
- •1. Мова і літ в системі культурних цінностей укр суспільства.
- •2. Мова – суспільне явище. Функції мови.
- •3. Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •4. Специфіка мови професійного спілкування.
- •40. Поняття „граматична норма”. Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •5. Комунікативні якості професійної мови.
- •6. Складники системи національної мови.
- •9. Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм.
- •7. Мовне законодавство в Україні.
- •8. Статус української мови як державної.
- •10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •11. Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови.
- •13. Давня література й початки формування літературної мови.
- •12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •14. Усна й писемна форми української літературної мови.
- •16. Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова.
- •20. І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.
- •17. Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.
- •18. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •21. Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору.
- •22. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
- •19. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •23. Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка.
- •24. Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •25. Принципи українського правопису.
- •26. Науковий стиль сучасної української літературної мови.
- •27. Писемні форми репрезентації результатів студентських досліджень (конспект, тези, реферат).
- •28. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •29. Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика.
- •30. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •31. Поняття “термін”, „термінологія”, “терміносистема”. Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.
- •32. Пряме й переносне значення слова. Вияви полісемії в різностильових текстах.
- •33. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у різностильових текстах.
- •34. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в різностильових текстах.
- •35. Мовна надмірність і мовна недостатність у різностильових текстах.
- •36. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •38. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особистості.
- •39. Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів.
- •41. Синтаксичні конструкції в різностильових текстах.
- •37. Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові.
- •42. Синтаксична норма. Складні випадки керування.
- •43. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях.
- •44. Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівникові звороти.
- •53. Мовний етикет.
- •45. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •50. Специфіка публічної монологічної мови.
- •46. Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •48. Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •47. Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови.
- •52. Змістова організація основної частини публічного виступу (виклад матеріалу, доказ, спростування).
- •49. Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум).
- •51. Специфіка публічної діалогічної мови.
- •54. Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
- •55. Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
- •56. Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
- •57. Типи економічних словників, їхня характеристика.
55. Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
В філологічних (лінгвістичні) словниках предметом пояснення є слово. Залежно від того, з якої точки зору воно розглядається, лінгвістичні словники бувають різних типів.
Тлумачні словники, в яких дається пояснення значень слів з точки зору їх вживання в сучасній мові.
Перекладні словники , в яких подається переклад слів з однієї мови на іншу.Бувають двомовними, чотиримовними та ін.
Термінологічні , в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають одно- і двомовні, перекладні.
Етимологічні словники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення слова.
Орфографічний словник подає правильний правопис, правильний наголос і правильні граматичні форми вміщених у ньому слів.
Орфоепічні словники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос.
Словники іншомовних слів , які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов.
Історичні словники , в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше.
Діалектологічні словники , в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній території.
Фразеологічні словники , в яких дається пояснення значень фразеологічних зворотів або подається їх переклад з однієї мови на іншу.
Синонімічні словники , в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда, повнозначних слів даної мови
Частотні словники , в яких фіксується частота вживання слів і словоформ на підставі обстеження текстів або записаних уривків усного мовлення
Словники власних імен , в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена
Обернені або зворотні словники , в яких слова розміщуються за алфавітом у зворотному порядку літер: не з початку слова, а з кінця.
Топонімічні словники , в яких описуються назви географічних об”єктів.
Лінгвістичні словники дуже важливі і постійно необхідні для бажаючих вивчити будь-яку мову чи пов’язати свою професійну діяльність з мовознавством. Але окремі їх різновиди, наприклад тлумачні, важливі не тільки для мовознавців, а взагалі для будь-кого. Орфографічні, орфоепічні та словники іноземних слів відіграють велику роль у навчанні та професійній діяльності так, як при необхідності можуть допомогти з правильним написанням та використанням певного слова.
56. Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
Термінологічні, або номенклатурні, словники, в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають одно- і двомовні, перекладні. В одномовних термінологічних словниках пояснюються значення термінів з певної галузі знань, наприклад, словник математичної термінології, словник географічних назв, словник економічних термінів та ін.
У двомовних термінологічних словниках дається переклад терміна з однієї мови на іншу або добирається існуючий у цій мові відповідник.
Термінологічні словники відіграють важливу роль в упорядкуванні і нормалізації наукової термінології української літературної мови, в освоєнні і використанні термінів з різних галузей знань у мовній практиці, у науковій і фаховій літературі.
Українська мова має термінологічні словники з багатьох галузей науки: мінералогії;
біології; медицини; математики; тепломеханіки та газотехніки; літературознавства; мовознавства; спорту.