195. Порядок пред'явлення векселя до оплати.

ЗУ «Про обіг векселів в Україні», Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі, підписана в Женеві 7 червня 1930 року.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Як і для інших цінних паперів, для векселя є характерним те, що отримання виконання зобов’язань по векселю за загальним правилом можливе тільки при умові пред’явлення векселя. Право векселедержателя на отримання платежу реалізується при пред’явленні векселя зобов’язаній особі.

Держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Вексель повинен пред’являтись до платежу в місці платежу яке вказане на векселі. Пред'явлення переказного векселя в розрахункову палату є рівнозначним пред'явленню для платежу. Філії банків виконують функції розрахункових палат для пред'явлення до платежу векселів, виданих (акцептованих) їх Клієнтами.

Якщо переказний вексель не пред'явлений для платежу протягом вищезазначеного строку, то кожний боржник має право внести його суму у депозит компетентного органу влади за рахунок на страх і ризик держателя.

196. Валютне регулювання.

Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»

Валютне регулювання - це діяльність державних органів з управління обігом валюти, контролю за валютними операціями, впливу на валютний курс національної валюти, обмеження використання іноземної валюти. Валютне регулювання передбачає регулювання курсу національної валюти; організація розрахунків в іноземній валюті; відкриття рахунку в іноземній валюті; купівля іноземної валюти; здійснення резидентами іноземних інвестицій; порядок переміщення валютних цінностей через митний кордон України та ін.

Сучасний механізм валютного регулювання склався на основі Ямайського договору, який характеризується плаваючими валютними курсами та принципом поліцентризму в структурі побудови всієї валютної системи.

Валютне регулювання здійснюється на трьох рівнях: міждержавному, регіональному, національному.

Міждержавний рівень - функції регулювання міжнародних валютних відносин покладені світовим співтовариством на Міжнародний валютний фонд.

Регіональний рівень пов'язаний з існуванням регіональних об'єднань, в межах яких проводиться узгодження валютних політик держав-членів, або здійснюється спільна валютна політика.

Механізм регулювання на національному рівні, його інституційна структура, принципи та норми встановлюються законодавчими актами кожної країни з урахуванням принципів та рекомендацій, встановлених МВФ та регіональними союзами.

Основним об'єктом валютного регулювання є валютний курс національної грошової одиниці.

Здійснення валютного регулювання покладене на НБУ і КабМін.