досвід, ноу-хау, творчі здібності, креативний спосіб мислення, моральні цінності, культура праці та ін.;Організаційний капітал: патенти, ліцензії, ноу-хау, програми, товарні знаки, промислові зразки, технічне й програмне забезпечення, органі-заційна структура, корпоративна культура й т.п.;Споживчий капітал (його слід трактувати більш широко, як інтерфейсний капітал): зв'язки з економічними контрагентами (постачальниками, споживачами, посередниками, кредитно-фінансовими установами, органами влади та ін.), інформація про економічних контрагентів, історія взаємин з економічними контрагентами, торговельна марка (бренд) Чинники, що впливають на інтелектуальний капіталРобоча сила;Нематеріальні активи;Фінансово-інноваційний капітал;Високітехнології;Рівеньрозвитку інформаційного середовища;Наявність сучасної ринкової інфраструктури;Стан інноваційного середовища та інші.Інтелектуальний капітал виконує низку функцій:● інформаційну – накопичення, систематизація і передача знань, умінь, нави-чок, інформації; ● пізнавально-гносеологічну – придбання знань про процеси та явища; ● перетворювальну – перетворення знань у нові результати інтелектуальної діяльності (інформація, продукти, послуги та ін.); ● науково-дослідну – організація і проведення наукових досліджень у економічній, політичній, соціальній, духовній сферах суспільного життя; ● аксіологічну – надання допомоги індивідам в усвідомленні значущості для себе і для суспільства тих чи інших подій і явищ, продукції, робіт, послуг, участь у формуванні особистісного ставлення до них, вибір поведінки на основі свідомої дії і відповідно до цінностей; ● інтегративну – орієнтація на дослідження в усіх сферах і галузях знань з ме-тою створення нової продукції, робіт, послуг; ● регулятивну – встановлення традиційних норм і правил, які регулюють поведінку суб'єктів; ● культурологічну – участь в розширенні пізнання, в освіті, самоосвіті, розвит-ку культури мислення суб'єктів та ін.; ● виховну – формування самосвідомості індивідів; ● практичну (утилітарну) – сприяння вирішенню соціально-економічних, культурних та інших завдань; ● охоронну – охорона результатів інтелектуальної праці шляхом їх використання в повсякденній діяльності.можна чітко визначити індикатори, які вказують на наявність в компанії інтелектуального капіталу 1. Першою ознакою наявності інтелектуального капіталу компанії є її ринкова капіталізація, що перевищує бухгалтерську вартість основних фондів, матеріальних і фінансових коштів. Під час оцінювання надійності компанії з погляду її кредитоспроможності або участі в довгострокових спільних проектах оцінювачі та інвестори виходять з того, що вартість інтелектуального капіталу повинна становити не менше ніж 40 % у загальній структурі капіталу компанії 2. Важливою ознакою інтелектуальної компанії є обсяг інвестицій, що спрямовуються на дослідження і розробки: якщо вони перевищили обсяг інвестицій в основні фонди, то цей показник також може слугувати визначальною характеристикою інтелектуальності компанії. 3. Ще одним індикатором наявності в компанії інтелектуального капіталу є високий рівень освіченості і кваліфікації її кадрів, а також проведення компанією політики щодо організаційного навчання, підготовки персоналу, вивчення кращого досвіду і т.ін. Методи оцінки, запропоновані Е. Брукінг, зводяться до 4 методів: 1) метод прямого вимірювання; 2) метод оцінювання ринкової капіталізації; 3) методи оцінювання віддачі активів; 4) методи бального оцінювання. Перша і четверта групи методів призначені для аналізу ефективності структури інтелектуального капіталу, включаючи його окремі елементи. За допомогою другої і третьої груп методів оцінюють ресурсний і потенційний елементи інтелектуального капіталу.