7. Сукупний грошовий оборот та його структура.

Грошовий оборот є складовою частиною платіжного обороту, тобто процесу безперервного руху засобів платежу в країні. Грошовий оборот включає в себе грошовий обіг. Обіг грошових знаків передбачає їх постійний перехід від одних фізичних чи юридичних осіб до інших. Безготівкові грошові знаки не знаходяться в обігу, тому що кожна нова угода вимагає нового запису на банківських рахунках. Поняття "грошовий обіг" відноситься тільки до частини грошового обороту – готівково-грошового обороту.

Грошовий оборот складається з окремих каналів руху грошей між:

• центральним банком країни і комерційними банками;

• комерційними банками;

• підприємствами і організаціями;

• банками і господарюючими суб'єктами;

• господарюючими суб'єктами і населенням;

• фінансовими інститутами і населенням.

Грошовий оборот – це рух грошей у процесі виробництва, розподілу і споживання національного продукту, який здійснюється шляхом готівкових та безготівкових розрахунків. Грошовий оборот – це сукупність всіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.

8. Оборот грошей в межах індивідуального капіталу.

Розглянемо простий приклад грошового кругообігу.

Сімейні господарства, які безпосередньо чи опосередковано (через торгово-промислові корпорації, що знаходяться в їх власності) володіють всіма економічними ресурсами, постачають ці ресурси підприємствам. Підприємства мають попит на ресурси, оскільки останні є засобами, за допомогою яких фірми виробляють товари та послуги. Взаємодія попиту та пропозиції великої кількості людських та матеріальних ресурсів встановлює ціну на кожний з них. Платежі, які здійснюють підприємства, купуючи ресурси, представляють собою витрати цих підприємств, але одночасно вони відображають потоки заробітної плати, ренти, відсотків і прибутків сімейним господарствам від продажу ресурсів.

Модель кругообігу демонструє складне, взаємопов'язане переплетення процесів прийняття рішень і економічної діяльності. Слід звернути увагу на те, що сімейні господарства і підприємства виступають на обох основних ринках, але в кожному випадку на протилежних сторонах. На ресурсному ринку підприємства виступають як покупці, тобто на стороні попиту, а сімейні господарства, як власники ресурсів та постачальники. На ринку продуктів вони міняються позиціями. Разом з тим кожний з цих економічних суб'єктів і купує і продає.

9. Грошові потоки та їх структура.

У процесі руху товарів і послуг виникають взаємопов’язані, а не протилежні за напрямком товарні і грошові потоки.

У розвинутому ринковому господарстві грошовий оборот бере участь у діяльності банків. Банки стають необхіднішими посередниками у взаємних платежах між підприємствами. Вони цілеспрямовано регулюють грошові потоки у народно-господарському обороті.

Основні канали руху світових фінансових потоків

Валютно – кредитне та розрахункове обслуговування купівлі – продажу товарів, включаючи особливий товар золото ) і послуг

Зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал

Операції з цінними паперами та різними фінансовими інструментами

Валютні операції

Перерозподіл частини національного прибутку через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, та внесків держав у міжнародні організації та інші.

Основні характеристики світових фінансових потоків

Єдність форми

Місце реалізації

Потік № 1 - сукупність платежів фірм, пов’язаних з купівлею виробничих ресурсів.

Потік № 2 - враховані такі види доходів сімейних господарств: заробітна плата, гонорари, виручка від продажу матеріальних цінностей рента, доходи по акціях, паях та ін.

Потік № 3 - витрати сімейних господарств на покупки продуктів на внутрішньому ринку продуктів.

№ 4 - сплата сімейними господарствами податків.

Потік № 5 - заощадження сімейних господарств, які надходять на грошовий ринок.

Потік № 6 - кредити, одержані фірмами у фінансових посередників, доходи від емісії цінних паперів /акцій та облігацій/.

Потік № 7 - інвестиційні витрати фірм на розширення виробництва - покупку необхідних матеріальних цінностей.

Потік № 8 - Мобілізація урядом коштів на грошовому ринку .

Потік № 9 – витрачання мобілізованих урядом коштів на грошовому ринку для держзамовлення.

Потік №10 - витрати сімейних господарств на покупки продуктів на світовому ринку. Потік

Потік № 11 - оплата інозменими покупцями експортних поставок фірм.

Потік № 12 - доходи фірм від реалізації національного продукту.

Потік № 13 - залученням грошових коштів у внутрішній оборот з світового ринку.

Потік № 14 - відплив грошового капіталу за кордон.

Потік № 15 - поновлення обороту додатковою масою грошей шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних банків.

Потік № 16 - вилучення надлишку грошових коштів шляхом валютної інтервенції.