
- •1. Поняття фінансів та їх зміст та ознаки.
- •2. Функції фінансів.
- •3. Об'єктивна основа фінансів.
- •5. Фінансова діяльність.
- •6. Принципи фінансової діяльності.
- •7.Методи фінансової діяльності.
- •8.Правові форми фінансової діяльності.
- •1) За юридичною природою:
- •2) За юридичної силою:
- •3) За суб'єктами, які їх приймають:
- •9. Ієрархія фінансово-правових актів.
- •10. Публічні фонди коштів: поняття та ознаки.
- •11. Фінансові ресурси.
- •12. Фінансова система України: поняття та структура.
- •13. Бюджетна система як ланка фінансової системи України.
- •14. Складові частини бюджету.
- •15. Структура бюджету.
- •16. Фонд України соціального захисту інвалідів як складова частина фінансової системи України.
- •17. Фонд охорони навколишнього природного середовища як складова частина фінансової системи.
- •18. Подвійна правова природа Пенсійного фонду як складової частини фінансової системи України.
- •19. Позабюджетні державні цільові фонди коштів як ланка фінансової системи України.
- •20. Фонди загальнообов‘язкового страхування як складова частина фінансової системи.
- •21. Фонд загальнообов‘язкового державного соціального страхування на випадок безробіття як складова частина фінансової системи.
- •22. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як складова частина фінансової системи.
- •23. Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійного захворювання як складова частина фінансової системи.
- •24. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб як складова частина фінансової системи.
- •25. Державний кредит, як ланка фінансової системи України.
- •26. Види відносин, які виникають при державному кредиті.
- •27. Фінансові установи, їх види та діяльність, яку мають право здійснювати фінансові установи.
- •28. Форми державного та місцевого кредиту
- •29. Поняття державного та місцевого боргу.
- •30. Інститут правового регулювання державного кредитування.
- •31. Фонди страхування як ланки фінансової системи.
- •32. Фонди державних кредитних установ як ланка фінансової системи України
- •33. Фінанси підприємств різних форм власності, як складова частина фінансової системи.
- •34. П’ята ланка фінансової системи України
- •35. Фінансові установи та фінансові послуги
- •36. Предмет і метод фінансового права.
- •37. Фінансово-правові норми, їх особливості, види, структура
- •38. Відповідальність за порушення фінансового законодавства.
- •39. Фінансові санкції за порушення бюджетного законодавства
- •40. Фінансові санкції за порушення податкового законодавства
- •41. Фінансові санкції за порушення банківського законодавства
- •42. Фінансово-правовий штраф.
- •43. Фінансово-правова пеня.
- •44. Поняття та види фінансових правовідносин
- •45. Система фінансового права
- •47. Функції фінансових правовідносин в механізмі правового впливу.
- •48. Владно-майнова природа фінансових правовідносин
- •49. Поняття фінансового права.
- •50. Зв'язок фінансового права з провідними галузями публічного і приватного права.
- •51.Поняття, принципи та види фінансового контролю.
- •52.Перевірка, ревізія, обстеження як функції Рахункової палати.
- •53. Методи фінансового контролю.
- •54. Органи державного управління уповноважені здійснювати державний фінансовий аудит
- •55. Органи, які беруть участь у фінансовій діяльності держави.
- •56. Повноваження Міністерства фінансів України у сфері фінансової діяльності.
- •57. Повноваження Державної казначейської служби в сфері фінансової діяльності.
- •58. Повноваження державної податкової служби України.
- •59. Повноваження державної фінансової інспекції України.
- •60. Повноваження Держфінмоніторинга.
- •61. Повноваження фінансових управлінь та фінансових відділів органів місцевого самоврядування у сфері здійснення фінансової діяльності.
- •62. Повноваження Державної пробірної служби України.
- •63. Повноваження Національного банку України.
- •64. Повноваження вру у сфері фінансової діяльності держави.
- •65. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування у сфері здійснення фінансової діяльності.
- •66. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері фінансової діяльності.
- •67. Повноваження Президента України у сфері фінансової діяльності.
- •68. Органи, які здійснюють контроль за фінансовою діяльністю держави.
- •69. Види перевірок, які мають право провадити контролюючі органи.
- •70. Повноваження Нацкомфінпослуг України.
- •71. Підстави та порядок здійснення обов'язкового фінансового моніторингу.
- •72. Органи, уповноважені здійснювати обов'язковий фінансовий моніторинг.
- •73. Види фінансового моніторингу.
- •74. Бюджетне правопорушення.
- •75. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства.
- •76. “Бюджет” як економічна та правова категорія.
- •77. Суть бюджету.
- •78. Бюджет як форма організації руху коштів.
- •79. Бюджетний період.
- •80. Бюджетний цикл.
- •81. Принципи формування бюджету.
- •82. Поняття бюджету держави та місцевих бюджетів.
- •83. Бюджетна система України та країн світу.
- •84. Зведений бюджет України.
- •85. Бюджетні правовідносини та їх особливості.
- •86. Суб'єкти бюджетних правовідносин.
- •87. Бюджетне право.
- •88. Бюджетно-правові норми, їх особливості, види, структура
- •89. Бюджетний устрій
- •90. Принципи розподілу доходів між ланками бюджетної системи.
- •91. Принцип підпорядкованості в бюджетному праві.
- •92. Надходження бюджетів України, їх утворення та система.
- •93. Доходи та надходження Державного бюджету України.
- •94. Доходи та надходження бюджету Автономної Республіки Крим, областей, Києва та Севастополя.
- •95. Закріплені доходи бюджету.
- •96. Бюджетне регулювання та його призначення.
- •97. Власні надходження бюджетних установ: поняття та групи.
- •98. Повноваження рад в сфері бюджетного регулювання.
- •99. Регулювання доходів бюджетів.
- •100. Регулюючі доходи.
- •101. Дотація та її види.
- •102. Субвенція як міжбюджетний трансферт.
- •103. Принципи розподілу видатків між ланками бюджетної системи.
- •104. Бюджетна класифікація та її призначення.
- •105. Поточні та капітальні видатки бюджету.
- •106. Видатки розвитку.
- •107. Класифікація кредитування бюджету.
- •108. Класифікації видатків бюджету.
- •109. Дефіцит бюджету, профіцит бюджету та секвестрування.
- •110. Компетенція органів місцевого самоврядування в сфері бюджетних правовідносин.
- •111. Резервний фонд бюджету та Державний фонд регіонального розвитку.
- •112. Поняття бюджетного процесу та його завдання.
- •113. Учасники бюджетного процесу.
- •114. Головна стадія бюджетного процесу.
- •115. Міжбюджетні трансферти.
- •116. Стадії бюджетного процесу.
- •117. Розробка основ для складання бюджетів.
- •118. Перша стадія бюджетного процесу.
- •119. Розгляд проекту бюджету та затвердження акту про бюджет.
- •120. Виконання бюджету.
- •121. Розпис доходів бюджету
- •122. Бюджетне фінансування.
- •123. Головні розпорядники бюджетних коштів, їх повноваження.
- •124. Розпорядники нижчого рівня, їх види та повноваження.
- •125. Одержувачі бюджетних коштів та їх повноваження.
- •126. Бюджетне призначення.
- •127. Зведений звіт про виконання бюджету.-неадекват
- •128. Зміст правових актів про бюджет.
- •129. Поняття державних доходів та їх джерела.
- •130. Централізовані доходи держави.
- •131. Децентралізовані доходи держави.
- •132. Надходження, видатки та витрати бюджету.
- •133. Внесення змін до актів про бюджет.
- •134. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
- •135. Доходи Державного бюджету як основний інститут фінансового права.- розкрито в інших питаннях
- •136. Неподаткові платежі. Відмінність податкових платежів від неподаткових (порівняльний аналіз).
- •137. Єдиний соціальний внесок.
- •138. Поняття та ознаки податку. Елементи юридичного складу податку.
- •139. Поняття податкового права.
- •140. Податкова система України.
- •141. Витрати держави. –розкрито в інших питаннях.
- •142. Поняття видатків та витрат держави та їх класифікація.
- •143. Інститут правового регулювання державних доходів.
- •144. Інститут правового регулювання державних видатків.
- •145. Поняття та принципи фінансування державних видатків.
- •146. Кошторис як індивідуальний фінансово-плановий акт.
- •147. Державні витрати, як правовий інститут і економічна категорія.
- •152. Кошторис як основний документ бюджетних установ.-розкрито в інших питаннях
- •153. Кошторис витрат і його види: індивідуальні, загальні, зведені та кошториси витрат на централізовані та інші заходи.-розкрито в інших питаннях
- •154. Видатки бюджету.
- •155. Кошторисний процес.
- •156. Банківське право.
- •157. Банківська система України.
- •158. Нбу його правове становище та призначення.
- •159. Другий рівень банківської системи України.
- •163. Кооперативні банки як складова частина банківської системи України.
- •164. Порядок відкриття філій, представництв та територіально-відокремлених безбалансових відділень.
- •168. Види рахунків в національній валюті, які мають право відкривати банківські установи іноземним представництвам та установам.
- •169. Рахунки в іноземній валюті, які мають право відкривати банківські установи фізичним та юридичним особам.
- •170. Порядок відкриття поточного рахунку юридичним та фізичним особам.
- •171. Підстави закриття поточних рахунків.
- •172. Поняття платіжної системи України та види платіжних систем.
- •173. Поняття і суть безготівкових розрахунків.
- •174. Принципи організації безготівкових розрахунків.
- •175. Акредитивна форма безготівкових розрахунків.
- •176. Розрахункові чеки та види чеків.
- •177. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.
- •178. Розрахунки платіжними дорученнями.
- •179. Вексель - його правова основа.
- •180. Види векселів.
- •181. Розрахунки платіжними вимогами.
- •182. Види і форми платіжних інструментів.
- •183. Платіжні картки і їх види.
- •184. Спеціальний платіжний засіб.
- •185. Розрахунки платіжними вимогами.
- •186. Міжнародне співробітництво у сфері банківського права.
- •187. Банківська таємниця.
- •188. Договір qi. - неадекват
- •189. Банківські директиви.-неадекват
- •190. Готівкові розрахунки.
- •191. Ліміт готівки у касі підприємства.
- •192. Керівні органи нбу.
- •193. Банківська група.
- •194. Розрахункові палати та їх повноваження.
- •195. Порядок пред'явлення векселя до оплати.
- •196. Валютне регулювання.
- •197 Пруденційне регулювання.
- •198. Перший рівень банківської системи.
- •199. Електронні гроші.
- •200. Класичний вид безготівкових розрахунків.
- •201. Інкасові доручення.
- •202. Державний фонд регіонального розвитку.
176. Розрахункові чеки та види чеків.
Чек — письмове розпорядження платника своєму банку сплатити зі свого рахунка пред’явнику чека відповідну грошову суму.
У розрахунках між підприємствами застосовуються розрахункові чеки. Для отримання готівки з рахунків у банківських установах використовуються грошові чеки.
Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове безумовне розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів. Розрахунковий чек, як і платіжне доручення, заповнює платник. На відміну від платіжного доручення чек передається платником підприємству — отримувачу платежу безпосередньо під час здійснення господарської операції. Отримувач платежу подає чек у свій банк для оплати.
Існує кілька видів розрахункових чеків: акцептовані, не акцептовані банком, з лімітованих і нелімітованих книжок. Останні застосовуються у місцевих розрахунках за отримані товари, надані послуги, у постійних розрахунках з транспортними організаціями (оплата фрахту), з підприємствами зв’язку.
Розрізняють наступні види чеків:
а) іменний, або чек, який виписаний на користь відповідної особи. Такий документ не може бути переданий за допомогою звичайного індосамента. Пердача здійснюється цессієй, тобто шляхом здійснення передаточного напису з поміткою “Не наказу”, який завірений нотаріально. При здійсненні передачі шляхом цессії його власник набирає тільки ті права, які мав попередній чекодержатель.
б) ордерний чек, тобто чек, який виписан на користь відповідної особи або її наказу. Такий чек передається за допомогою індосамента з поміткою “Наказу” або без неї. Цей вид чеку найбільш широко застосовується в міжнародному розрахунковому обороті.
в) чек на пред'явника виписується пред'явнику і може бути предан іншій особі як з індосаментом, так і без нього. Як правило, цей чек виставляється клієнтом на свій банк. Чекодержатель висилає його своєму партнеру за кородоном, який при отримані виставляє його своєму банку для кредитування свого рахунка. Таким чином, за допомогою чеку на пред'явника чекодержатель здійснює розрахунок прямо своєму партнеру, в цілому це виявляється швидше, ніж розрахунок шляхом банківського переказу.
177. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.
Платіжні вимоги-доручення — це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина — вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина — доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює поста¬чальник (отримувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику коштів). Покупець (платник коштів), коли він згоден оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк (банк, який його обслуговує) для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постачальника.
Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями застосовуються переважно в міжміських розрахунках за відвантажені товарно-матері¬альні цінності, виконані роботи, надані послуги. Їх не застосовують стосовно розрахунків претензійного характеру навіть тоді, коли вони випливають із реальних відносин щодо поставки товарів і надання послуг.
Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями можуть бути з акцептом або без акцепту. Платники мають право повністю відмовитися від акцепту платіжної вимоги-доручення, коли товари (послуги) не було замовлено; коли товари відвантажено не на погоджену адресу; коли їх доставлено з порушенням строку; коли вони недобро¬якісні, некомплектні; коли не погоджено ціну товару. Часткова від¬мова від акцепту платіжної вимоги-доручення можлива тоді, коли поряд із замовленими відвантажено і якісь додаткові товари; коли документально встановлено наявність недоброякісної або неуком¬плектованої частини товарів; у разі завищення цін, арифметичних помилок у товарно-транспортних документах тощо.
Основою відмови від акцепту може бути також порушення умов контрактів (угод). Про відмову від акцепту платник зобов’язаний у встановлений строк повідомити банк і постачальника, зазначивши причини відмови. Відмова від акцепту не приймається банком, якщо її недостатньо мотивовано або мотиви суперечать законодавству чи інструкціям банку. Розрахунок за допомогою платіжної вимоги-доручення здійснюється за схемою рис. 2.2.
Рис. 2.2. Розрахунок платіжною вимогою-дорученням
1 — постачальник відвантажує продукцію покупцеві; 2 — разом з документами на відвантажену продукцію постачальник передає платіжну вимогу-доручення на оплату; 3 — покупець передає платіжну вимогу-доручення в банк, який його обслуговує, для переказу коштів; 4 — банк покупця (платника коштів) списує з рахунка покупця кошти; 5 — банк покупця сповіщає випискою покупця — власника рахунка про списання коштів з його розрахункового рахунка; 6 — банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення; 7 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника (отримувача коштів); 8 — банк постачальника сповіщає постачальника (власника рахунка) про надходження коштів на рахунок (випискою з розрахункового рахунка).
Розглянута форма розрахунків об’єднує розрахунки платіжними дорученнями і платіжними вимогами-дорученнями.
Позитивні її якості полягають у такому: вона більше відповідає фінансовим та господарським інтересам постачальників і покупців; зміцнює договірні відносини в господарстві; прискорює оформлення розрахункових документів; платіж здійснюється за згодою платника після попередньої перевірки розрахункових і товарно-транспортних документів постачальника.