1. Поняття фінансів та їх зміст та ознаки.

Фінанси — це економічні відносини, які здійснюються переважно в грошовій формі між державою та юридичними і фізичними особами. Фінансові взаємозв'язки між державою і господарюючими суб'єктами є нееквівалентними, вони виникають лише як обов'язок дії сторони.

Фінанси — це відносини, що регулюють формування, розподіл і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів. Головне їх призначення в тому, щоб шляхом утворення грошових фондів забезпечити не тільки потреби держави та підприємств у грошових коштах, але й контроль за використанням фінансових ресурсів.

Отже, матеріально речовою основою фінансів є фонди грошових коштів. Не зважаючи на чисельність і різноманітність фондів грошових коштів, їм притаманні деякі спільні риси і характерні ознаки:

1) цільовий характер — знаходить вияв не тільки у чітко визначених напрямках використання коштів, але й у джерелах їх формування;

2) динамічність — кошти, що акумулюються у фонді знаходяться у постійному русі: фонд поповнюється новими надходженнями, витрачаються кошти за цільовим призначенням.

3) кожен фонд має свою правову базу у вигляді законів, указів, постанов та інших нормативних актів. Так, формування і використання Державного бюджету − найбільшого централізованого фонду грошових засобів − відбувається на основі щорічних законів Про Державний бюджет України. Аналогічно держбюджету, функціонування інших централізованих фондів загальнодержавного призначення здійснюється також у відповідності до чинних законів.

Головним об'єктом фінансових відносин виступають ВВП та національний доход. Іноді об'єктом фінансових відносин виступає національне багатство.

У фінансових відносинах беруть участь такі суб'єкти: держава, регіон, суб'єкт господарювання та громадянин. У зв'яжу з цим розрізняють:загальнодержавні фінанси;місцеві фінанси;фінанси суб'єктів господарювання; фінанси громадян (населення).

2. Функції фінансів.

Традиційно фінанси виконують дві функції: розподільну, контрольну і регулюючу.

Розподільна – за допомогою якої здійснюється розподіл чи перерозподіл національного доходу між виробничою і невиробничою сферою.

Розподільна функція фінансів реалізується на декількох рівнях:

а) внутрішньогосподарський – розподіл коштів всередині підприємства( формування фонду оплати праці, резервного фонду);

б) внутрішньогалузевий – розподіл коштів всередині галузі, між підгалузями;

в) міжгалузевий – розподіл коштів між основними галузями;

г) міжтериторіальний – розподіл коштів між окремими адміністративно-територіальними одиницями держави, забезпечує можливість утворення місцевих бюджетів;

д) міждержавний розподіл та перерозподіл фінансів( іноземне інвестування, валютні операції з цінними паперами).

Завдяки розподільчій функції забезпечується оптимальне поєднання різних інтересів в Україні (загальнодержавних, колективних, особистих) і створюються стимули дія ефективного господарювання.

Контрольна – контроль за дотриманням законодавства з фінансових питань, своєчасністю та повнотою виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, взаємними розрахунками між підприємствами й організаціями. Відслідковують увесь процес мобілізації,розподілу та використання фондів коштів.

Регулююча – пов’язана з втручанням держави через фінанси(державні витрати, податки, державний кредит) у процесі відтворення.