Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економіка підприємства.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
467.46 Кб
Скачать

24. Знос та відтворення основних засобів

Під фізичним (матеріальним) спрацьовуванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості — економічного спрацьовування. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів впливають їхня надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне), особливості технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори. Розрізняють усувне (тимчасове) та неусувне (постійно нагромаджуване) фізичне спрацювання основних фондів. Методи визначення рівня фізичного спрацювання: - за строком служби – через зіставлення фактичних і нормативних значень для окремих елементів основних фондів з урахуванням ліквідної вартості; - за даними обстеження технічного стану – обчислення середньозваженого відсотка спрацювання основних конструктивних елементів тих або інших засобів праці.Техніко-економічне старіння основних фондів — це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Існує повне та часткове. Воно характеризується поступовою втратою засобами праці своєї споживної вартості внаслідок удосконалення існуючих та створення нових засобів виробництва, запровадження принципово нової технології, старіння продукції, що виробляється з допомогою цих засобів виробництва. Ступінь техніко-економічного старіння того чи того засобу праці можна визначити за допомогою коефіцієнта (відносного показника) Ктес , що його розраховують за формулою Ктес=1-((В1/Во)*(По/П1)) де Во , В1 — повна вартість (ціна) застосовуваного й нового засобів праці; По, П1, — відповідно продуктивність тих самих засобів праці або витрати на їхнє експлуатаційне обслуговування (інший пріоритетний техніко-експлуатаційний показник).До форм усунення спрацювання і старіння засобів праці належать: ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництв і підприємств у цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих об'єктів.

25. Амортизація основних засобів: поняття, значення та методи нарахування

Амортизація о.ф. – це процес перенесення авансованої раніше вартості усіх видів засобів праці на вартість виготовлюваної продукції з метою її повного відшкодування. Для відшкодування вартості зношеної частини о.ф. кожне підприємство справляє амортизаційні відрахунки за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості о.ф. Розрахунок норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення о.ф. здійснюють централізовано за формулою: Нав = (Ф-Л) / Ап*Ф, де Ф – балансова вартість о.ф.; Л – ліквідаційна вартість; Ап – амортизаційний період. Методи амортизації ОФ: 1. метод рівномірної(лінійної) – перенесення вартості ОФ на собівартість продукції протягом амортизаційного періоду засобів праці за однаковими нормами амортизаційних відрахувань. 2. метод подвійно-залишкової амортизації – встановлення норм амортизаційних відрахувань через подвоєння норм, обчислених за методом лін амортизації, але не щодо балансової, а щодо залишкової вартості. 3. метод прискореної а.-цільовий метод більш швидкого перенесення вартості ОФ застосуванням диференційованих за роками норм амортизаційних відрахувань.