28. Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства.

Визначення потреби підприємства в окремих видах матеріальних ресурсів здійснюється обов'язково з вико­ристанням норм їхнього витрачання.Норма витрачання матеріального ресурсу — грани­чно допустима величина витрачання ресурсу на виготовлен­ня продукції за умов конкретного виробництва з урахуван­ням необхідності застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) належної якості.Структура норми витрачання більшості матеріалів включає:1)корисне (чисте) витрачання; 2) технологічні відходи і втрати; 3) інші організаційно-технічні витрати (під час транспор­тування, зберігання тощо).Методи нормування витрачання матеріальних ресурсів:

аналітично-розрахунковий > базується на глибо­кому аналізі та техніко-економічному обґрунтуванні всіх елементів норми з використанням новітніх досягнень тех­ніки і технології виробництва; дослідно-лабораторний > визначення норми витра­чання дослідним шляхом; його використовують перева­жно для нормування витрачання допоміжних матеріалів та інструменту; звітно-статистичний > визначення норм витра­чання на підставі звітних даних про фактичне витрачан­ня за минулі роки та очікуване (можливе) певне знижен­ня норм у наступні роки; його застосовують як виняток для приблизних розрахунків, а також у процесі норму­вання витрачання малоцінних і таких, що рідко використо­вуються, матеріалів.

29. Оцінка ефективності використання оборотних коштів та шляхи її підвищення.

Дня аналітичної оцінки рівня використання оборотних кош­тів підприємства застосовують певні показники, а рівня підви­щення ефективності — відповідні конкретні напрямки.Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборот­них коштів розраховується діленням вартості обсягу прода­жу (реалізованої продукції, наданих послуг) за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів — пока­зник, обернений до коефіцієнта оборотності таких коштів. Він показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції.Тривалість одного обороту в днях (швидкість обо­роту) оборотних коштів визначається як відношення кіль­кості календарних днів у періоді до коефіцієнта оборотності за той самий період.Рентабельність оборотних коштів — відносний по­казник, який розраховується як відношення одержаного при­бутку (валового або чистого) до суми оборотних коштів за певний період.Способи підвищення ефективності: - оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва; - скорочення тривалості виробничого циклу; - поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення; - прискорення реалізації товарної продукції.У результаті прискорення оборотності ок зменшується потреба в оборотних коштах, відбувається вивільнення їх з обороту. Абсолютне вивільнення коштів – зменшується потрібна абсолютна їх сума, відносне – реалізується більше продукції.

30-31. Інтелектуальний капітал підприємства: поняття, характерні риси, значення та основні форми

Сутнісно-елементна характеристика інтелектуального капіталу

Інтелектуа́льний капіта́л — вартість сукупності наявних у нього інтелектуальних активів, зокрема інтелектуальної власності, його природних і придбаних інтелектуальних здатностей й навичок, а також накопиченої ним бази знань і корисних відносин з іншими суб'єктами.^[3]

У складі інтелектуального капіталу виділяють три складові:Людський капітал: знання, навички, досвід, ноу-хау, творчі здібності, креативний спосіб мислення, моральні цінності, культура праці та ін.;Організаційний капітал: патенти, ліцензії, ноу-хау, програми, товарні знаки, промислові зразки, технічне й програмне забезпечення, органі-заційна структура, корпоративна культура й т.п.;Споживчий капітал (його слід трактувати більш широко, як інтерфейсний капітал): зв'язки з економічними контрагентами (постачальниками, споживачами, посередниками, кредитно-фінансовими установами, органами влади та ін.), інформація про економічних контрагентів, історія взаємин з економічними контрагентами, торговельна марка (бренд) Чинники, що впливають на інтелектуальний капіталРобоча сила;Нематеріальні активи;Фінансово-інноваційний капітал;Високітехнології;Рівеньрозвитку інформаційного середовища;Наявність сучасної ринкової інфраструктури;Стан інноваційного середовища та інші.Інтелектуальний капітал виконує низку функцій:● інформаційну – накопичення, систематизація і передача знань, умінь, нави-чок, інформації; ● пізнавально-гносеологічну – придбання знань про процеси та явища; ● перетворювальну – перетворення знань у нові результати інтелектуальної діяльності (інформація, продукти, послуги та ін.); ● науково-дослідну – організація і проведення наукових досліджень у економічній, політичній, соціальній, духовній сферах суспільного життя; ● аксіологічну – надання допомоги індивідам в усвідомленні значущості для себе і для суспільства тих чи інших подій і явищ, продукції, робіт, послуг, участь у формуванні особистісного ставлення до них, вибір поведінки на основі свідомої дії і відповідно до цінностей; ● інтегративну – орієнтація на дослідження в усіх сферах і галузях знань з ме-тою створення нової продукції, робіт, послуг; ● регулятивну – встановлення традиційних норм і правил, які регулюють поведінку суб'єктів; ● культурологічну – участь в розширенні пізнання, в освіті, самоосвіті, розвит-ку культури мислення суб'єктів та ін.; ● виховну – формування самосвідомості індивідів; ● практичну (утилітарну) – сприяння вирішенню соціально-економічних, культурних та інших завдань; ● охоронну – охорона результатів інтелектуальної праці шляхом їх використання в повсякденній діяльності.можна чітко визначити індикатори, які вказують на наявність в компанії інтелектуального капіталу 1. Першою ознакою наявності інтелектуального капіталу компанії є її ринкова капіталізація, що перевищує бухгалтерську вартість основних фондів, матеріальних і фінансових коштів. Під час оцінювання надійності компанії з погляду її кредитоспроможності або участі в довгострокових спільних проектах оцінювачі та інвестори виходять з того, що вартість інтелектуального капіталу повинна становити не менше ніж 40 % у загальній структурі капіталу компанії 2. Важливою ознакою інтелектуальної компанії є обсяг інвестицій, що спрямовуються на дослідження і розробки: якщо вони перевищили обсяг інвестицій в основні фонди, то цей показник також може слугувати визначальною характеристикою інтелектуальності компанії. 3. Ще одним індикатором наявності в компанії інтелектуального капіталу є високий рівень освіченості і кваліфікації її кадрів, а також проведення компанією політики щодо організаційного навчання, підготовки персоналу, вивчення кращого досвіду і т.ін. Методи оцінки, запропоновані Е. Брукінг, зводяться до 4 методів: 1) метод прямого вимірювання; 2) метод оцінювання ринкової капіталізації; 3) методи оцінювання віддачі активів; 4) методи бального оцінювання. Перша і четверта групи методів призначені для аналізу ефективності структури інтелектуального капіталу, включаючи його окремі елементи. За допомогою другої і третьої груп методів оцінюють ресурсний і потенційний елементи інтелектуального капіталу.